43. Позиція, статус та авторитет в групі.

Суттєвою характеристикою особистості є її поведінка у групі, вміння контактувати і взаємодіяти з іншими людьми, дотримуватися групових норм і правил. Психологія послуговується поняттями, котрі визначають місце й особливості поведінки особистості в групі.

Позиція – це поняття, яке означає офіційне положення індивіда у системі відносин в суспільстві, що регламентує стиль поведінки. Позиція, як правило, визначається зв’язками даної людини з іншими членами групи. Позиція особистості показує реальне діяльне ставлення людини до подій. У ній виявляються цінності особистості. Близьким до поняття позиції є поняття статусу.

Статус – це положення суб’єкта в системі міжособистісних відносин, що визначає його права, обов’язки, привілеї тощо. Статус відображає визнання чи невизнання особи, повагу чи неповагу, симпатію чи антипатію до неї у групі, колективі, суспільстві. У різних групах одна людина може мати різний статус. Оскільки індивід перебуває у взаємозв’язках різного рівня, виокремлюють економічний, правовий, професійний, політичний та ін. статуси особистості. Більш узагальненими є психологічний і соціальний статуси. Загалом статус постає як єдність об’єктивного і суб’єктивного, особистісного, як показник визнання значущості особистості групою чи суспільством.

Поняття статусу тісно пов’язане з поняттям престижу та авторитету. Основою авторитету є властивості і риси людини, що за рівнем свого розвитку суттєво переважають такі самі якості інших. Якщо про людину говорять, що вона має високий статус в деякій групі, це означає, що вона користується визнанням і авторитетом серед оточуючих, а також здатна здійснювати істотний психологічний вплив на них.

44. Аспекти спілкування.

Спілкування є однією з найважливіших умов обєднання людей для спільної діяльності, для навчання і виховання як опосередкованої спілкуванням спільної діяльності викладача і учнів.

Педагогічне спілкування має бути особистісно- орієнтованим, діалогічним, здійснюватися на субєкт-субєктному ріні Запорукою продуктивного спілкування педагога є його професійне володіння комунікативною поведінкою ,.уміння долати комунікативні барєри й ускладнення.

поняття спілкування є широким і роззглядається в трьох основних аспектах:

1)спілкування складний багатоплановий процес обміну між людьми певними результатами психологічної та духовної діяльності

2)спілкування це процес обміну інформацією судженнями, думками та оцінками.

3)спілкування це ппоцес обміну почуттями, переживаннями ,установками. Спілкування забезпечує передавання людської культури, засвоєння знань, сприяє формуваню ціннісних орієнтацій.

Спілкування має носити субєкт-субєктний хаарактер, який полягає в рівності психологічних позицій взаємній спрямованості, активності.