- •Організація ресторанного господарства за кордоном
- •Розділ 1. Історичний розвиток закладів ресторанного господарства
- •Історичний розвиток ресторану
- •1.2. Стародавній світ
- •1.2.1. Греція і Рим
- •Середні віки
- •1.4. Вісімнадцяте століття
- •1.4.1. Новий Світ
- •1.4.2. Французька революція
- •1.5. Дев'ятнадцяте століття
- •1.6. Двадцяте століття
- •Розділ 2. Особливості ресторанного господарства народів світу
- •2.1. Країни Європи
- •2.1.1. Австрія
- •2.1.2. Великобританія (Англія)
- •2.1.3. Шотландія
- •2.1.4. Бельгія
- •2.1.5. Болгарія
- •2.1.6. Угорщина
- •2.1.7. Німеччина
- •2.1.8. Греція
- •2.1.10. Ірландія
- •2.1.11. Іспанія
- •2.1.13. Люксембург
- •2.1.14. Нідерланди
- •2.1.15. Норвегія
- •2.1.16. Польща
- •2.1.17. Португалія
- •2.1.18. Румунія
- •2.1.19. Фінляндія
- •2.1.20. Франція
- •Паризькі кафе
- •2.1.21. Чехія та Словаччина
- •2.1.22. Швейцарія
- •2.1.23. Швеція
- •Югославія, Словенія, Боснія, Македонія, Герцеговина, Чорногорія.
- •2.2.1. Афганістан
- •2.2.2. Країни Індокитаю (в'єтнам, Камбоджа, Лаос, Мьянма)
- •2.2.3. Таїланд
- •2.2.4. Малайзія
- •2.2.6. В'єтнам
- •2.2.7. Монголія
- •2.2.8. Непал, Бангладеш
- •2.2.9. Пакистан
- •2.2.10. Саудівська Аравія, Ємен
- •2.2.11. Сирія, Ліван, Йорданія
- •2.2.12. Туреччина
- •2. 3. Розвиток ресторанного господарства в Японії та Китаї
- •2.3.1. Японія
- •2.3.2. Китай
- •2.4. Країни Південної та Центральноі Америки
- •2.4.1. Аргентина
- •2.4.3. Бразилія
- •2.4.4. Венесуела
- •2.4.6. Гватемала
- •2.4.7. Гондурас, Нікарагуа, Коста-Рика, Панама
- •2.4.8. Домініканська Республіка
- •2.4.9. Колумбія
- •2.4.10. Куба
- •2.4.11. Мексика
- •2.4.12. Парагвай
- •2.4.13. Перу
- •2.4.14. Сальвадор
- •2.4.15. Уругвай
- •2.4.17. Еквадор
- •2.5. Країни Північної Америки
- •2.5.1. Канада
- •2.5.2. Сполучені Штати Америки
- •2.6. Країни Африки
- •2.6.1. Великий Магриб
- •2.6.2. Алжир
- •2.6.3 . Ангола, Танзанія, Конго, Замбія, Уганда, Заїр, Камерун, Сомалі
- •2.6.4. Гвінея, Сенегал, Гана
- •2.6.5. Єгипет
- •2.6.6. Мадагаскар
- •2.6.7. Марокко
- •2.6.8. Намібія, Ботсвана, Мозамбік
- •2.6.9. Мавританія, Нігерія, Судан, Малі, Чад
- •2.7. Країни Австралії і Океанії
- •2.7.1. Австралія
- •2.7.2. Нова Зеландія
- •Розділ 3. Сервіс у закладах ресторанного господарства за кордоном
- •3.1. Характер професії
- •3.2. Системи сервісу
- •3.2.1. Система: один — або — постійний офіціант
- •3.2.2. Система: два офіціанти
- •3.2.3. Система: старший офіціант — або матеріально відповідальний кельнер
- •3.2.4. Французька система сервісу. (“Шеф-де-ранг систем”)
- •3.2.5. Американська система сервісу
- •3.3. Види сервісу
- •3.3.1. Сервіровка столів
- •3.3.2. Сервіс по-англійськи
- •3.3.3. Сервіс по-французьки
- •3.3.4. Система самообслуговування
- •3.4. Режим та види харчування
- •3.4.1. Сніданок
- •3.4.3. Вечеря (Diner)
- •Розділ 4. Дипломатичні прийоми
- •4.1. Види дипломатичних прийомів
- •4.1.1. Офіційні та неофіційні прийоми
- •4.1.2. Прийоми без розміщення за столом
- •4.1.3. Прийоми з розсаджуванням за столом
- •4.2. Підготовка та проведення дипломатичних прийомів
- •4.2.1. Організація прийомів
- •Протокольна діяльність дипломатичного представництва
- •4.4. Етикет країн Європи
- •4.4.1. Особливості англійського етикету
- •4.4.2. Особливості французького етикету
- •4.4.3. Особливості німецького етикету
- •4.4.4. Особливості італійського етикету
- •4.4.5. Особливості етикету європейських країн
- •4.5. Особливості етикету деяких країн Північної та Південної Америки
- •4.5.1. Особливості американського етикету
- •4.5.2. Етикет країн Латинської Америки
- •4.6. Особливості етикету окремих країн Азії, Близького Сходу та Австралії
- •4.6.1. Японський етикет
- •4.6.2. Національні особливості китайського етикету
- •4.6.3. Особливості етикету Індії
- •4.6.4. Етикет арабських країн
- •4.6.5. Особливості етикету Австралії
- •Глосарій
- •Тайське меню.
- •Фрукти які використовують під час їжі в Таїланді
- •Ресторанна ієрархія
- •Ресторанна ієрархія
- •Навчальне видання
- •Організація ресторанного господарства за кордоном
- •83023, М. Донецьк, вул. Харитонова, 10. Тел.: (062) 97-60-45; 97-60-50
2.4.12. Парагвай
У країні домінує аргентинська кухня, в деяких районах — бразильська. Тут є багато дичини, особливо диких індичок та куріпок. Росте кукурудза трьох різновидів — біла, червона і тверда.
Парагвайці люблять апельсини та банани і їдять їх у великих кількостях у будь-яку пору дня. О 10 годині, між сніданком та обідом, прийнято їсти біфштекс з яйцем, звареним нетвердо.
Туристам з Парагваю можна пропонувати страви аргентинської кухні.
2.4.13. Перу
Перуанська кухня вважається однією з найрізноманітніших у Латинській Америці і також характеризується використанням гострого червоного перцю у великих кількостях.
Популярний білий сир, розведений молоком, з перцем, цибулею, сіллю, яєчним жовтком, лимонним та апельсиновим соком, олією. Оригінальна така національна страва, як “се віще”, до якої входить риба полита лимонним соком, посипана перцем і приправлена кукурудзою. Це рідкісна страва, відома лише в декількох країнах.
Тут люблять суп зі шматками яловичини, кукурудзою, картоплею, страви з квасолею. Дуже цінується риба та куріпки. М'ясо використовується свіже та парне. М'ясні напівфабрикати для других страв не паніруються в борошні.
У Перу росте фіолетова кукурудза, з неї варять компоти, готують слабоалкогольний напій, що часто замінює вино.
Для приготування десертів широко використовується квасоля. У Перу п'ють вино та місцеві саморобні міцні алкогольні напої.
2.4.14. Сальвадор
Страви сальвадорської кухні відзначаються гострим смаком завдяки застосуванню великої кількості прянощів. Улюблені страви — чорна квасоля, густий суп з кукурудзи. У Сальвадорі споживають два види бананів — великі і дуже малі.
Туристам із Сальвадору можна пропонувати страви гватемальської кухні.
2.4.15. Уругвай
Кухня Уругваю дуже подібна до аргентинської або бразильської. Національні страви готують з гарбузів, а національним напоєм є мате. Його вживають у будь-який час дня, заїдаючи маленькими підсмаженими і посипаними цукром галетами. Тут виготовляють багато хороших вин — білих та червоних. Особливо цінується червоне вино.
Туристам з Уругваю можна подавати страви бразильської або аргентинської кухні.
2.4.16. Чилі
У Південній Америці кухня Чилі є найоригінальнішою, однак у ній багато страв, незвичних для європейця. Багато рецептів не є творчим доробком кухарів, а складені для приготування ситної їжі.
Першою особливістю чилійської кухні є велика кількість страв із квасолі та цибулі, які готують щоденно. Друга особливість — приготування різних страв з риби, лангустів, мідій, креветок, морських їжаків та водоростей. З останніх готують супи та торе.
В'ялене м'ясо використовується для приготування багатьох страв, зокрема збитої яєчні, дуже розповсюдженої в Чилі страви.
У країні дуже великий вибір солодощів: тортів, тістечок з цукром, горіхами, варенням, молоком, жовтками, густим пальмовим медом.
Чилі можна вважати винним льохом Америки, яка ще й до того є основним постачальником винограду. Вино тут є національним напоєм і вживається в будь-які години дня.
2.4.17. Еквадор
Еквадорська кухня складається з гострих супів, широкого застосування кукурудзи та прянощів. Туристам з Еквадору можна подавати страви кавказької та української кухні.