- •Шановні колеги!
- •Література
- •Інвестиційна діяльність підприємства
- •Література:
- •Удосконалення управління основними фондами на підприємстві
- •Література
- •Підвищення рівня природничо-наукових знань методом «мозкової атаки»
- •Література
- •Стан і перспективи розвитку економічної безпеки підприємства
- •Література
- •Удосконалення системи управління витратами
- •Література
- •Hапрями розвитку інноваційної діяльності в україні
- •Література
- •Шляхи підвищення продуктивності праці персоналу на виробничому підприємстві
- •Література
- •Проблеми економіки підприємств херсонського регіону
- •Література
- •Удосконалення товарної політики, як елемент маркетингової діяльності пп«комплектавтодор»
- •Література
- •Формування державної інноваційної політики апк «агропромисловий комплекс» україни
- •Література
- •Використання зарубіжного досвіду стимулювання праці в сільськогосподарських підприємствах
- •Література
- •Шляхи підвищення прибутковості підприємства
- •Література
- •Підвищення ефективності функціонування підприємства шляхом удосконалення інвестиційної діяльності
- •Література
- •Соціально-економічні наслідки панування монополій
- •Література
- •Забезпечення платоспроможності франчайзингових підприємств малого бізнесу
- •Література
- •Маркетингова цінова політика підприємства та напрямки її удосконалення
- •Література
- •Роль податку на прибуток підприємства у формуванні дохідної частини буджету україни
- •Література:
- •Оцінка доцільності оновлення обладнання і технологічної оснастки підприємства
- •Література:
- •Взаємодія та поєднання факторів виробництва
- •Література
- •Підвищення прибутку підприємства за рахунок удосконалення асортименту
- •Література
- •Удосконалення формування та виконання виробничої програми
- •Література
- •Інфляція та антиінфляційна політика
- •Література
- •Удосконалення формування прибутку в сучасних умовах
- •Література
- •Шляхи покращення розподілу і використання прибутку напідприємстві
- •Література
- •Основні тенденції в формуванні і розподілі особистих доходів населення і еволюція соціальної структури суспільства
- •Література
- •Оптимізація собівартості продукції, як фактор підвищення ефективності машинобудівної галузі
- •Література
- •Роль стратегічного планування у забезпеченні соціально-економічного розвитку регіону
- •Література
- •Інноваційний потенціал підприємств малого та середнього бізнесу
- •Література:
- •Шляхи зниження витрат підприємства
- •Література
- •Визначення оптимальної системи управління ризиками господарської діяльності підприємства
- •Література
- •Оцінка інвестиційних ресурсів розвитку підприємства
- •Література
- •Шляхи удосконалення структури фонду оплати праці
- •Література
- •Вплив світової кризи на будівельну галузь
- •Література
- •Фінансова політика україни на сучасному етапі
- •Література
- •Роль фіскальної політики у державному регулюванні
- •Література
- •Підвищення конкурентоспроможності ват «херсонський суднобудівний завод»
- •Місцеві податки і збори
- •Література.
- •Удосконалення використання трудового потенціалу підприємства
- •Література:
- •Удосконалення управління прибутком на підприємстві
- •Література
- •Удосконалення планування виробництва і збуту продукції
- •Література
- •Оптимізації собівартості продукції за рахунок впровадження інновацій
- •Література
- •Удосконалення управління матеріальними запасами на підпрємстві
- •Література
- •Удосконалення матеріально-технічного забезпечення виробництва
- •Література
- •Підвищення ефективності діяльності підприємства шляхом оптимізації процесу прийняття рішень
- •Література
- •Економічна криза в україні
- •Література
- •Ринок праці та соціально-економічні наслідки безробіття
- •Література:
- •Шляхи росту ефективності діяльності підприємства
- •Література
- •Проблема відтворення основних фондів підприємства в сучасних умовах
- •Література
- •Удосконалення системи оплати праці на підприємстві
- •Література
- •Концепція загальнодержавної цільової програми розвитку промисловості україни
- •Література.
- •Підвищення ефективності роботи підприємства за рахунок впровадження інновацій
- •Література
- •Підвищення трудового потенціалу тов «інвест-сервіс»
- •Література
- •Підвищення ефективності господарської діяльності мережі комунальних аптечних закладів
- •Література
- •О.К набутовська
- •Посилення мотиваційного характеру заробітної плати робітників тов «гєнстрой лтд»
- •Література
- •Эффективность экологической системы
- •Література
- •Підвищення рентабельності виробництва в сучасних умовах господарювання
- •Література
- •Шляхи підвищення прибутку підприємства в сучасних умовах господарювання
- •Література
- •Підвищення ефективності діяльності підприємства за рахунок оптимізації матеріальних витрат
- •Література
- •Стратегія і тактика розвитку персоналу організації в умовах нтп
- •Література
- •Удосконалення кадрової політики на транспортних підприємствах
- •Література
- •Стан розвитку трудового потенціалу в Україні
- •Література
- •Аналіз рівня життя населення України
- •Література
- •Глобалізація економічного розвитку на ринку праці
- •Література
- •Проблеми регулювання оплати праці в Україні
- •Література:
- •Проблеми оцінки стану і ступеня розвитку соціально-трудових відносин
- •Література
- •73008, М. Херсон, Бериславське шосе, 24
Література
1. Василенко В.А. Теорія і практика розробки управлінських рішень/ Василенко А.В. – К.: ЦУЛ, 2009. - 420 с.
2. Теребух А. Визначення механізму впливу управлінських рішень на господарську діяльність підприємств // Актуальні проблеми економіки. -2003. -№ 6. - с.37-42.
УДК 339.747(4УКР)
К. А. ТОЦЬКА
Ю. О. БУРЕНКО, асис.к.е.н.,
Економічна криза в україні
У роботі проведено дослідження проблеми виникнення економічної кризи, як показника революційного моменту у розвитку цивілізацій, а також запропоновані методи виходу з кризи.
Вступ. Сучасне суспільство прагне до постійного поліпшення рівня й умов життя, які може забезпечити тільки стійкий економічний ріст. Однак спостереження показують, що довгостроковий економічний ріст не є рівномірним, а постійно переривається періодами економічної нестабільності й навіть криз. Економіка має властивість розвиватися циклічно: у неї є свої кризи, підйоми, "буми". Люди завжди прагнуть до піка, "буму" свого благополуччя, уряд - до піка розвитку економіки своєї держави. Але економіка країни не може перебувати вічно на піку свого розвитку, за ним неминуче треба спад, криза.
Мета роботи – визначення основних причин економічної кризи та пошук виходу з неї.
Основний розділ. Економічна криза - це значне порушення рівноваги в господарській системі, що часто супроводжується втратами й розривом нормальних зв'язків у виробництві й ринкових відносинах, що, B остаточному підсумку, веде до дисбалансу функціонування економічної системи в цілому.
Сутність економічних криз полягає в тому, що кожна криза дозріває у фазах пожвавлення й підйому. Це фази стійкого розширення виробництва. У цей період збільшуються доходи населення й росте сукупний споживчий попит. Ріст споживчого попиту спонукує підприємців розширювати виробничі потужності й збільшувати капіталовкладення. Отже, росте попит на засоби виробництва. Збільшення загального сукупного попиту починає випереджати темпи зростання суспільного виробництва. Кругообіг індивідуальних капіталів протікають безперешкодно, знижується гострота конкурентної боротьби. Тому зменшуються стимули нових впроваджень, відновлення виробництва. Відтворення протікає на переважно екстенсивній основі. Такий розвиток триває доти, поки темпи зростання виробництва не починають випереджати темпи росту платоспроможного попиту. Коли це відбувається, то наступає надвиробництво товарів, a разом з ним і економічна криза. Економічна криза виявляє пере нагромадження капіталу, що виступає в трьох формах: надвиробництво товарного капіталу (ріст нереалізованої продукції), перенагромадження продуктивного капіталу (збільшення недовантаження виробничих потужностей,ріст безробіття). Перенагромадження грошового капіталу (збільшення кількості грошей, не вкладених у виробництво). Загальним результатом перенагромадження капіталу стає ріст витрат виробництва, падіння цін і, отже, прибутку.
В аналізі економічної кризи зазначимо, що вона , перш за все, що виражається у:
-зниженні обсягів ВВП , реального рівня споживання населення , скорочення внутрішнього і зовнішнього товарообігу;
-високому рівні інфляції, падінні загальної платоспроможності, реальному зменшенні порівняно з попердніми роками бюджетних прибутків і зростанні поточної бюджетної заборгованості;
- зменшенні обсягів інвестицій в основні фонди у доларовому обчисленні.
Сталися структурні зміни негативного значення, що подовжують тривалість кризи :
-у промисловості прискорено зростали обсяги проміжного продукту (металургії, електроенергетики);
- різко збільшилася готівково-грошова та бюджетно-вексельна маса при високому офіційному і неофіційному дефіциті бюджету та рості зовнішнього боргу;
- збільшилися також обсяг тіньового обороту і скоротилися податкові відрахування.
Важливим комплексом заходів щодо подолання економічної кризи є створення в економіці мотиваційного механізму піднесення виробництва.
Його головною метою є, по-перше, створення умов рівновигідності різних сфер економічної діяльності при певному пріоритеті виробничої діяльності на період виходу з кризи.
По-друге, мотиваційний механізм має створювати умови для забезпечення вигідності збільшення маси прибутку (доходу) головним чином не за рахунок підвищення його норми, а в результаті розширення обсягу виробництва і реалізації товарів та послуг. Тобто треба створити систему мотивацій зниження цін (або хоча б стримування їх зростання) для відповідного збільшення обсягу продажу згідно із законом попиту. По-третє, сюди слід віднести створення пільгового режиму для прямих вітчизняних та зарубіжних інвестицій безпосередньо у виробничу сферу в поєднанні з фінансово-кредитною політикою та виробничою діяльністю за критерієм — мінімальний строк подолання кризи виробництва.
Головним чинником мотиваційного механізму має бути вдосконалена система оподаткування з активною стимулюючою та регулюючою функціями. Порівняно з існуючою вона повинна бути спрощеною і включати меншу кількість податків, особливо непрямих. Враховуючи бажану націленість її на зниження цін, об'єктом оподаткування треба зробити ту частку ціни, яка формується продавцем. Це може бути додана вартість, але без амортизаційних відрахувань (як фактора відновлення основного капіталу). Цей податок пропонується зробити основним, замінивши ним два податки — на прибуток і на додану вартість. Перший податок в умовах нестабільності економіки, збитковості значної частки підприємств та неопрацьованої ще системи моніторингу діяльності суб'єктів підприємництва поки ще не виконує достатньою мірою свою регулюючу функцію, як це є в країнах з розвинутою ринковою економікою. Усунення ПДВ зменшить ціну реалізації товару і збільшить купівельну спроможність покупця, що сприятиме зростанню обсягу продажу та виробництва продукції. При цьому, безумовно, потрібно буде переглянути перелік підакцизних товарів та ставки акцизу.
Пропонований об'єкт оподаткування близький до доданої вартості, що значно спростить перехід на оподаткування доходу та обчислення цього податку. Для посилення регулюючої функції податку на доход у напрямі забезпечення рівновигідності різних форм діяльності та підвищення привабливості вкладення капіталу у виробничу сферу на період подолання кризи ставку цього податку доцільно поставити у пряму залежність від основного критерію ефективності вкладення капіталу — норми доходу. Тобто пропонується використовувати гнучку диференційовану ставку податку для забезпечення діяння цієї залежності в напрямі зниження цін та відповідного зростання обсягів продажу (товарів, послуг, кредитів).
Для стимулювання нагромадження власного капіталу норма доходу має визначатися не щодо собівартості товару (щоб запобігти штучному її завищенню), а щодо власного капіталу без урахування обігових коштів (останні, як відомо, у позитивній тенденції повинні відносно зменшуватися). Це стимулюватиме інвестування.
Підвищення сукупного попиту на вітчизняну продукцію (третій комплекс заходів) має домінуюче значення. До цього комплексу включається широкий спектр заходів.
По-перше, треба чіткіше визначати пріоритети та напрями розв'язання проблеми підвищення сукупного попиту. Мається на увазі, насамперед, перегляд підходів до його регулювання виходячи з монетаристських засад, які тепер превалюють. Відома спрямованість цих підходів на стримування сукупного попиту має бути значно послаблена у час відновлення виробництва. Це стосується і жорсткої спрямованості монетаристської концепції на стримування зростання грошової маси, особливо в умовах надто низької монетизації ВВП.
По-друге, це підвищення купівельної спроможності споживачів кінцевої продукції, тобто населення, що при низькому рівні використання виробничих потужностей набуває найважливішого значення. У нинішніх умовах цей захід слід розглядати як поступове інвестування національної економіки, починаючи з галузей виробництва споживчих товарів. Це досягається підвищенням заробітної плати, зменшенням та ліквідацією заборгованості із заробітної плати та пенсій (частково за рахунок контрольованої емісії). Слід також ретельно розглянути можливість використання вкладів населення в Ощадбанку, які "заморожені" з 1992 р., для безготівкових розрахунків з придбання вітчизняної продукції.
По-третє, — це зниження небезпеки активізації інфляції витрат та інфляції попиту. Для зниження вірогідності першої з них підвищення заробітної плати має здійснюватися переважно неінфляційними методами, які забезпечують незмінність собівартості продукції. Це можна реалізувати, наприклад, за рахунок відповідного зниження частки відрахувань на соціальне страхування та інших платежів від заробітної плати з наступною їх компенсацією на основі перерозподілу доходної частини держбюджету. З відновленням виробництва необхідність в останньому відпаде. Запобігання активізації інфляції попиту при зростанні грошових доходів споживчого сектора визначатиметься насамперед ефективністю державної політики стримування зростання цін економічними методами. З одного боку, це може забезпечуватися частково оподаткуванням, спрямованість якого в зазначеному напрямі описана вище. З другого боку, слід взагалі піднести рівень наукового та прикладного (методичного) забезпечення процесів ціноутворення, визначення в "ціновому просторі" зон вільного та регульованого ціноутворення. Тобто, де це можливо, має бути реалізована повна лібералізація ціноутворення (оптимальна динаміка цін, спрямована в сторону їх зниження), а там, де ці процеси того потребують, здійснити певне регулювання (оптимальна динаміка цін спрямована в сторону їх підвищення).
Суттєве значення має також підвищення дієвості системи існуючих засобів регулювання ціноутворення. Це особливо стосується реалізації затверджених заходів, таких як "антидоларизація" ціноутворення, тобто зменшення прив'язки внутрішніх цін до так званих умовних одиниць.
По-четверте, до цього комплексу входять екстраординарні заходи антикризового характеру щодо формування попиту та стимулювання збуту вітчизняної продукції. До них належать:
— заходи щодо активізації рекламно-інформаційної діяльності та маркетингових досліджень з питань реалізації продукції, розробка та впровадження пільгової системи розміщення реклами вітчизняної продукції та методично-практичної допомоги з боку державних інститутів, наукових і науково-учбових організацій у справі збуту продукції, заохочення консалтингових фірм та фірм, спеціалізованих на маркетинговій діяльності, до співробітництва з вітчизняними товаровиробниками з питань реалізації продукції;
— стимулювання і допомога з боку владних структур у справі поширення фірмової торгівлі, заходи щодо зниження деструктивного посередництва, особливо для товарів нееластичного попиту (енергоресурси, сировина, матеріали);
— підтримка з боку держави поширення лізингових операцій.
По-п'яте, до зазначеного комплексу належить система заходів щодо оцінки і стимулювання зростання кількості робочих місць. Слід усвідомити, що на період виходу з кризи (та й надалі) основним критерієм ефективності внутрішньої, зовнішньоекономічної і зовнішньополітичної діяльності для всіх рівнів ієрархії є приріст робочих місць. Причому треба оцінювати так зване їх сальдо, враховуючи, що нерідко збільшення кількості робочих місць на одному підприємстві призводить до їх зменшення — на другому. Це наочно підтвердила практика у харчовій та легкій промисловості, коли при недостатньому обґрунтуванні створення спільних підприємств, впровадження роботи на давальницькій сировині, здобутті іноземних товарних кредитів, неефективному імпорті кількість робочих місць у цілому зменшувалася у кілька разів більше, ніж їх приріст на підприємстві, де запроваджувалося перелічене.
По-шосте, створення цілісної системи заходів щодо розв'язання завдань форсованого розширення експортної діяльності. Враховуючи складний і довгостроковий процес проникнення на ринки західних держав та відверту загрозу національній безпеці від продовження кризи, основним напрямом діяльності цієї системи безумовно має бути повернення на ринки Східної Європи і країн СНД. Це передбачає максимальне використання існуючого "правового простору" цієї діяльності для взаємовигідного співробітництва у виробничій кооперації, науковій та інформаційній діяльності. Треба якомога інтенсивніше розширювати цей "правовий простір" для інтенсивного й екстенсивного розвитку зовнішньоекономічних відносин із зазначеними країнами. Це, природно, не виключає також реалізацію обґрунтованої стратегії розширення експорту в інші країни.
По-сьоме, було б доцільним розглянути можливість та форми термінового запровадження, поряд з існуючою, так званої "твердої" валюти для кредитування сукупного попиту з прив'язкою її курсу до найбільш стабільної іноземної валюти і забезпеченням за рахунок валютних резервів НБУ кредитів та гарантій міжнародних фінансових організацій. "Тверда" валюта має використовуватися лише в безготівковій формі для довгострокових кредитів під прийнятний процент у виробничій сфері для створення нових робочих місць. У міру нормалізації економічної ситуації ця валюта витіснятиметься. Реалізація таких підходів дала позитивні результати у країнах Балтії при трансформації пострадянської економіки.
В цілому слід зазначити, що перелічені заходи подолання кризи виробничої сфери, безумовно, не охоплюють увесь спектр антикризових чинників, тому що нагромаджений комплекс проблем являє собою надто складну систему.
Висновки. З метою визначення основних причин економічної кризи та пошук виходу з неї, необхідно здійснити ряд дій, для покращення рівня життя. Однак, необхідно пам’ятати, що економічна криза – це революційний момент у розвитку цивілізації. Саме в цю епоху відбувається зародження нових галузей і перехід вже існуючих на інноваційні моделі та технології функціонування, організації виробничого процесу.