64. Динаміка права. Функції права, поняття і види.

Право - це система загальнообов'язкових правил (норм) поводження  людей, встановлених або  санкціонованих державою й охоронюваних його примусовою силою.

  Право як регулятор виникає тільки в тім суспільстві , що має державну організацію. Воно являє собою результат суспільного розвитку і поряд з  іншими соціальними нормами (звичаями, традиціями, релігійними нормами) регулює суспільні відносини. Однак, по обов'язковості виконання людьми правових норм, по колу  осіб, що повинні дотримувати норми права, і по дії права в просторі воно займає  чільне положення  серед соціальних норм.

  Функції права - обумовлені  соціальним призначенням права напрямку  правого впливу на суспільні відносини. Правовий вплив - шляху, форми, способи впливу права на суспільні відносини. Особливості:

1) Визначають  призначення права в суспільстві .

2) Визначають  основні напрямки  впливу на суспільні відносини.

3) Визначають  сутність, головні риси права.

4) Відрізняються динамізмом. 5) Але при цьому відносно постійні.

Умовно функції права можна розбити на дві  групи:

1.Загальсоціальні :

а) Економічна функція - приміром, право закріплює форми власності.

б) Політична функція - право регулює діяльність суб'єктів політичної системи.

в) Виховна - право відбиває  визначену  ідеологію, впливає на поводження  осіб .

г) Комутативна - забезпечує зв'язок між об'єктами і суб'єктами керування .

д) Екологічна і т.д.

е) гуманістична – охорона права нації і людини

ж) організаційно-управлінська

з)інформаційна – інформує про норми права і обовязки

і) оціночно-орієнтаційна – орієнтує на ту поведінку, якої вимагає норма

2.Спеціально-юридичні:

а) Регулятивно-статистическая функція - виражається у впливі права на суспільні відносини, шляхом закріплення їх у тих або  інших правих інститутах (право власності).

б) Регулятивно-динамическая функція - виражається у впливі права на суспільні відносини, шляхом оформлення їхнього руху  у формі правових відносин (дієздатність, компетенція).

в) Охоронна - спрямована  на охорону найбільш значимі суспільні відносини, реалізується шляхом застосування спеціальних охоронних норм.

г) Оцінна - дозволяє виступати праву як  критерій правомірності або  неправомірності або  вчинків.

 

65. Поняття типу права

У понятті "історичний тип права" в узагальнених характеристиках виражаються єдині риси всіх національних правових систем, що відповідають історично визначеному економічному базису суспільства (типу власності) - оскільки, зрозуміло, ці категорії (активно використовувані в ідеолого-партійних цілях марксизмом) мають право на існування зі строго наукових позицій.

З погляду  ортодоксального марксизму (марксизму-ленінізму) кожній класової суспільно-економічній формації властивий свій історичний тип права - рабовласницький, феодальний, буржуазний, соціалістичний. Розподіл національних правових систем на ці чотири типи й утворить основу ортодоксальної марксистської типології права. Під цим кутом зору поняття "історичний тип права" стало ключовим у марксистсько-ленінській правовій доктрині. Його використання має на меті "прив'язати" правові системи даної епохи до історично визначеного економічного базису, до типу власності на засоби виробництва і таким способом конкретизувати класову сутність права, зафіксувати конкретний соціально-політичний зміст правових систем. І це, по      думці, що панувала в радянській юридичній науці, ніби-то відкривала шлях до розуміння глибинних закономірностей, властивих національним правовим системам того чи іншого історичного типу.

Здається, у даний час з позицій наукового світоглядного підходу необхідно більш коректно підходити до тлумаченню і використанню поняття "історичний тип права". Як основа правової типології воно може розглядатися, очевидно, лише стосовно   правових систем держав, що відрізняються сугубо класовою спрямованістю, насамперед  держав з авторитарним політичним режимом, тобто до юридичних утворень, що відноситься до права влади. У цілому ж, з огляду на своєрідність права як явища цивілізації і культури, розглянута поняття - не більш ніж "загальне тло" (до того ж орієнтований на авторитарні політичні режими) для оцінки правових систем, стосовно до яких на більш помітне місце висуваються інші критерії типології - ті, котрі характеризують їх як  родини правових систем, а також укрупнених (логічних) систем.