- •1. Фізичне виховання.
- •2. Основні суперечності і конфлікти в системі освіти.
- •3. Вихідні категорії проблемного навчання.
- •4. Особистість та колектив.
- •5. Класифікація конфліктів за головними ознаками.
- •6. Критерії оцінювання зун студентів ( учнів ). Види компентенції визначенні Болонською системою освіти.
- •7. Багатоваріантність освіти.
- •8. Позитивні та негативні функції конфліктів у процесі комунікації.
- •9. Сутність процесу навчання. (схема, пояснення ).
- •10. Відмінності людського мислення від мислення тварин.
- •11. Конфлікти в процесі комунікації.
- •12. Сутність створення орієнтованої основи дій у процесі навчання.
- •13. Екологічне виховання.
- •14. Стиль керівництва в процесі комунікації.
- •15. Класичні українські університети. Розвиток вищої школи в Україні.
- •16. Психологічна структура малої групи.
- •17. Чутки в процесі комунікації .
- •18. Дидактика. Дидактичні принципи. Дидактичні правила.
- •20. Соціально – психологічний клімат в колективі. Функції соціально – психологічного клімату.
- •21. Кредитно-модульна система організації навчального процесу (кмсонп).
- •22. Принцип системності і послідовності.
- •23. Типи комунікативної поведінки.
- •24. Внутрішня структура навчального процесу. Рушійні сили навчального процесу.
- •25. Мислення. Види операцій мислення.
- •26. Професійне спілкування як складна система.
- •27. Зовнішня структура навчального процесу. Рушійні сили навчального процесу.
- •28. Методи стимулювання і мотивації навчання.
- •29. Види барєрів діалогічної взаємодії.
- •30. Процес засвоєння знань.
- •31. Принцип наочності і абстрактності.
- •32. Спілкування як діалог використання прийомів атракції у спілкуванні.
- •33. Проблемне навчання. Компоненти проблемної ситуації.
- •34. Мислення. Класифікація мислення по ступеню розгорнутості.
- •36. Вища освіта часів незалежності України.
- •37. Відмінність між лідерством і керівництвом.
- •39. Болонський процес. Основні поняття та положення.
- •40. Основні елементи освіти як макросистеми.
- •41. Спілкування у навчальній діяльності.
- •42. Етапи формування орієнтовної основи дій у процесі викладання.
- •43. Позиція, статус та авторитет в групі.
- •44. Аспекти спілкування.
- •45. Поясніть вислів: вчитель залишається вчителем до тих пір, доки вчиться сам.
- •46. Здібності. Класифікація здібностей.
- •47. Спілкування як важлива умова обєднання людей для спільної діяльності.
- •48. Охарактеризуйте фактори гігієни розумової праці студента.
- •49. Принцип сполучення різних методів і засобів.
- •51. Формування та поглиблення мотивів навчання. Види мотивів.
- •52. Уява, як психічний процес.
- •54. Сучасні технології навчання. Їх ефективність запровадження.
- •55. Моральне виховання.
- •57. Технологія навчання. Сучасні технології навчання.
- •59. Модель процесу комунікації.
- •60. Методи навчання. Мінімаксний метод до викладання нефахових дисциплін.
- •61. Індивідуально-типо-логічні особливості осо-бистості.
- •1. Екстравертний (е) — інтровертний (і).
- •2. Сенсорний (s) — інтуїтивний (n).
- •3. Мислительний (т) — чуттєвий (f).
- •62. Джерела та ф-ії комунікації.
- •63. Педагогічні умови розвитку пізнавальної активності студентів.
- •64. Виховання як процес.
- •65. Інформаційний потік як важливий компонент комунікації.
- •4. Конструктивний (j) — сприймаючий (р).
- •66. Види та функції контролю зун студентів.
- •67. Психологія діяльності.
- •68. Реалізація комунікації через систему безпосередніх та опосередкованих зв’язків.
- •69. Методи навчання у середніх та вищих школах.
- •70. Категорії педагогіки.
- •67. Психологія діяльності.
- •71. Суб’єкти та об’єкти комунікації.
- •72.Методична концепція лекційного курсу. Види лекцій. Структура та вимоги до читання.
- •73. Сучасний стан психології у світі.
- •74. Комунікація як система безпосередніх та опосередкованих зв’язків.
- •75. Форми організації навчального процесу, спрямовані на теоретичну і практичну підготовку у середній та вищих школах.
- •76. Соціокультурні функції освіти.
- •77. Стиль управління. Ситуаційний підхід до управління.
- •78.Контроль, оцінка, облік, зун студентів.
- •79. Взаємозв’язок педагогіки з іншими науками.
- •80. Моральні та комунікативні вимоги до керівника.
- •81.Охарактеризуйте концепцію неперервної економічної освіти в Україні.
- •82. Сприймання та його властивості.
- •83. Делегування повноважень в процесі управління.
- •84.Процес навчання(охарактеризуйте етапи,компоненти;доведіть двосторонність та перманентність цього процесу).
- •85. Модель освіти як державно-відомчої організації.
- •86. Сутність навчально – методичної та діагностичної функцій контролю.
- •87.Доведіть або спростуйте необхідність профвідбору абітурієнтіву внз певного профілю.
- •89. Психолого – педагогічні умови впровадження інновацій.
- •90.Навчальний план,навчальна програма.Навчально-методичний комплекс дисциплін.
15. Класичні українські університети. Розвиток вищої школи в Україні.
Історія освіти в Україні тісно пов’язана з історією українського народу. У розвитку української культури і освіти особливу роль відігравали братства, відомі як організації релігійного характеру. Народна школа, що повстала й поширилася зусиллям релігійно-національних організацій - братств, привела до організації вищої освіти з релігійним забарвленням.
Перші ВНЗ України:
(Острозька академія заснована наприкінці 1576р. Перший ректор – Герасим Смотрицький. Відомі стародруки: «Новий заповіт» із «Псалтирем», «Буквар», «Часослов». Академія була пов’язана із культурними закладами країн Півдня Європи і Близького Сходу. Вона проіснувала понад 60 років.
Києво-Могилянська академія (1615-1817). Стає відомим в Європі центром освіти, науки і культури. Навчання організовувалось на демократичних засадах. Навчальний рік розбивався на триместри, студенти- спудеї. Новоприбулих приймали протягом всього навчального року. Термін навчання - 12 років. Випускники академії: Г.Сковорода, Д.Бортнянський, П.Гулак-Артемівський. Під час становлення Російської академії з20 академіків – 13 були українцями, випускниками Києво-Могилянської академії.). Львівський університет – найдавніший з класичних університетів України. Остаточно засновано цісарським декретом від 21 жовтня 1784р. В його структурі – 4 факультети: теологічний, юридичний, медичний, філософський, а також повна гімназія. Викладання велося спочатку латинською, а потім німецькою мовами. Спеціальним декретом при університеті було засновано Руський інститут, в якому лише окремі предмети викладалися українською мовою. Лише в 1900р. в університеті було створено кафедру української літератури. В університеті викладали видатні історики: І.Крип’якевич, М.Грушевський.
Харківський університет – перший на території України, що входив до складу Російської імперії – був заснований в 1805р. з ініціативи Василя Карабіна. У новоствореному закладі працювали: О.Потебня, Д.Багалій, Д.Яворницький. Вони своєю працею сприяли розвиткові науки і техніки, мови і літератури. Вихованцем Харківського університету був Микола Костомаров. Київський університет був відкритий 1834р. Ректором було призначено М.Максимовича. З Київським у-том пов’язане ім’я геніального українського поета Т.Г.Шевченка. Університет виховав вчених: В.Антонович, М.Драгоманов, М.Старицький.
Одеський університет (1865р.) з початку свого існування мав історико-філологічний, фізико-математичний, юридичний і медичний факультети. Ініціатором відкриття університету був М.І.Пирогов. З цим університетом пов’язана діяльність О.Ковалевського, Є.Щепкіна, В.Філатова. Чернівецький університет (1875р.) був заснований з німецькою мовою викладання, але з самого початку його існування тут діяли кафедри укр.. мови та літератури. В Чернівецькому університеті навчались І.Франко, Л.Мартинович. Початок ХХ ст.. класичні університети залишаються, але створюються професійні інститути.
Етапи становлення вищої школи
1 етап. 1804-1917рр. – становлення вищої освіти.
2. 1917-1920рр. Активні пошуки змісту, форм і методів будівництва нової вищої освіти за різних форм державної влади.
3. 1921-1934рр. Формування та інтенсивна підготовка національних педагогічних кадрів.
4. 1935-1985рр. Утвердження єдиної всесоюзної системи вищої освіти.
5. Розбудова нової національної вищої школи на демократичних засадах.