2.4.8. Домініканська Республіка

У цій країні основною стравою є “сонкошо” — густий суп. Його готують з кількох видів м'яса, овочів, тропічних трав і сильно приправляють материнкою. Найсмачніший “сонкошо” варять з м'яса семи видів, їдять суп зранку, перед виходом на роботу, а також під час обіду.

Популярні круглі пироги з м'ясом, маслинами, яйцями і т. д. Яловичину домініканці споживають обмежено, перевага віддається свинині, телятині, птиці. Десерт дуже різноманітний: варення з кокосових горіхів, желе, ласощі з молока.

До столу подають воду або пиво. Національні напої — ром та пру (отримують шляхом бродіння рослини пру).

Після обіду та вечері дають каву.

2.4.9. Колумбія

Для колумбійської кухні характерна велика кількість супів, які приправляють різними травами та стравами з бананів шести видів. Супи готують за своєрідною технологією: картоплю спочатку розварюють до пюревидного стану, а потім ще раз додають сиру картоплю. На узбережжі варять суп, де картоплю замінюють банани.

У Колумбії споживають яйця ігуани (ящірки) та яйця термітів (мурах), їх смажать на вершковому маслі і споживають з аперитивами замість маслин або солоних горішків. З алкогольних напоїв у Колумбії популярний ром.

2.4.10. Куба

Кубинська кухня складається в основному зі страв іспанської кухні, хоча в ній є немало національних страв. Цьому сприяв розвиток сільського господарства, зокрема тваринництва.

За використанням продуктів кубинську кухню можна охарактеризувати, як суміш французької та іспанської. Сіль використовують обмежено.

Їдять кубинці багато, особливо великі порції других страв з гарніром. Споживають всі види м'яса, квасолю, кукурудзу, маніоку. М'ясо, як правило, тушкують. Другі страви гарнірують овочами — помідорами, огірками, перцем, зеленим горошком, стручковою квасолею, часто комбінують рис з чорною квасолею і приправляють цибулею, кусниками шинки, часнику, перцю та помідорів. Кубинці дуже люблять смажені яйця з рисом та спілими бананами.

Популярне шпиговане м'ясо шматочками шинки та яєць. Розповсюджені страви з продуктів моря — риби, лангустів, крабів.

Куба — країна фруктів, їх кубинці споживають багато як у натуральному вигляді, так і у вигляді салатів, які заливають майонезом, згущеним молоком або збитими вершками. Популярні великі банани, які перед вживанням варять.

Кубинці люблять пиво та ром. З гарячих напоїв перевагу віддають чорній каві, а з холодних люблять фруктову та мінеральну воду та соки.

До столу необхідно подавати червоний та чорний мелений перець, оливки та маслини, дрібно посічену зелень, оцет та гострі соуси. Хліб — тільки білий.

2.4.11. Мексика

Мексиканська кухня відрізняється від кухонь інших країн Центральної Америки використанням великої кількості прянощів. Найпоширеніший з них — чилі — сорт дуже гострого перцю. Його висушують, розтирають у порошок і найчастіше змішують з томатом. Ним приправляють практично всі страви.

У Мексиці росте велика кількість всіляких європейських сортів фруктів і овочів. Основний харчовий продукт — кукурудза. Тут росте багато різних кактусів. З них готують деякі страви та національний напій — текілу.

Мексиканцям відомі два види супів — рідкий та густий. Густий суп варять так довго, поки не википить майже вся рідина.

З м'ясних продуктів мексиканці віддають перевагу яловичині, телятині, свинині та баранині. З птиці більше споживають індиче м'ясо, без неї не обходиться ні одне свято. У прибережних районах їдять качку, Майже всі страви мексиканці готують на смальці, вершкове масло їдять тільки з бутербродами. Останнім часом стали використовувати оливкову олію. У мекси­канській кухні багато страв із картоплі, але ні однієї зі смаженої. Сири виготовля­ють, в основному, з козячого молока, вони мають гарний апетитний колір і спе­цифічний смак.

Із солодких страв найчастіше готують желе. Іноді використовують фрукти з кісточ­ками. Тут росте багато винограду, який є на столі цілий рік.

Сніданок мексиканця складається з куска папаї (солодкої дині), кави з моло­ком і булочки з маслом. Каву часом замінюють свіжим молоком.

У Мексиці п'ють пиво і п'юльк — алкогольний напій молочного кольору, який отримують з кактуса мангей.

З безалкогольних напоїв розповсюджені заварка листового чаю, чай з листя апельсина, кориці та вертена.

Мексика — батьківщина шоколаду, його тут готують трьома способами — по-французьки (з молоком), по-іспанськи (дуже густим) і по-мексиканськи (не дуже густим).

Мексиканське гуляння супроводжується|супроводитися| улюбленим|любий| пивом «Корона» або текілою|.

Мексика — край кактусової горілки і червоного перцю. Алкогольна тріада Мексики включає такі|слідуючий| алкогольні напої: кульці, мескаль| і текілу|. Кульці - це слабоалкогольний пінистий напій, що нагадує брагу, ясно-бурого кольору|цвіт| і кислуватий на смак. Як говорять самі мексиканці, справжній|теперішній,даний| мачо зобов'язаний щодня випивати до трьох літрів кульці (вміст алкоголю в напої до 3%).

Мескаль - проміжний напій між кульці і текілою|. За смаком чимось нагадує міцний солодкий лікер. Виготовляється методом перегонки соку магея|. Мексиканці п'ють мескаль| тільки|лише| в чистому вигляді|вид|. Проте|тим не менше| необережних дегустаторів він збиває з ніг. Іноді,|інколи| для надання пікантного смаку, мексиканці кладуть|доповідати| у мескаль| декілька гусениць чиникуль|, які живуть на листях рослини магея|. Цей мескаль| називається Кон|кін| Госано|.

У Мексиці з|із| алкогольних напоїв п'ють в основному текілу|. Це продукт перегонки соку блакитної|голубий| агави (текельяна| вебер|). Перевага віддається блакитній|голубий| агаві|, що виростає в мексиканських штатах Халісько і Наяріт. Назва напою пов'язана з|із| мексиканським містом Текіла| (за 33 км від Гвадалахари), заснованому в 1656 р., де ще в III столітті|вік| н.е. індійці готували із|із| соку блакитної|голубий| агави слабоалкогольний напій. Сучасні технології перегонки пов'язують з приходом|прибуток| до Мексики іспанських конкістадорів (стара марка текіли| Jose Cuervo). Ще в 1758 р. король Іспанії подарував|дарувати| дону| Хозе Антоніо де| Куерво ділянку землі|грунт| в місті Текіла| спеціально для вирощування блакитної|голубий| агави і виробництва текіли|.

Прийнято розрізняти наступні|слідуючий| види текіли|:

blanko (біла) - традиційна текіла|, яка змішується з дистильованої|із| водою. Характеризується тим, що не витримується перед розливом| в пляшки. Це основа решти всіх сортів|гатунок| напою. У ній особливо яскраво помітний “агавовий|” смак і аромат. Підрозділяється на два підтипи: прозора текіла| plata (пляшка з|із| традиційно срібною етикеткою) і текіла| gold (пляшка з|із| традиційно золотистою етикеткою), залежно від карамелевої добавки для фарбування. У текілу| plate карамель не додається|добавляється|, а в текілу| gold додається|добавляється|. Забарвлена|пофарбований| харчовими фарбниками,|барвник| текіла| також називається joven;

reposado (буквально - що відпочила), тобто текіла,| витримана в дубових бочках 2-6 місяців;

anejo („аньєхо”|””” або однорічна), тобто текіла|, витримана в дубових бочках не менше одного року. Кращою, на думку фахівців|спеціаліст|, вважається|лічиться| текіла| anejo з|із| витримкою в три –п’ять років |витяг|. Як правило, має блідо-золотистий колір|цвіт|, у ній відчуваються „дубові” тони напою.

Уміст сивушних масел|мастило,олія| у текілі| не регламентується, а легкий трав’яний відтінок приховує їх справжню кількість. Абревіатура на темно-зелених етикетках „MOM” указує|вказувати| на те, що напій вироблено|вироблений,справлений| згідно стандартам, які історично склалися. При цьому також указуються|вказується| винозаводи. Крім того, на ринок поставляється текіла,| вироблена в Мексиці, але|та| розлита в США або Канаді. Цей напій спочатку містить|утримувати| до 55% чистого алкоголю, а на місці її розбавляють дистильованою водою до звичайної|звичний| для текіли| міцності|міцність| (38%-43%).

Мексиканці визначають три стадії дії текіли на споживачів: радість, безсоромність, непритомність|знепритомнювати|. Існує безліч способів вживання|вжиток,використання| текіли|. Ряд|лава,низка| ресторанних критиків сходиться на думці, що все-таки класичним варіантом вживання|вжиток,використання| текіли| можна вважати|лічити| наступний|слідуючий| спосіб: на язик|язик| видавлюють|видушується| небагато лайму|, потім роблять ковток текіли| і відразу ж злизують |пучка| сіль з долоні.

Під час обслуговування мексиканських туристів рекомендується подавати континентальний сніданок, багатий обід і неситну вечерю.