Кривавник* рідного слова

Настане суд. Як не людський, то Божий,

Впадуть навально хвилі темних вод

На плем'я, правді й совісті вороже,

Що обкрадає рідний мій народ.

Із-за межі біжать хорти на лови,

Їх лютий брех — на гордий жар калин.

Святий засів небес — барвінок мови

Витоптують моголи і хохли.

Куди і з чим, в яку ми йдемо еру,

Чи гордість роду нашого жива,

Коли бруднять озонну атмосферу

Гидотні, чорні викиди-слова?

Весь час ми ніби винні щось

Химері, їй слово наше коле вже давно.

Женеш її, виштовхуєш у двері,

Вона ж нахабно лізе у вікно.

Я знов і знов себе сльозою краю,

Росою мови змочую вуста.

Ну, стрепенись, народе мій, благаю,

Допоки знов рабом німим не став.

__________

*Кривавник, -а, ч., бот., рідко. Те саме, що й деревій. Деревій – трав’яниста запашна лікарська рослина родини складноцвітих.

Допоки із хрещатого барвінку

Тобі вінок надгробний не сплели.

Ти ж маєш і Шевченка, й Українку,

Вони ж за тебе муки прийняли.

Лікую рани словом-деревієм,

Безсмертним подорожником-листком

І знову й знов слова, немов надію,

Лелію, вишиковую рядком.

Аби вони, з'єднавши міцно руки,

Стояли чистим звуком проти мли.

І від неправди, муки та розпуки

І від моголів край мій берегли.

Ще платить він принижено данину,

Та першим квітом волі вже вродив.

Кривавник слова рідного не згине,

Він вистоїть під хвилями орди.

Вдихаю все тепло своє у слово

Із вірою, що холод промине,

Зійдуть сніги — і мова пролісково

Усім сліпцям прозрінням спалахне.

Василь Гей

Завдання 24. Прочитайте текст. З'ясуйте, чому спілкування с "найпліднішою і найприроднішою вправою нашого розуму"?

Наш розум зміцнюється у спілкуванні

з мудрими й сильними особистостями...

Мішель де Монтень

Найплідніша та найприродніша вправа нашого розуму — розмова. З усіх видів життєвої діяльності вона для мене найприємніша. Ось чому, якби мене змусили негайно зробити вибір, я волів би, напевне, втратити зір, ніж слух і дар мови. Афіняни, а за ними й римляни, дадавали в своїх академіях високу вагу цьому мистецтву. У нашу добу італійці зберегли в ньому деякі навички з великою вигодою для себе... Навчаючись чого-небудь з книжок, посуваєшся вперед повільно, мляво, без усякого запалу; живе ж бо слово і вчить, і вправляє. Якщо я веду розмову з людиною сильної душі, сміливим суперником, він нападає на мене з усіх боків, коле і справа, і зліва, його уява розпалює мою. Дух змагання, прагнення до перемоги, бойовий запал поривають і підносять над самим собою. Цілковита згода — властивість для розмови вельми нудна.

Наш розум зміцнюється у спілкуванні з мудрими й сильними особистостями й годі уявити собі, як багато він втрачає, як баналізується в щоденному зіткненні й спілкуванні з людьми ницими та дріб'язковими. Це найзгубніша зараза. З досвіду свого знаю, чого це варте. Я люблю співбесіду й дискусію, але з не багатьма й в тісному колі. Бо виставлятися напоказ сильним світу, хизуватися своїм розумом і красномовністю вважаю справою, негідною порядної людини.

У співбесіду чи дискусію вступаю дуже легко й охоче, тим паче, що загальноприйнятні думки не знаходять у мені сприятливого ґрунту, куди можна було б проникнути й пустити коріння. Ніяке судження не вразить мене, ніяка думка не образить, хоч би якими чужими мені не були. Нема примхи такої легковажної й химерної, яку б я не вважав цілком допустимим виплодом людського розуму.

Ми повинні поблажливо ставитися до найрозмаїтіших помислів, і навіть якщо з ними не згодні, маємо їх усе ж спокійно вислуховувати (Мішель де Монтень).

Завдання 25. Прочитайте текст. Проаналізуйте логічність вислову "Мова е універсальним і невід'ємним елементом розуму".

Греки — перший народ, що досконало дослідив людське мислення та його логіку, — визнали мову універсальним і невід'ємним елементом розуму. Вони вважали, що оскільки мова властива всім представникам людського роду, то в руках освіченої людини мова стає мірою порівняння, зіставлення ідей, досвіду, реальності. Вони не сумнівалися в тому, що будь-яку думку легко перекласти з однієї мови на іншу. Але ж це правильно лише частково! Справді, шведські вислови просто перекладаються англійською, а ось у випадку фінська — англійська це зробити складніше.

Якщо англійська, французька, німецька, українська та інші індоєвропейські мови ще якось зіставлювані, то знайти відповідність між китайською, індонезійською, фінською та японською важко.

Іспанці та італійці розглядають свою мову як інструмент красномовства. Намагаючись донести свої ідеї повністю, вони перебирають велику кількість слів, допомагаючи собі пальцями, руками та мімікою, максимально використовують тембр голосу та інтонацію. ...Іспанці вживають багато пестливих та зменшених форм, як і італійці. Це дає змогу їм говорити гаряче й відверто, демонструючи свою широку натуру і доброту.

Німці ж покладаються на логіку, але намагаються зібрати якомога більше доказів та ретельно опрацювати свої аргументи. Німецька мова в діловій атмосфері позбавлена гумору. Мала кількість омонімів, прозора словотвірна система придатні для висловлення чітких вказівок.

Скандинави довго обдумують ситуацію, складають список усіх "за" і "проти", перш ніж зроблять висновки.

Англійська мова жвава, рухлива, має здатність адаптуватися. Основна риса розмови — сарказм.

Японці використовують мову інакше. Для них мова — засіб комунікації, але самі слова та речення не передають суті сказаного. Те, що японці хочуть сказати, позначається манерою спілкування, ставленням до співбесідника...

.. .Отже, ми стикаємося з багатоманітністю культур, специфіка мови яких обумовлена не лише граматичною будовою, словником і синтаксисом, але й способами впливу на читача (з кн.).

Завдання 26. Прочитайте текст з книги Ярослава Радевича-Винницького "Етикет і культура спілкування" (Львів, 2001). Коротко з'ясуйте особливості вербального і невербального спілкування.