10. Відмінності людського мислення від мислення тварин.

Вершиною еволюції і історичного розвитку пізнавальних процесів людини є її здатність мислити. Мислення є предметом дослідження багатьох дисциплін. Формами мислення є поняття, судження й умовивід. Предметом психологічного дослідження мислення є процес опосередкованого та узагальненого пізнання людиною предметів і явищ об’єктивної дійсності в їхніх історичних властивостях зв’язках і відносинах, тобто мислення є одним із пізнавальних процесів. Воно є найвищим ступенем пізнання. Мислячи людина пізнає те, чого вона не може безпосередньо сприйняти чи уявити, доходить до розуміння суті явищ світу, формує поняття про них і володіє ним практично. Особливістю мислення є те, що воно майже завжди пов’язане з наявності проблемної ситуації, задачі яку необхідно вирішити. Результатом мислення є не образ, а деяка думка, ідея. Мислення виникає в процесі взаємодії людини із зовнішнім світом. Воно є функцією мозку. Мислення, якщо воно правильно відображає об’єктивну дійсність глибше, повніше і точніше ніж чуттєве її пізнання. В якості початкових умов для виникнення мислення виступають дві форми діяльності: предметна діяльність та спілкування.

В середині цих умов, тобто в спільних дій з предметом в формуванні мислення приймають участь як власне біологічні так і соціальні передумови. Основними відмінностями людського мислення від мислення тварин є:

1.Мова та інші системи знаків, які при цьому використовуються, за допомогою яких людина має можливість істотно поширити свої моделюючі здібності.

2.Думка спирається на звернену внутрішню мову.

3.Мова є матеріальною основою мислення людини.

виробничу діяльність і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

Коледж - вищий навчальний заклад другого рівня акредитації або структурний підрозділ вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у споріднених напрямах підготовки (якщо є структурним підрозділом вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації або входить до навчального чи навчально-науково- виробничого комплексу) або за кількома спорідненими спеціальностями і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

Технікум (училище) - вищий навчальний заклад першого рівня акредитації або структурний підрозділ вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації за кількома спорідненими спеціальностями, і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення

Структурні підрозділи вищого навчального закладу створюються відповідно до законодавства і можуть мати окремі права юридичної особи.

Основними структурними підрозділами вищого навчального закладу третього і четвертого рівнів акредитації є: кафедри, факультети, інститути, філії, бібліотека тощо.

Кафедра - базовий структурний підрозділ вищого навчального закладу (його філій, інститутів, факультетів), що проводить навчально-виховну і методичну діяльність з однієї або кількох споріднених спеціальностей, спеціалізацій чи навчальних дисциплін і здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за певним напрямом. Кафедра створюється рішенням Вченої ради вищого навчального закладу за умови, якщо до її складу входить не менше ніж п’ять науково-педагогічних працівників, для яких кафедра є основним місцем роботи, і не менше ніж три з них мають науковий ступінь або вчене звання.

Керівництво кафедрою здійснює завідуючий кафедрою, який обирається на цю посаду за конкурсом Вченою радою вищого навчального закладу строком на п’ять років (для національного вищого навчального закладу - строком на сім років). Із завідуючим кафедрою укладається контракт.

Факультет - основний організаційний і навчально-науковий структурний підрозділ вищого навчального закладу третього та четвертого рівнів акредитації, що об’єднує відповідні кафедри і лабораторії. Факультет створюється рішенням Вченої ради вищого навчального закладу за умови, якщо до його складу входить не менше ніж три кафедри і на ньому навчається не менше ніж 200 студентів денної (очної) форми навчання.

Інститут - навчально-науковий або науковий структурний підрозділ, який може створюватися в університетах та академіях з метою більш ефективної реалізації статутних завдань закладу. Навчально-науковий інститут об’єднує споріднені факультети, кафедри. Керівництво навчально-науковим інститутом здійснює директор інституту, який обирається на посаду за конкурсом на п’ять років.

Філія - відокремлений структурний підрозділ, що створюється з метою забезпечення потреб у фахівцях місцевого ринку праці та наближення місця навчання студентів до їх місця проживання.