85. Протиріччя між правом і мораллю, шляхи їх усунення та подолання.

Відмінності між нормами права та нормами моралі: Норма моралі складається в сус-ві на основі уявлень людей про добро та зло, справедливість; регулює внутрішнє усвідомлення людиною своєї поведінки, поширюється і відмирає повільно протягом тривалого часу; виступає як узагальнене безособове правило поведінки у вигляді ідей і принципів; не закріплюється в спеціальних актах, міститься у свідомості людей; дотримується добровільно, забезпечується внутрішнім переконанням, громадською думкою. Норма права установлюється Д як офіційна міра волі та справедливості; вступає в дію, здійснюється і скасовується офіційно у суворо визначеному порядку, регулює зовнішню форму поведінки людей; є конкретним варіантом поведінки суб’єкта, в якому чітко визначені його юридичні права і обов’язки, як можливі так і належні; одержує закріплення в держ актах; забезпечується держ примусом, застосуванням заходів юрид від-ті.

 

 

 

 

 

85.Протиріччя між правом і мораллю і шляхи їх усунення і подолання.

Право в цілому відповідає моральним поглядам народу. Але за життєвих обставин виникають й певні протиріччя між правосвідомістю та моральною свідомістю суспільства, окркмих соціальних груп, “сутички” між нормами права та моралі. У випадку, коли відбувається сутичка між нормою права та суспільною думкою, обв’явзком компетентних державівних органів є прийняття необхідних заходів по здійсненню правового регулювання. Практика  внутрішньодержавного та міжнародного життя свідчить, що протиріччя між правом та мораллю зустрічаються в регулюванні сімейних, трудових, екологічних, міжнародних відносин. Протиріччя між правосвідомістю та моральними уявленнями можуть бути у визначенні злочину, адміністративних проступків, мір кримінальної відповідальності, а також мір майнової та адміністративної відповідальності.Мораль та прво мають свої відрізняючі особливості. Мораль з’явилась ще до поділу суспільства на класи  та виникнення держави. Право ж складається з норм, встановлених у визначеному порядку компетентними державними органами та зафіксованих в  юридичних актах. Мораль охоплює сферу  відносин більш ширшу, ніж сфера відносин, що регулюється правом.В правових нормах державний підхід до оцінки конкретних суспільних відносин. Моральні вимоги відрізняються ширшим змістом, дають більший простір для тлумачення та застосування. Наприклад,мораль засуджує всі види брехні. В праві ж засудження конретизується, коли застосовується до окремих видів неправомірної брехні. Відмінність між правом та мораллю проявляється також у характеристиці гарантій виконання цих норм. Протирічя між правом та мораллю проявляються й в оцінці мотивів поведінки особи. Право вимагає всебічної оцінки поведінки людини, що здійснила правопорушення. Але з  юридичної точки зору немає різниці, якими мотивами керувалася людина у конкретному випадку, якщо його поведінка за свїми результатами була правомірною, законною. З моралюної точки важливо виявити стммули, мотиви людини, його наміри у виборі визначеної поведінки, що є правомірною.