15.Оз­на­ки, що відрізняють пра­во від соціальних норм первіснообщинного ла­ду.

-                       норми права встановлюються державою (а не виникають поступово в процесі спільного життя як у первісному сус-ві);

-                       виражають державну волю (виражали волю роду або племені);

-                       знаходять зовнішнє вираження в письмових правових актах (існували у свідомості людей, існували у неписаній формі);

-                       набирають сили чи припиняють дію в суворо встановленому порядку, офіц.шляхом (виникали і відмирали поступово);

-                       забезпечуються примусовою силою держави (здійснювалися в рамках традицій).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16.Ха­рак­те­ри­сти­ка теорій по­ход­жен­ня дер­жа­ви і пра­ва: теологічної, патріархальної, договірної, психологічної, органічної, марксистської, на­силь­ст­ва і інших.

 Теологическая - государство результат божественной воли. Авторы: Тертуллиан, Аврелий Августин. Постигнуть природу государства невозможно в силу его божественного происхождения. Эта теория имела в основе реальные факты, так как первоначально государства возникали как правила в религиозной форме. В современных условиях эта теория несколько видоизменилась, и выражается в христианско-демократической концепции государства.

Патриархальная - государство это большая семья. Авторы: Аристотель, Конфуций.

Договорная - в основе создания государства лежит общественный договор, люди для обеспечения естественных прав соглашаются создать государство. Если договор заключается между уже правящими и остальной частью населения, то это - договор подчинения; если между населением, то - договор объединения. Эта теория предполагает социальное предназначение государства.

Марксистская - появление прибавочного продукта, образование частной собственности приводит к неравенству в обществе, оно раскалывается на антагонистические классы. Экономически господствующий класс создаёт государство для подчинения неимущих. Эта теория предполагает первичность экономики, что игнорирует общесоциальное предназначение государства.

Теория насилия - государство возникает на основе насилия, которое бывает 2-ух видов: внутреннее насилие (Дюринг, Каутский) и внешнее насилие (Гумплович). Но многие учёные придерживаются мнения, что навязать государственность никакой силой невозможно, если само население ещё "не созрело".

Психологическая - государство итог психологической потребности человека в общении. Автор: Петражицкий.

Расовая - существуют высшие и низшие расы, высшие призваны управлять низшими, так возникает государство. Автор: Жозеф Артур де Гобино.

Органическая - эта теория переносит законы природы на человеческое общество.

Патримониальная - государство произошло от права собственника на землю (патримониум). Из права владения землей власть автоматически распространяется на проживающих на ней людей. Так складывается феодальный сюзеренитет. Автор: Галлер.

Ирригационная - возникновение государства обусловлено необходимостью вести масштабные ирригационные работы, низкой орудийной развитостью. Государство выступает как организатор масштабных работ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

17. Держ влада як особливий різновид соц влади.

Соціальна влада – вольові (кер-ва – підпорядкування) відносини між людьми з приводу орг-ції їх сумісної діяль-ті, розробки та здійснення загального для даного соц колектива інтереса. Держ влада являє собою особий різновид соц влади. Якщо в первісному сусп-ві соц влда має публічний (суспільний) хар-р, то в класово-організованому – політичний. Політ влада  нерозривно зв’язана з владою державною, знаходить в ній своє продовження. Держ влада – головний спосіб здійснення політичної влади. Держ влада – публічно-політичні, волеві (кер-ва-підпорядкування) відносини, що складаються між держ апаратом і суб’єктами політ сис-ми сусп-ва на основі прав норм, при опорі, у випадку необхідності, на держ примус. Держ влада відносно сам-на і складає основу функ-ня держ апарату. Господство, системат насилля, примус – влада антидемократична. Переконання, авторитет, служіння сусп-ву, дотримання загальнолюдських вимог – влада демократична. Признаки держ влади: 1) публічна влада – виступає від імені всього сусп-ва, має публ основу своєї діяль-ті –  казенне майно, власні доходи, податки; 2)апаратна влада – концентрується в апараті, сис-мі органів держ і через ці органи здійсн-ться

1)   Верховна влада – юр-но уособлює загальнообов’язкову волю всього сусп ва, має монопольне правовидання законів, опирається на аппарат примусу

2)   Універсальна влада – розповсюджує власні рішення на все сусп-во

3)   Суверенна влада –

4)   Легітімна влада – юр-но (конституційно) відокремлена і визнана народом країни, а також світовою спільнотою.

5)   Легальна влада – узаконена в своїй діяль-ті.

Держ влада направлена на задоволення потреб сусп-ва. Хар-ки: 1)усезагальність (розповсюджується на всіх)

2)Її настанови, приписи є загальнообов’язковими, за їх невиконання застосовується примус

6)   Суверенність – джерелом влади є народ

7)   Територіально-організована, її межами є держ кордон, розповсюджується на всіх громадян, ін-ців, осіб без гром-ва.

8)   Мета – загальносуспільні інтереси.

Політика – відносини з приводу влади. Політична влада – влада в сфері держ відносин недерж органами (політ партіями, ін). Її метою є бажання прийти до влади в держ політику. Хар-ки: 1) корпоративність (розповсюджується на окреме політ угрупування)

2)моральна відпов-ть

3)жорстко регламентується з-ми і виходить від конкр о.

1)   Межи впливу лише на членів свого угрупування, пол орг-ції.

2)   Мета – устрімління членів партії.

Державна влада не може протиставитись політ владі, т.я. політ влада в сусп-ві не можлива без держави.