Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Pisl`achornobyl`s`ka biblioteka.rtf
Скачиваний:
41
Добавлен:
17.11.2019
Размер:
2.7 Mб
Скачать

13 Там само,с. 33

Справді, «чорнобильська людина» стала не лише трагедією, але й сенсацією, «дивовижею». Чорнобиль - як явище глобальної катастрофи - чи не вперше у світовому масштабі засвідчує, що катастрофізм стає об'єктом репродукції, тиражується у фільмах жахів, обертається на маскультурну фантазію. 14 (фнобиль став образом масової культури, як пізніше на явище маскультури обернулися події 11 вересня в Нью-Йорку або різдвяне цунамі 2004 року. В постмодерну епоху симулякрів катастрофи легко перетворюються на явища імітаційні, на події, які присвоюються та переповідаються в легкій і збудливій формі, стають такими собі мультиками чи фільмами жахів... Протестуючи проти цього, Миколай Калугін, свідок, що відмовляється від мовлення і символічно стає без'язиким, виступає проти фіктивного (значить - фальшивого) Чорнобиля та протиставляє йому свій «маленький наратив» - «свою правду». Його свідчення спрямовані проти чорнобильського кічу, себто розпродування споминів-сувенірів трагедії і тиражування апокаліпсису, які здійснює масова культура. «Перетворили Чорнобиль на фабрику жахів, а насправді на мультик. Я розповім тільки своє. Свою правду...» (с. 34), - говорить він.

14 «Грибочки з-під Чорнобиля...», с. 144.

Із Чорнобилем видозмінюється не лише сприйняття світу, але й поняття, за допомогою яких зазвичай сприймаємо світ. Змінюються відчуття, змінюється саме розуміння тілесносте. Вона раптом відрізняється від замкненого контуром тіла й стає деформованою, гібридною, ато й всуціль підробленою. Поширюючись довільно та неконтрольовано, чорнобильська радіяція топографічно проектується також не як карта, що має закріплені й чіткі кордони та межі, а творить «зони» забруднення, державного міту». Добірка «грибочків з-під Чорнобиля», анекдотів часів ядерної катастрофи, які записав Богдан Жолдак, засвідчує, як карнавалізується апокаліптичне безумство, як японська Хіросіма виявляється українською «хер-із-нами», як гербом Чорнобиля стає «двоголовий хохол», а епітафія «Я помер від радіяції» перетворюється на «А я - од інформації», як гротескно римується АЕС зі «славою КПРС». Одним словом, «вся планета криє матом наш радянський мирний атом»15.

15 Там само, с. 145, 146, 148, 149

Як подія в культурному тексті кінця XX століття, чорнобильська подія поєднала онтологічну, етичну, ідеологічну й екологічну проблематику пізньої тоталітарної епохи. Окрім того, в ній був потужний струмінь катастрофізму, що спричинявся до переоцінювання цінностей і породжував нові форми свідомости. Вбираючи в себе чорнобильський катастрофізм, антитоталітарне мислення фіксувало не лише переоцінювання радянської ідеології, а й переосмислення ролі самої історії та зміну цивілізаційних ідеалів (великих наративів). Відтак криза тоталітаризму збігалась із кризою ідеалів модерности.

В українській історії кінця XX сторіччя Чорнобиль став фактично відправним пунктом для легалізації постмодерної ситуації. Подія ця набула символічного значення: скажімо, в плані соціокультурному Чорнобиль означив кризу тоталітаризму та перевернув радянську картину світу. Панівні в андеґраунді настрої, іронічні щодо офіційної свідомости, вийшли на яв і стали масовими, тим самим сприяючи знеціненню, девальвації тоталітарної свідомости як на «верхньому» -ідеологічному, так і на «нижньому» - побутовому рівнях. Трансгресія культурних та ідеологічних кодів набувала не лише антитоталітарного, але й апокаліптичного звучання. Прочитання профетичних символів Чорнобиля під знаком «зірки полин», згадуваної в «Об'явленні святого Івана Богослова», легко лягло на властиву схилові віку довіру до гностичної філософії та сприяло розгортанню нової футуристичної мітології.

В аспекті політичному «Зірка полин», яка зійшла над просторами Радянського Союзу, попереджала про його близький кінець. А чорнобильська радіоактивна хмара, без перешкод перетнувши зону відчуження двох блоків, фактично перекреслювала зведені після Другої світової війни кордони й знаменувала початок епохи глобалізації. Видозмінювалася мапа Европи, розпочиналася переоцінка модернізаційних цінностей і постулатів евро-лого-фалоцентризму, себто абсолюту «європейської білої людини».

«Після Чорнобиля Берлінська стіна більше не існувала»16, -зауважив Жан Бодріяр на порозі нового тисячоліття. Фактично Чорнобиль відкрив Україну Заходові, й Захід відкрився Україні, оскільки заговорив про те, що в ній відбулося і пов'язало єдиним страхом всю Европу. Було знято протиставлення себе й «іншого», руйнувався західний дискурс центризму. Світ опинився в дивовижній ситуації: те, про що говорили філософи на Заході, зокрема про кризу модерних ідеалів, раптом сконцентровано матеріялізувалося в одній події - Чорнобилі. Постмодернізм вибухнув на околицях Европи.

Постмодернізм:

синхронність історії

Πостмодерністський дискурс використовує переважно три чільні ідеї - критику Жана-Франсуа Ліотара метанаративів сучасносте, теорію симулякрів Жана Бодріяра й критику західної метафізики Жака Дериди. Загалом же постмодернізм спрямований на зруйнування бінарної логіки «я» та «іншого», яка «стоїть за властивими сучасності колоніялістськими, сексистськими й расистськими побудовами»1. Чорнобильська катастрофа в найзагальнішому сенсі проявила розчарування в різноманітних ідеологічних і культурологічних концепціях, базованих на протиставленні «свого» й «чужого», а також на раціональному розрізненні «самости» й «інакшости».

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]