74. Основні права і свободи людини і громадянина.

Основні права, свободи й обов'язки людини, тобто певні можливості, які необхідні для існування та розвитку людини в конкретних історичних умовах, об'єктивно визначаються досягнутим рівнем  (економічним, духовним, соціальним) розвитку людства і мають бути закон­ними й рівними для всіх людей.

По-перше, йдеться про можливості деяким чином ді­яти або утримуватися від певних вчинків з тим, щоб за­безпечити своє нормальне існування, свій розвиток, за­доволення тих потреб, що сформулювалися. При цьому основні права — це саме ті можливості, без яких людина не може нормально існувати.

По-друге, зміст і обсяг цих можливостей людини залежить насамперед від можливостей усього суспільства, головним чином від рівня його економічного розвитку.  Тому права людини — це явище соціальне, яке породжується суспільством.

По-третє, ці можливості за їх основними показника­ми мають бути рівними для всіх людей. Лише тоді вони будуть правовими.

Тому, по-четверте, вони не повинні відчужуватися, відбиратися, обмежуватися будь-чим, не можуть бути і предметом "дарування" з боку держави або будь-якої іншої організації чи особи.

Щодо конституційних обов'язків людини й громадянина, то, згідно з постулатами загальної теорії права, - це міра належної поведінки. Людина повинна підкоряти­ся певним правилам, аби при використанні своїх прав і свобод не спричинити невиправданої шкоди. Конституція України акцентує на правах та свободах, але фіксує й конституційні обов'язки.

Конституційний обов'язок громадянина і людини — це міра обов'язкової поведінки, якої кожний повинен дотримуватись для забезпечення нормального функці­онування інших суб'єктів громадянського суспільства.

Уся система прав і обов'язків, їх співвідношення зумовлені об'єктивними потребами та інтересами суспільства, з одного боку, й інтересами громадянина і людини  з іншого.

 

Норми, які складають систему прав, свобод і обо­в'язків людини та громадянина в Україні, виступають у наступних видах:

—  принципи системи прав, свобод і обов'язків люди­ни й громадянина (ст. 21,  22,  23,  24,  64  Конституції України);

—  права громадян — норми, які складають основу обов'язків держави щодо особистості (право на працю, на охорону здоров'я і соціальне забезпечення, на освіту та ін.);

—  свободи громадян — норми, які гарантують індиві­ду невтручання в його особисте життя (свобода переко­нань і думок, совісті та віросповідання);

—  обов'язки громадян — норми, які покладають на особистість обов'язки здійснювати певні дії або утриму­ватись від них;

— матеріальні гарантії реалізації прав і свобод;

—  конституційні рекомендації по встановленню зако­нодавчого регулювання у сфері громадянських прав, сво­бод та обов'язків;

— конституційна директива відносно політики держа­ви у сфері прав і свобод людини й громадянина.

Сукупність конституційних прав, свобод й обов'язків, які визначають статус громадянина України в суспільстві й державі, утворюють певну систему. Система конституційних прав, свобод та обов'язків громадян має специфічні внутрішньосистемні зв'язки між елементами, які її складають. Найтиповіші з них такі.

1. Здійснення одних конституційних прав, свобод і обов'язків служить підставою для реалізації інших. Так, здійснення громадянином свого права на працю є підста­вою для реалізації права на відпочинок і права на матері­альне забезпечення в старості, у разі хвороби, повної чи часткової втрати працездатності, інвалідності, втрати го­дувальника, безробіття з незалежних від нього причин.

2.  Реалізація одних прав і обов'язків може бути під­ставою для припинення інших обов'язків та здійснення інших прав. Так, тимчасова або постійна втрата праце­здатності є підставою для використання конституцій­ного права на матеріальне забезпечення, звільняє від виконання обов'язків, передбачених трудовим догово­ром

3.  Порушення будь-яких прав і невиконання грома­дянами обов'язків безпосередньо впливає на реалізацію )основних прав. Порушення, наприклад, права на працю, незаконне звільнення громадянина з роботи може при­звести до порушення його права на відпочинок та права на матеріальне забезпечення.

Беручи до уваги окремі сфери діяльності держави і громадян та керуючись відомими міжнародними пактами і чинною Конституцією України, можна виділити такі групи основних прав та свобод громадян України:

1) громадянські права й свободи;

2) політичні права і свободи;

3)  економічні права й свободи;

4)  соціальні права і свободи;

5) культурні права та свободи.

Ці конституційні права, свободи й обов'язки є не якимось випадковим, аморфним поєднанням, а внутріш­ньо узгодженою системою прав і свобод громадян, яка охоплює своїм регулюючим впливом всі найважливіші й найістотніші сфери життя і діяльності людини: соціальну, економічну, політичну, а також розвитку її індивідуальних фізичних та духовних якостей.