9. Поняття та характерні риси норми мп. Значення норм міжнародного «м’якого права».

Норма міжнародного права – це юридично обов’язкове правило поведінки держав та інших суб’єктів міжнародного права в міжнародних відносинах. Міжнародно-правові норми (МПН) є універсальною формою існування міжнародного права. Без правової норми немає права. МПН мають особливий об'єкт і метод регулювання. Об’єктом регулювання МПН є особливий різновид суспільних відносин – відносини між суб’єктами міжнародного права, перш за все суверенними державами і їх об'єднаннями. Ці відносини, у свою чергу, визначають специфіку методу міжнародного-правового врегулювання. Норми міжнародного права створюються на засадах добровільних угод між його суб'єктами. Внаслідок компромісів, поступок і узгоджень держави приходять до взаємно погодженого рішення про певні правила взаємовідносин. Закріплені у загальновизнаних юридичних формах, джерелах міжнародного права.

Важливою ознакою МПН є те, що більшість із них не має загальнообов'язкового характеру. Група держав не може створити норми для інших держав. Кожна міжнародна угода або звичаєва норма створює об'єктивне право лише для держав, які висловили на те явну або мовчазну згоду. МПН мають особливу внутрішню структуру: найчастіше вони містять лише диспозицію (правило належної поведінки), рідше - гіпотезу і диспозицію, а санкція, тобто межі відповідальності за порушення диспозиції, як структурний елемент норми - відсутня. Санкції визначаються самостійним інститутом міжнародного права - інститутом міжнародно-правових санкцій, і застосовуються примусово потерпілими державами індивідуально або колективно стосовно держав правопорушників, або визначаються в конкретних договорах. Отже, МПН мають такі особливості:

1) об'єкт регулювання; 2) метод регулювання; 3) «погоджувальний», «координаційний» характер МПН; 4) обов'язковість лише для сторін, які її добровільно визнали; 5) форма існування – міжнародний договір, звичай, окремі акти міжнародних організацій; 6) забезпечення реалізації - самими державами або їх об'єднаннями - міжнародними організаціями; 7) структурна особливість - відсутність санкції як структурного елемента норми.

Поняття «м'якого» права з'явилося в міжнародному праві в останні 20—30 років. Це було пов'язане із прагненням як держав, так і міжнародних організацій визначити місце таких міжнародних документів, які первинно не належать до міжнародних угод, але значення яких виходить за рамки морально-політичних зобов'язань. При цьому суб'єкти можуть не мати первинного наміру укласти міжнародний договір і саме тому не надають документу відповідної форми. Або ж суб'єкти не хочуть встановлювати для себе чіткі права й обов'язки, проте прагнуть письмово зафіксувати певний рівень відносин, що склалися між ними. Щоб встановити, чи належить документ до міжнародних договорів, потрібно проаналізувати його форму, структуру, співвідношення частин, формулювання. Про відсутність наміру укласти договір можуть свідчити відсутність у документі преамбули, заключних положень із вказівкою на аутентичність текстів, норми про реєстрацію документу в Секретаріаті ООН, положень про строк дії, порядок припинення тощо. Про небажання суб'єктів встановлювати для себе чіткі права й обов'язки свідчать загальні неконкретні фрази, положення, котрі передбачають можливість розсуду сторін, мають характер намірів та інше. Поняття «м'якого» права знаходить визнання в теорії, його широко використовують у практиці міжнародних відносин. До актів «м'якого» права відносяться, зокрема, Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі 1975 р. та всі подальші підсумкові документи РБСЄ/ ОБСЄ, Рамочний Документ «Партнерство заради миру», Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору. Віднесення актів «м'якого» права до джерел міжнародного права викликає немало труднощів саме в силу їхнього квазіправового характеру. Здебільшого виконання таких актів спирається виключно на їхній авторитет і пов'язані з ними наміри сторін (наприклад, укласти в майбутньому міжнародну угоду, доказати свою прихильність відображеним у документі ідеалам або закріпити деякі стандарти). Нерідко міжнародні договори можуть містити посилання на норми «м'якого» права2. Норми «м'якого» права можуть бути важливим етапом у процесі формування договірних або звичаєвих міжнародно-правових норм.