66. Види та функції контролю зун студентів.

Під поняттям контролю розуміють виявлення, вимір і оцінку знань, умінь тих, хто навчається. Процедуру виявлення і виміру називають перевіркою. Основною функцією контролю є забезпечення зворотного зв’язку між викладачем і студентом, одержання викладачем об’єктивної інформації про ступінь засвоєння навчального матеріалу, своєчасне виявлення недоліків і прогалин у знаннях. Контроль містить у собі оцінювання (як процес) і оцінку (як результат) перевірки. Контроль, облік і оцінка знань як метод навчання є найважливішим засобом керування навчальним процесом, а також якістю навчання та навчальною працею студентів. Функції контролю:

1. Освітня. Навчальна функція є найважливішою. Її суть в удосконаленні знань, умінь і навичок, їх систематизації, підвищенні освітнього рівня, культури, навчальної праці студентів, розвитку їх пізнавальних інтересів. Контроль знань студентів сприяє вдосконаленню пам’яті, мислення, логіки, уваги й мовлення. Роль навчальної функції контролю полягає у «навчанні підчас перевірки», що складається з розподілу знань на головні і другорядні, деталізація уявлень, одержання додаткової інформації, використання знань за нових умов, творчого осмислення значення знань, застосування знань до практичної діяльності.

2. Розвиваюча. Забезпечує вдосконалення уваги, пам’яті, мислення та інших психічних процесів, що стимулюють пізнавальну активність студентів

3. Організаційна. Мета її – заохочення регулярного відвідування лекцій, лабораторних і практичних занять, систематичного опрацювання навчального матеріалу. Контроль формує стосунки в студентському колективі.

4. Повторювальна. Забезпечує умови для закріплення знань студентів і підвищення якості навчання за рахунок підготовки до виконання контрольних робіт, безпосередній самоконтроль студентів. Повтор матеріалу дозволяє здійснити узагальнюючу функцію контролю.

5. Закріплююча. Важлива як запам’ятовування, здійсненню якого значною мірою сприяє правильно організований контроль за міцністю й глибиною знань студентів.

6. Контролююча. Найбільш специфічна для усієї проблеми обліку знань. Вона дозволяє слідкувати за ходом і результатами навчальної роботи студентів. Ця функція здійснюється в 3-х аспектах: контроль з боку викладача, взаємний контроль студентів і самоконтроль. Останній має надзвичайно велике значення.

Види контролю ЗУН студентів у вищій школі:

1. Міжсесійний контроль: а) попередня перевірка здійснюється з метою визначення ступеня готовності студентів до навчання залежно від етапу навчання і місця проведення контролю; б) поточна перевірка завданням має збереження зовнішнього і внутрішнього зворотного зв’язку. Форми проведення: усна, письмова, фронтальний стандартизований контроль. Здійснюється також перевірка за допомогою перфокарт, письмова перевірка у вигляді диктантів, домашні завдання, практична перевірка знань на лабораторних і практичних заняттях, тестова перевірка студентів; в) тематична перевірка здійснюється на семінарських заняттях, колоквіумах, консультаціях. Основне завдання – дати можливість студентам сприйняти й осмислити тему в цілому, в усіх її взаємозв’язках.

2. Підсумковий контроль. Традиційно основні форми контролю навчальної роботи студентів – це заліки, іспити, курсові та дипломні роботи і педагогічна практика.

Усі згадані види контролю знань студентів є відносно самостійними, хоча й тісно пов’язаними між собою.