65. Імунітети і привілеї дипломатичного представництва

Дипломатичні привілеї та імунітети - це сукупність особливих пільг, прав і переваг, наданих іноземним дипломатичним представництвам, їх персоналу та іншим особам, що користуються ними за міжнародним правовим захистом на території держави перебування.

Під дипломатичними імунітетами розуміють вилучення дипломатичних агентів із сфери дії юрисдикції держави перебування, незастосування до них засобів примусу, санкцій, передбачених внутрішнім правом. Це необхідна гарантія нормального здійснення дипломатом своїх функцій.

Статті 22 і 24 Віденської конвенції 1961 р. зобов'язують держави додержуватися дипломатичного імунітету таким чином:

1. Помешкання представництва оголошуються недоторканими, а влада держави перебування може вступити в ці помешкання лише за згодою глави представництва.

2. На державі перебування лежить спеціальний обов'язок вживати всіх належних заходів щодо захисту помешкань представництва від будь-якого порушення спокою представництва чи образи його гідності.

3. Помешкання представництва, меблі та інше майно, що є в них, а також засоби пересування представництва користуються імунітетом від обшуку, реквізиції, арешту та виконавчих дій.

4. Архіви і документи представництва недоторкані у будь-який час і незалежно від їх місцезнаходження.

До привілеїв дипломатичних представництв належать:

• право на безперешкодні зносини зі своїм центром та іншими представництвами держави;

• митні та протокольні привілеї (право на прапор, на носіння форми, на старшинство і т.п.).

Загалом дипломатичні пільги і привілеї — це чинники, що сприяють дипломатичній роботі і полегшують її.

Недоторканність приміщень означає, що без дозволу глави дипломатичного представництва влада приймаючої держави не має права вступати в ці приміщення. Більше того, на державі перебування лежить спеціальний обов'язок вживати всіх належних заходів для захисту приміщень представництва від будь-якого вторгнення або нанесення шкоди і для запобігання будь-якого порушення спокою представництва або образи його гідності. На приміщення дипломатичного представництва, предмети їх обстановки і майно, що знаходиться в ньому, а також транспортні засоби представництва поширюється імунітет від обшуку, реквізиції, арешту і виконавчих дій.

Фіскальний імунітет означає звільнення дипломатичного представництва від усіх державних, районних і муніципальних податків, зборів і мит, окрім таких податків, зборів і мит, які є платою за конкретні види обслуговування.

Держава перебування повинна дозволяти й охороняти вільні зносини дипломатичного представництва для всіх офіційних цілей (зі своїм урядом, іншими представництвами, консульствами акредитуючої держави). При цьому представництво може користуватися всіма відповідними засобами, включаючи дипломатичних кур'єрів, закодованими або шифрованими депешами. Встановлювати й експлуатувати радіопередавач представництво має право лише з дозволу держави перебування. Дипломатична пошта (валіза) не підлягає ні розкриттю, ні затриманню.

Дипломатичному представництву та його главі належить право користуватися прапором і емблемою акредитуючої держави на будівлях представництва, включаючи резиденцію глави представництва, а також на його засобах пересування.