- •1.Поняття,предмет і сутність, функції, суб’єкти та об’єкти мпп
- •2. Глобальні проблеми сучасності та мп.
- •3.Роль України як суб’єкта мп, основні засади зовнішньої політики.
- •4. Етапи становлення мiжнародного права. Ролъ оон у формуваннi
- •5.Етапи становлення науки мiжнародного права. Вплив г.Гроцiя на розвиток мiжнародного права. Ocновні напрями сучасної доктрини мiжнародного права.
- •6. Основні та другорядні джерела міжнародного права. Ст. 38 Статуту Міжнародного Суду оон про джерела міжнародного права. Доктринальні підходи до джерел міжнародного права.
- •7. Місце міжнародного договору серед джерел міжнародного права. Віденська конвенція про право міжнародних договорів 23.05.1969.
- •8. Співвідношення міжнародного договору і звичаю.
- •9. Поняття та характерні риси норми мп. Значення норм міжнародного «м’якого права».
- •10. Класифікація мпн за різними підставами.
- •III. За сферою дії:
- •IV. За юридичною силою:
- •V. За змістом правил поведінки:
- •VI. За своєю роллю в механізмі міжнародно-правового регулювання:
- •12. Кодифікація норм міжнародного права та їх значення для подальшого розвитку міжнародного права. Суть і цілі кодифікації
- •13. Характеристика принципів сучасного міжнародного права: юридична природа, умови функціонування, сфера дії. Кодифікація принципів
- •14. Система принципів сучасного міжнародного права. Загальні принципи права та міжнародне право.
- •15. Правовий зміст і характеристика основних принципів міжнародного права. Взаємозв’язок і взаємодія принципів.
- •16. Принцип незастосування сили та загрози силою
- •17. Принцип суверенної рівності держав
- •18. Принцип непорушності державних кордонів
- •19. Принцип територіальної цілісності держави
- •20. Принцип мирного розв’язання міжнародних спорів
- •21.Принцип невтручання у внутрішні справи
- •22.Принцип загальної поваги до прав людини
- •23.Принцип співробітництва
- •24.Принцип сумлінного виконання міжнародних зобов’язань
- •25.Принцип самовизначення народів і націй
- •26.Теорії співвідношення міжнародного та національного права. Концепція примата міжнародного права
- •27.Класифiкацiя суб'ектiв мiжнародного права. Доктринальнi дискусii вiдносно проблеми суб'єктів мiжнародного права,
- •28.Особливостi мiжнародноi правосуб' єктностi держави.
- •29.Особливостi мiжнародноi правосуб' єктностi нацiй та народiв.
- •30. Особливостi мiжнародноi правосуб' єктностi державноподiбних утворень.
- •31. Особливості міжнародної правосуб’єктності міжнародних організацій
- •32. Питання про міжнародну правосуб’єктність індивідів. Формування міжнародного статусу фізичної особи
- •33. Поняття, юридична природа та значення міжнародно-правового визнання. Теорії визнання. Форми і засоби міжнародно-правового визнання.
- •34. Визнання держав у сучасному міжнародному праві: юридична природа, критерії, доктрини
- •35. Визнання уряду в сучасному міжнародному праві: юридична природа, критерії, доктрини
- •36. Поняття, юридична природа і значення правонаступництва. Об’єкти правонаступництва. Види правонаступництва.
- •37. Поняття і юридична природа міжнародно-правової відповідальності. Зміст і підстави міжнародно-правової відповідальності. Передумови міжнародно-правової відповідальності, її принципи і цілі.
- •38. Поняття та види міжнародних правопорушень
- •39. Види міжнародно- правової відповідальності. Форми міжнародно правової- відповідальності
- •40. Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій
- •41. Сучасна система міжнародно-правових санкцій
- •42. Види територій у міжнародному праві залежно від правового режиму
- •43. Територія з міжнародним режимом
- •44. Території зі змішаним правовим режимом
- •45. Поняття, юридична природа та склад державної території
- •46. Правовий режим міжнародних рік.
- •47. Міжнародно-правовий статус Арктики і Антарктики.
- •48. Міжнародно-правове регулювання громадянства.
- •49. Поняття і джерела права міжнародних договорів.
- •50. Припинення і призупинення дії міжнародних договорів
- •51. Стадії укладання міжнародного договору
- •52. Значення положень ст.9 Конституції України в умовах активного входження України у світове співтовариство
- •53. Класифікація міжнародних договорів. Форма, структура і найменування міжнародних договорів
- •54. Дія й дійсність міжнародних договорів
- •55. Застереження до міжнародних договорів.
- •56. Тлумачення міжнародних договорів
- •57. Початок і закінчення дипломатичної місії
- •58. Поняття та джерела права зовнішніх зносин
- •59. Імунітети та привілеї консульських установ
- •60. Консульські функції та засоби іх здійснення
- •61. Дипломатичний корпус. Дуаєн дипломатичного корпусу
- •62. Поняття і джерела консульського права
- •63. Система органів зовнішніх зносин держав
- •64. Призначення консулів. Патент і екзекватура ї. Консульський округ.
- •65. Імунітети і привілеї дипломатичного представництва
- •66. Склад і функції дипломатичного представництва
- •67. Імунітети та привілеї дипломатичного представництва
- •68. Поняття міжнародних конференцій
- •69. Рада Європи
- •70.Система оон.
- •71.Статут міжнародного суду оон
- •Глава I: Організація Суду
- •Глава II: Компетенція Суду
- •Глава III: Судочинство
- •Глава IV: Консультативні висновки
- •Глава V: Поправки
- •72.Міжнародно-правовий статус міжнародних організацій
- •73.Міжнародна правосубєктність міжнародних організацій
- •74.Функції міжнародних організацій. Особливості правового статусу посадових осіб і службовців мо.
- •75.Структура і функції єс
- •76. Види міжнародних організацій
- •77. Дипломатичне право міжнародних організацій
- •78. Спеціалізовані установи системи оон
- •79. Регіональні міжнародні організації (х-ка 2-3 міжнародних організацій за вибором)
- •80. Організація по безпеці і співробітництву в Єпропі
- •81.Види актів міжнародних конференцій та їх правове значення.
- •82.Компетенція, повноваження і функції міжнародних організацій.
- •83.Права людини в історії міжнародних відносин.
- •85. Джерела інституту прав людини.
- •86 Класифікація прав людини. Порівняльна характеристика критеріїв класифікації прав людини.
- •87. Регіональне співробітництво у галузі прав людини
- •88 Реалізація міжнародних норм з прав людини у Конституції України
- •89. Національні засоби забезпечення зобовязань з прав людини в Україні
3.Роль України як суб’єкта мп, основні засади зовнішньої політики.
Україна стала повноправним членом міжнародного співтовариства і володіє в повному обсязі міжнародною правосуб'єктністю. Володіння повною міжнародною правосуб'єктністю розкриває перед Україною широкі можливості для активної участі у всіх сферах міжнародного життя. І Україна дуже широко використовує ці можливості. Для підтвердження цього достатньо сказати, що на сьогоднішній день Україна є членом близько 30 міжнародних організацій, бере участь у близько 250 міжнародних договорах, має дипломатичні відносини більш ніж із 150 державами і бере активну участь у роботі ООН та її робочих органів.
Напрями зовнішньої політики:
- утвердження і розвиток України як незалежної і демократичної держави; ,
- збереження територіальної цілісності;
- прояв значимості національного господарства України у світовій економічній системі;
- захист прав та інтересів громадян України та її юридичних осіб за кордоном;
- створення умов для підтримки контактів з українцями, що мешкають за межами України
- відкритість;
- добровільність;
- взаємоповага;
- рівноправність;
- невтручання у внутрішні справи інших держав;
- незастосування сили або погрози силою;
- виршення будь-яких міжнародних суперечок виключно мирними способами;
- загальна повага прав людини і неухильне дотримання міжнародних стандартів щодо них;
- забезпечення прав національних меншин, визнання того, що дотримання прав людини є не тільки внутрішньою справою окремих країн;
- всебічна підтримка міжнародного миру і міжнародної безпеки;
- примат міжнародного права стосовно національного права у зовнішніх відносинах, сумлінне виконання всіх міжнародних зобов'язань.
На сьогодні Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС, таким чином ставши асоційованим членом. Однак дана угода виражає лише політичний аспект , в той час як економічні питання щодо торгового режиму та відкритого візового режиму все ще не вирішені. Основним напрямком зовнішньої політики України залишається боротьба з військовою агресією та отримання безвізу для українців. Слід відзначити успіх в економічній площині зовнішньої політики, зокрема підписання Угоди про Зону вільної торгівлі з Канадою, спорудження Держпідприємством "Антонов" літака Ан-132 для Саудівської Аравії, комерційний рейс з Праги (Чехія) в Перт (Австралія), вчинений вперше українським транспортним літаком «Мрія», а також кілька візитів високопоставлених осіб української держави в країни Азії та Африки для налагодження торгівлі.
4. Етапи становлення мiжнародного права. Ролъ оон у формуваннi
Етапи становлення МПП
• період стародавнього часу - властиве започаткування розвитку норм посольського права (особиста недоторканність у Стародавній Індії, проксени в Стародавній Греції), права війни тощо.Важливу роль у розвитку міжнародного права відіграла Римська держава. Здійснення зовнішніх зносин і укладення договорів (договори миру і союзу, дружби і гостинності) здійснювали народні збори і сенат. Дотримувались принципу дипломатичної недоторканності. Формується "римське право народів" (jus gentium), основним інститутом якого було становище людини в державі і міжнародних відносинах.
• від падіння Римської імперії до Вестфальського миру 1648 року - розвиток права війни, права зовнішніх зносин та права міжнародних договорів. Зокрема, виникає право самостійного провадження зовнішніх зносин і укладання договорів (насамперед, союзницьких договорів) з метою захисту прав та інтересів.
Як правило, поширеними були договори у письмовій формі (латинню або мовою сторін). Обов'язковими визнавались гарантійні забезпечення договору - видача заручників (родичі особи), застава цінностей, території тощо.
Активно розвивається дипломатичне право, створюються постійні дипломатичні представництва, виникає інститут консулів, а також визнавалась недоторканність послів.
• від Вестфальського миру до Гаазьких конференцій миру 1899 р. та 1907 р. - у цей період активізувався міжнародний договірний процес, який сприяв територіальним змінам у світі та певним зрушення у сфері прав людини.
• від Гаазьких конференцій миру до заснування ООН і формування сучасного міжнародного права - характерний подальший розвиток міжнародно-правого інституту прав та обов'язків держав.
( з офіційного російськомовного сайту ООН)
В Преамбуле Устава Организации Объединенных Наций была поставлена задача «создать условия, при которых могут соблюдаться справедливость и уважение к обязательствам, вытекающим из договоров и других источников международного права». Таким образом, с самых первых дней существования Организации вопрос соблюдения и укрепления международного права является важнейшей частью ее деятельности. Эта работа осуществляется по многим направлениям — судами, трибуналами, посредством многосторонних договоров, а также в Совете Безопасности, который, в частности, уполномочен учреждать операции по поддержанию мира, вводить санкции или разрешать применение силы в случае, когда есть угроза международному миру и безопасности. Эти полномочия возложены на Совет Безопасности Уставом ООН, который является международным договором. Как таковой, Устав ООН является инструментом международного права и государства — члены ООН обязаны его соблюдать. Устав ООН закрепляет основные принципы международных отношений, от суверенного равенства государств до запрещения применения силы в международных отношениях
Урегулирование споров между государствами
Главным судебным органом ООН является Международный Суд (МС), который занимается урегулированием споров между государствами в соответствии с нормами международного права. Международный Суд (МС) также выносит заключения рекомендательного характера по вопросам, поступающим от органов и специализированных учреждений системы ООН. В состав Международного Суда входят 15 судей, избираемых Генеральной Ассамблеей и Советом Безопасности сроком на девять лет.
Международные суды и трибуналы
Помимо Международного Суда (МС) существует целый ряд международных судов и трибуналов, которые в разной степени ассоциированы с ООН. Например, Международный уголовный трибунал по бывшей Югославии (МТБЮ), Международный уголовный трибунал по Руанде (МУТР), Специальный суд по Сьерра-Леоне, Чрезвычайные палаты в судах Камбоджи и Специальный трибунал по Ливану, которые были учреждены Советом Безопасности и которые являются его вспомогательными органами. К этой категории относятся Международный уголовный суд (МУС) и Международный трибунал по морскому праву (МТМП), которые были учреждены в соответствии с соглашениями, разработанными в рамках ООН. В настоящее время МУС и МТМП являются независимыми образованиями с особыми соглашениями о сотрудничестве. Другие международные суды могут функционировать независимо от ООН.
Совет Безопасности и международное право
Совет Безопасности несет главную ответственность за поддержание международного мира и безопасности. Некоторые из его действий имеют последствия для международного права, например те, которые касаются миротворческих миссий, специальных трибуналов и санкций. Обязательный характер решений, принятых на основании главы VII Устава, является особенно актуальным в контексте рассмотрения этой темы. В соответствии со статьей 13 (б) Римского статута, Совет Безопасности может передать некоторые вопросы Прокурору Международного уголовного суда (МУС), если они касаются международных преступлений (геноцид, преступления против человечности, военные преступления, акты агрессии).
Генеральная Ассамблея и международное право
Согласно Уставу ООН Генеральная Ассамблея уполномочена проводить исследования и выносить рекомендации по вопросам укрепления и кодификации международного права. Многие вспомогательные органы Генеральной Ассамблеи рассматривают конкретные направления международного права и отчитываются по ним на пленарных заседаниях. Большинство правовых вопросов рассматриваются Шестым комитетом, который затем сообщает об этом на пленарном заседании. Комиссия международного права и Комиссия ООН по праву международной торговли представляют доклады Генеральной Ассамблее. Генеральная Ассамблея также рассматривает вопросы внутреннего нормотворчества Организации Объединенных Наций, такие, как принятие Положений о персонале и о создании системы внутреннего правосудия.
Шестой комитет Генеральной Ассамблеи (правовые вопросы)
Шестой комитет Генеральной Ассамблеи является главным форумом Генеральной Ассамблеи по правовым вопросам. В Шестом комитете, являющемся одним из основных комитетов Генеральной Ассамблеи, имеют право на представленными все государства — члены ООН. Текущая информация по вопросам повестки дня, резюме работы и документация.
Комиссия международного права
Комиссия международного права содействует прогрессивному развитию и кодификации норм международного права. Работа Комиссии, как правило, всегда связана с определенными аспектами прогрессивного развития, а также кодификации международного права с упором либо на прогрессивное развитие, либо на кодификацию, в зависимости от рассматриваемого вопроса. Информация о программе работы и деятельности, конвенции и доклады.
Комиссия Организации Объединенных Наций по праву международной торговли (ЮНСИТРАЛ)
Комиссия является одним из основных правовых органов системы ООН, специализирующимся на вопросах права международной торговли. Одним из основных аспектов деятельности Комиссии является модернизация и согласование права международной торговли. Секретариатом Комиссии разработана система Прецедентного права по текстам ЮНСИТРАЛ (ППТЮ) с целью сбора и распространения информации о судебных и арбитражных решениях, касающихся разработанных Комиссией конвенций и типовых законов. Цель этой системы — содействие распространению в международных масштабах информации о правовых текстах, разработанных Комиссией, и облегчение единообразного толкования и применения этих текстов.
Конвенция ООН по морскому праву
Конвенция ООН по морскому праву регулирует все правовые вопросы, касающиеся морских пространств и мирового океана, устанавливает правила и нормы деятельности и использования ресурсов мирового океана. Отдел ООН по вопросам мирового океана и морского права Отдела по правовым вопросам ООН выполняет функции секретариата Конвенции по морскому праву.
Собрание договоров ООН
База данных договоров на хранении у Генерального секретаря и/или зарегистрированных в Секретариате ООН дает максимально полную информацию о более 560 важных многосторонних инструментах, находящихся на хранении у Генерального секретаря. Эти инструменты охватывают целый спектр вопросов, таких как права человека, разоружение, сырьевые товары, беженцы, экология и морское право. База данных фиксирует моменты подписания и ратификации инструментов государствами-членами и присодинения к ним, а также заявления, оговорки или возражения участвующих сторон.
Система внутреннего правосудия в ООН
Система внутреннего правосудия в ООН была учреждена в 2009 году. Организация преследовала цель создания такой системы, при которой стало бы возможно не доводить дела до официального судебного разбирательства, а разрешать спорные вопросы и конфликты на этапе их возникновения непредвзятым образом, на профессиональной основе, без проволочек и при обеспечении полной транспарентности. Поскольку ООН обладает юридическим иммунитетом против исков со стороны национального суда любой страны, Организация учредила систему внутреннего правосудия для урегулирования споров и конфликтов между руководством и персоналом, включая действия, которые могут повлечь за собой дисциплинарные взыскания.
Справочные материалы и подготовка по правовым вопросам
Архивные материалы, представленные в Библиотеке аудиовизуальных материалов по международному праву, являются уникальным ресурсом для педагогов и научных работников, специализирующихся на вопросах международного права.
Правовая техническая помощь государствам-членам
ООН предоставляет государствам-членам техническую помощь по широкому кругу правовых вопросов. Государства-члены имеют возможность получить консультативную и экспертную оценку, запросить аналитическую и статистическую информацию, обратиться с просьбой об организации учебы кадров.
Программа помощи по вопросам международного права
Программа помощи в области преподавания, распространения информации и знаний о международном праве нацелена на обеспечение более глубокого понимания международного права, «как иструмента по укрепленнию международного мира и безопасности и обеспечения сотрудничества между государствами». Программа является важнейшим элементом деятельности ООН в области международного права.