58. Поняття та джерела права зовнішніх зносин

До кінця 70 років 20 ст говорили переважно про дипломатичне та консульське право, як галузь міжнародного права, але ситуація змінюється завдяки професору сандровському, який вважав, що ця назва не охоплює всіх компонентів цієї галузі і більш вдалою назвою пропонує право зовнішніх зносин.

Право зовнішніх зносин - це галузь міжнародного публічного права, що складається з системи норм та принципів міжнародного права, що виражають узгодження волі суб'єктів міжнародного права відносно прав та обов'язків їх офіційних органів в процесі здійснення їх зовнішніх зносин у відповідності з принципами сучасного міжнародного права.

Відповідно право зовнішніх зносин містить такі підгалузі як дипломатичне право, консульське право, право спеціальних місій, дипломатичне право міжнародних організацій. Дипломатичне і консульське право - одні з найстаріших галузей міжнародного права.

Джерела

• Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1861

• Віденська конвенція про консульські зносини 1967 (прийнята у 1963)

• Конвенція про спеціальні місії 1985

• Віденська конвенція про представництво держав в моїх відносинах з міжнародними організаціями універсального характеру

Згадані конвенції утворюють систему міжнародно-правових норм, комплекс погоджених, упорядкованих елементів, що регулюють цей вид суспільних відносин. Виходячи з аналізу їх змісту, можна зазначити, що міжнародний договір і міжнародний звичай є основними джерелами права зовнішніх зносин. Слід мати на увазі, що нерідко норми права зовнішніх зносин, встановивши основу регулювання у будь-яких питаннях, прямо відсилають до внутрішньодержавних законів і правил.

59. Імунітети та привілеї консульських установ

Що стосується питання про консульські привілеї та імунітети, то в порівнянні з дипломатичними їх теж можна визначити як сукупність особливих пільг, переваг та пре­ференцій, що надаються іноземним консульським установам та їхнім співробітникам відповідно до норм міжнародного права та законодавства країни перебування. В консульському праві, як і дипломатичному, розрізняють дві категорії привілеїв та імунітетів:

1) переваги, привілеї та імунітети консульських установ:

2) переваги, привілеї та імунітети штатних консульських посадових осіб та інших працівників консульських установ.

Серед першої категорії найсуттевшпіми є: недоторкан­ність консульських приміщень; звільнення консульських приміщень від податків; недоторканність консульського архі­ву та документів; свобода зносин; безперешкодні зносини і контакти з громадянами акредитуючої держави. Це кон­сульське право, згідно зі ст. 36, п. «с» Віденської конвенції, передбачає, зокрема, право консула «...відвідувати грома­дянина акредитуючої держави, який перебуває у в'язниці, під вартою або є затриманим, для бесіди з ним», а також «...право листуватись з ним та вживати заходів для забезпечення йому юридичного представництва...». Консульські установи також мають право отримувати інформацію від компетентних органів країни перебування про смерть, опіку та піклування, про аварії суден і літаків (акредитуючої держави); здій­снювати безперешкодно зносини з органами країни перебу­вання; стягувати консульські збори.

Другу категорію консульських привілеїв та імунітетів ста­новлять особиста недоторканність консульських посадових осіб; повідомлення про арешт, попереднє ув'язнення або судове переслідування; імунітет від юрисдикції; обов'язок давати свідчення; звільнення від реєстрації іноземців та від отримання дозволу на проживання; звільнення від отри­мання дозволу на роботу; звільнення від .митного збору та огляду; звільнення від особистих повинностей і обкладень. Ці найголовніші та деякі інші привілеї та імунітети кон­сульських посадових осіб регламентуються ст. 40—57 Віден­ської конвенції про консульські зносини.

Звичайно, конкретніше й детальніше консульські права, привілеї та імунітети як першої, так і другої категорії регла­ментуються у відповідних двосторонніх консульських угодах та конвенціях, в яких ураховуються певні специфічні мо­менти національних законодавств держав, що ці угоди укла­дають.