39. Болонський процес. Основні поняття та положення.

19 червня 1999 року в місті Болонья (Італія) міністри освіти 29 європейських країн підписали Декларацію про європейський регіон вищої освіти.

Європейський процес, завдяки високим досягненням останніх років, набув більш конкретного характеру, став повніше відповідати реаліям країн, які входять до ЄС, потребам їх громадян, відкрив нові перспективи, визначив нові можливості для розвитку. В Європі розуміють, що необхідно встановлювати тісніші зв'язки між країнами континенту, зокрема, у справі

розвитку й зміцнення їх інтелектуального, культурного, соціального, наукового і технологічного потенціалів.

Сьогодні Європа - важливий фактор соціального розвитку, який може забезпечити всім її громадянам необхідний рівень компетентності, який відповідає вимогам тисячоліття: допомогти зрозуміти спільність цінностей і належність до єдиного соціального і культурного простору.

Частина європейських вищих навчальних закладів, базуючись на фундаментальних принципах, сформульованих Великою Хартією Університетів, прийнятої у Болоньї 1988 року, вже приступила до створення загальноєвропейського простору вищої освіти.

Підтримавши загальні принципи Сорбонської декларації (25 травня 1998 р.), учасники Болонської зустрічі взяли на себе зобов'язання за короткий термін (10 років) сформувати загальноєвропейський простір вищої освіти і забезпечити підтримку останнього на світовій арені.

На Болонській зустрічі задекларовано:

• Створення системи чітких зіставних ступенів з тим, щоб сприяти не лише росту зайнятості європейських громадян, а й міжнародній конкурснтоздатності європейської вищої освіти в цілому.

• Перехід на дворівневу систему підготовки: бакалавр і магістр (дипломований спеціаліст).

• Введення системи кредитів для підтримки великомасштабної мобільності студентів (люди, які бажають навчатися, повинні мати право ввійти в академічний світ у будь-який період їх професійного життя, незалежно від їх попередньої підготовки).

• Ліквідація перепон для ефективної мобільності.

Основною метою Болонської декларації стало підвищення конкурентоспроможності європейської системи вищої освіти. Для України основні цілі Болонського процесу такі:

• побудова європейської зони вищої освіти як передумови розвитку мобільності громадян із можливістю їх працевлаштування;

• досягнення більшої сумісності та зіставлення систем вищої освіти;

• підвищення конкурентоспроможності національної і Європейської систем вищої освіти на міжнародній арені;

• формування та зміцнення інтелектуального, культурного, соціального та науково-технічного потенціалу України як складової Європи;

• змагання з іншими системами вищої освіти за студентів, вплив, кошти, престиж;

• підвищення ролі університетів у розвитку національних та європейських культурних цінностей.

40. Основні елементи освіти як макросистеми.

Освіта як система являє собою розгалужену систему закладів різного типу і рівня:

- дошкільна освіта

- початкова освіта

- базова середня освіта

- повна середня освіта

- вища освіта

- післядипломна освіта.

Структура і доцільність створеної в державі системи освіти характеризують її міцність і перспективність розвитку.

Дошкільними закладами освіти є: дитячі ясла, ди­тячі садки, дитячі ясла-садки, сімейні, прогулянкові, дошкільні заклади компенсуючого та початкового ти­пів з короткотривалим, денним, цілодобовим перебу­ванням дітей, а також дитячі садки інтернатного типу, дитячі будинки та ін.

Для розвитку здібностей, обдарувань і талантів дітей створюються профільні класи (з поглибленим вивчен­ням окремих предметів або початкової допрофесійної підготовки), спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї, ко­легіуми, а також різні типи навчально-виховних ком­плексів, об'єднань.

Вища освіта забезпечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку. Вищими закла­дами, освіти є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, університет, академія та ін. Відповідно до статуту вищих закладів освіти встановлено IV рівні акредитації:

І рівень — технікум, училище, інші прирівняні до них вищі заклади освіти. Технікум (училище) — вищий заклад освіти або структурний підрозділ університету, академії, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами молодшого спеціаліста.

2. рівень — коледж, інші прирівняні до нього вищі заклади. Коледж — вищий заклад освіти або структур­ний підрозділ університету, академії, інституту, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освіт­ньо-професійними програмами бакалавра або молодшо­го спеціаліста з одного (кількох) споріднених напрямів підготовки або спеціальностей, має необхідний кадро­вий потенціал, матеріально-технічну базу.

3. — IV рівні (залежно від результатів акредитації) — університет, академія, інститут, консерваторія.

Університет (класичний університет) — багатопрофільний вищий заклад освіти, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою природничих і гу­манітарних, технічних та інших напрямів науки, тех­ніки і культури за освітньо-професійними програмами всіх рівнів, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методич­ним центром, сприяє поширенню наукових знань та здійснює культурно-просвітницьку діяльність серед населення, має розвинуту інфраструктуру наукових і науково-виробничих установ і підприємств, високий рі­вень кадрового і матеріально-технічного забезпечення такої діяльності. Можуть створюватися технічні, тех­нологічні, економічні, медичні, сільськогосподарські та інші університети, які здійснюють багатопрофільну підготовку висококваліфікованих фахівців з вищою ос­вітою у відповідній галузі.

Академія — вищий заклад освіти, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-про­фесійними програмами всіх рівнів в окремо визначеній галузі знань або виробництва, проводить фундамен­тальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром має високий рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.