29.Особливостi мiжнародноi правосуб' єктностi нацiй та народiв.

1. У сучасній міжнародно-пра¬вовій доктрині правосу¬б'єктність народу, нації, які борються за створення неза¬лежної держави, можна вважати загальновизнаною. Значна більшість фахівців міжнародного права виз¬нають міжнародну правосуб'єктність за учасниками націо-нально-визвольного руху. Саме таке поняття вживається в рамках ООН. Терміни «нація», «народ» вважаються та¬кими, що важко підлягають визначенню.

2. Правосуб'єктність учасника національно-визвольно¬го руху за своєю суттю є перехідною до державної (кінце¬ва мета національно-визвольного руху — створення неза¬лежної держави). Тому її ще називають правосуб'єктні¬стю держави, яка перебуває в процесі становлення. Вва¬жається (Я. Броунлі), що коли йдеться про правосуб'єкт¬ність держави, яка перебуває в процесі становлення (ва¬ріант: зародження), в основі правосуб'єктності лежить не тільки принцип самовизначення, а й принцип наступниц¬тва політичного утворення. Це покладає відповідальність на державу (після формування її як держави) дотримува¬тися зобов'язань, які вона взяла на себе в правових актах, прийнятих до незалежності. Правовими витоками докт¬рини (принципу) наступництва є правосуб'єктність неса-моврядного народу. Отже, ми знову повертаємося до між¬народної правосуб'єктності народу. Правосуб'єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави, має перехідний, тимчасо¬вий характер. З припиненням такої боротьби змінюється статус її учасника. У процесі боротьби на націю, народ, які її ведуть, поширюються всі права та обов'язки учас¬ника міжнародного конфлікту, тобто принципи і норми міжнародного гуманітарного права, права збройних кон¬фліктів

3. Деякі теоретики і практики міжнародного права особливо наголошують у статусі народу і нації, які бо¬рються за створення незалежної держави, на факторі «бо¬ротьби». Це дає їм підставу називати таких суб'єктів між¬народного права «стороною, яка воює, яка повстала». За такими суб'єктами вони визнають право вступати у пра¬вові відносини, зокрема укладати міжнародні угоди з ін¬шими державами або іншими сторонами, які воюють, які повстали. Вказані угоди будуть дійсними в міжнародно-правовому плані.

Нації, народи, які борються за створення незалеж¬ної держави, не є універсальними (як держава) суб'єкта¬ми міжнародного права. Вони можуть бути учасниками лише тих правовідносин, які постають на основі принци¬пу самовизначення. Самовизначення охоплює як політич¬ний статус, так і економічний, соціальний та культурний розвиток. Волевиявлення народу (нації), що не має відно¬шення до самовизначення (в міжнародно-правовому зна¬ченні цього терміна), як-от: прийняття закону шляхом ре¬ферендуму, вибори депутатів парламенту, президента тощо не є складовими міжнародної правосуб'єктності на-ції, народу. То є реалізація власних внутрішньодержавних, конституційних норм. Водночас волевиявлення народу (нації) стосовно приєднання до іншої держави або відок¬ремлення від існуючої є діями, що підпадають під норми, які є складовими міжнародної правосуб'єктності. 1 хоч у таких випадках елемент боротьби може бути відсутнім (що буває дуже рідко), проте очевидним є створення нової держави. Кожний народ має право на зносини з іншими су-б'єктами міжнародного права. Здійснює він це право через державу, а в разі відсутності державності — через орга¬ни квазідержавного характеру. Це ж правило випливає з права народу (нації) укладати міжнародні угоди і реалізо¬вувати їх, отримувати захист та допомогу від інших су¬б'єктів міжнародного права тощо.

Якщо народ (націю) не влаштовує те, як держава реа¬лізовує його потреби, він має право замінити державні структури новими або відмовитися від деяких старих. І це також є наслідком дії його права на самовизначення, його правосуб'єктності, його боротьбою за незалежну, ефек¬тивно функціонуючу державу.Боротьба за незалежну державу — це не обов'язково відокремлення від іншої держави. За це сьогодні борють¬ся поодинокі нації (народи). За незалежний політичний статус, за вільне забезпечення свого економічного, со¬ціального, культурного розвитку борються всі нації (на¬роди).