Глосарій

Австрійський винний льох|погріб| – підприємство ресторанного господарства, яке спеціалізується на реалізації різних видів вина. Більшість винних льохів|погріб| пропонують своїм споживачам шведський стіл з|із| повним|цілковитий| асортиментом страв австрійської кухні, з|із| організацією музичної програми (скрипка, гітара, акордеон).

Бар – заклад РГ, в якому алкогольні, безалкогольні, змішані напої та страви до них і закупні товари продають через барну стойку.

Віденський торт – крупний кондитерський виріб, для виробництва якого віденські кондитери використовують дріжджове віденське тісто, а в бісквітах, у вафлях і особливо в листковому тесті застосовують помадку зі|із| збитих вершків. Для просочення використовують молочно-шоколадні і молочно-кавові поєднання, комбінації збитих вершків з|із| яєчними кремами.

Віденські кафе – підприємства ресторанного господарства, які є у Відні, де споживач може замовити каву, кондитерські вироби, прохолодні напої, гарячі сніданки, ланчі. В основному обслуговування за допомогою офіціантів. Перше віденське кафе було відкрито|відчинене| в 1683 році Єжи Кольчицьким.

Віденські кондитерські – підприємства ресторанного господарства, які є|перебувати| у Відні. Перша кондитерська була відкрита|відчинена| в 1786 році. Ці заклади пропонують споживачам кондитерські вироби, які виробляють|виробляти,справляти| тільки|лише| ручним способом.

Гастроном – загальна|спільний| назва харчових продуктів високоякісного приготування, переважно закусочних ( копчені продукти, ікра|литка|, риба і м'ясо, консерви).

Дипломатичний протокол – загальноприйняті правила і традиції, дотримувані в міжнародному спілкуванні (порядок|лад| нанесення візитів голови держави, урядів, форми проведення зустрічей, бесід).

Дипломатія – офіційна діяльність органів держави, уряду і спеціальних органів зовнішніх стосунків|зносини| зі здійснення цілей і завдань|задача| зовнішньої політики держави, а також захисту інтересів держави за кордоном.

Етикет – установлений|установлений| порядок|лад| поведінки (у певних соціальних колах|коло|, наприклад, при дворах монархів, в дипломатичних колах|коло| і т.п).

Інвентар – сукупність різних предметів господарського вжитку|побут| і виробничого призначення.

Кава – (від араб. – кахва|) продукт, який отримують|одержується| обсмажуванням і подрібненням насіння (зерен) кавового дерева. Містить|утримувати| кофеїн, цукор, мінеральні, азотисті і ін. речовини. Із|із| зерен кави шляхом глибокої переробки отримують|одержувати| розчинну каву.

Кафе - заклад РГ із широким асортиментом страв нескладного при- готування, кондитерських виробів і напоїв, в якому застосовують самообслуговування або обслуговування через офіціантів.

Кваліфікація – рівень підготовленості, ступінь|міра| придатності до певного виду праці.

Кентербері – місто у Великобританії, розташоване на схід від Великого Лондона.

Мате (парагвайський чай) – вічнозелене дерево з|із| роду гостролистів, з Південної Америки. Культивується у Бразилії, Аргентині, Парагваї. З|із| листя і молодих пагонів готують тонізуючий напій.

Метрдотель – службовець сервісу, що очолює торговельну групу підприємства ресторанного господарства.

Напої – (з XII ст. до середини XIX ст.: пиво, пійло, пивйо|, пиття|питво|, напої|, напивки| – усе, те, що п'ють). Термін, об'єднуючий надзвичайно різнорідні групи харчових фабрикантів за їх чисто зовнішньою ознакою (рідина).

Паломники – мандруючі віруючі, які прямують до святих місць для поклоніння (у християн до Єрусалиму, Риму, у мусульман до Мекки і ін.) За звичаєм християнські паломники привозити з|із| Палестини пальмову гілку.

Персонал – основний, постійний штатний склад кваліфікованих працівників, який формується і змінюється під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх факторів.

Професійна підготовка – оволодіння певними знаннями і навичками|навичка| у конкретній професії і спеціальності.

Ранг – розряд, категорія.

Ресторан – заклад РГ з різноманітним асортиментом продукції власного виробництва і покупних товарів, високим рівнем обслуговування і комфорту у поєднанні з організацією відпочинку і дозвілля споживачів.

Службовці сервісу ресторану - професійно-кваліфікаційний склад працівників торгової групи приміщень та кейтерингу.

Сомельє – людина, яка відповідає за подачу напоїв в ресторані, надає поради по вибору вин і напоїв, сервірує їх або стежить за їх подачею клієнтові аж до моменту, коли той покидає зал.

Тауер – з кінця XI ст. замок-фортеця|міцність| в Лондоні, одна з королівських резиденцій (до XVII ст.); головна державна в'язниця до 1820 р., нині музей.

Шампань – історична область і сучасний економічний район на північному сході Франції, в басейні річок|ріка| Сена і Марна. Включає департаменти: Арденни, Марна, Верхній Марн, Про. Головне місто – Реймс. В кінці|у кінці,наприкінці| XVII ст. там вперше|уперше| було організовано виробництво ігристих вин.

Шапталізація – процес| додавання| виноградного цукру| у|в,біля| винне| сусло для поліпшення ферментації.

Л І Т Е Р А Т У Р А

1. ДСТУ 4281 : 2004. Заклади ресторанного господарства. Класифікація.

2. Кристофер Э.-Т. Ресторанный бизнес: как открыть и успешно управлять рестораном: Пер. с англ.- М.:Рос Консульт, 1999. – 289 с.

3. Кучер Л.С., Шкуратова Л.М., Ефимов С.Л., Голубева Т.Н. Ресторанный бизнес в России: технология успеха. – М.: РКонсульт, 2002 – 468с.

4. Ковешников В.С. Використання закордонного досвіту організації громадського харчування: Навч. посіб. – Київ: КТЕІ, 1991.- 278 с.

5. Лащинский В.М. Сервировка и этикет стола.- Минск: Элайда, 1999.- 255 с

6. Палли М. Справочник совершенного хозяина ресторана: 1000 идей для достижения превосходства в конкурентной борьбе. – М.: Современные ресторанные и различные технологии, 1999. – 346 с.

7. Ресторанный сервис. Основы международной практики обслуживания для профессионалов и начинающих. Пер. с нем. Ю.О.Бема / С.и Л.Зигель, Х. и Р. Ленгер, Г. Штиклер, В. Тутмайер. – М.: Центрполиграф, 2003. – 288 с.

8. Сагайдак О.П. Дипломатичний протокол та етикет: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005. – 259с.

9. Сало Я.М. Організація обслуговування населення на підприємствах харчування. Ресторанна справа: Довідник офіціанта. – Львів: Афіша, 2005. - 336 с.

10. Современная энциклопедия. Кулинарные традиции мира / Вед. ред. Е. Ананьева .– М.: Аванта плюс., 2003. – 432 с.

11. Стаценко В.В. Главная технология успеха ресторанного бизнеса. Часть 1. Тріумф вашого заведения. – Херсон.: Олди-плюс, 2005. – 550с.

12. Либкин С.В. Лондонские рестораны – 3 // Ресторатор. – 2006. - № 4. – с. 56-59.

13. Сикорский Д. Г. Британський рынок кофеина // Ресторатор. – 2005. - № 3. – с. 46-47.

14. Тимошенко Н.Л. Жінка в офіційному житті: Питання протоколу // Наук. вісн. ДАУ. – К., 1999. – Вип.2. – с.252-256.

15. Тимошенко Н.Л. На найвищому рівні в повсякденному житті: деякі особливості офіційного дипломатичного протоколу // Політика і час. – 2001. – №2. – с. 76-80.

16. Овсянникова П.Д. Матейная лихорадка // Ресторатор. – 2006. - № 3. – с. 66-69.

17. Журнали: «Питание и общество», «Торговля за рубежом», «Капитал», «Drink+», «КаБаРе (кафе, бари, ресторани)», «Магазин, ресторан, отель», «Светские развлечения», «Ресторатор», «ПИР. Питание и развлечения», «Гостиничный бизнес», «Гостиничный и ресторанный бизнес», «Ресторанные ведомости» тощо.

18. Национальная электронная библиотека (Електрон. Ресурс) / Спосіб доступу WWW.3t. ru.

Додаток А