- •Культура фахової мови журналіста
- •Передмова
- •Розділ 1 творче мислення. Культура мови. Мовна особистість. Мовна свідомість
- •1.1. Творче мислення
- •Психологія творчості
- •Риторика
- •Що таке ментальність?
- •1.2. Культура мови
- •1.3. Мовна особистість. Мовна свідомість
- •Культура мовлення
- •Чи стане Львів взірцем мовної чистоти?
- •Ввічливість
- •На що спирається мораль?
- •Феномен емпатїї
- •Вищі почуття
- •Легенда про манкурта
- •Амбітність
- •Стилістика
- •Кривавник* рідного слова
- •Невербальні засоби спілкування
- •Розділ 2 культура слова. Літературне слововживання
- •Вітчизняний (замість український)
- •Чи правильно казати: "ця порада має рацію"?
- •Відповідно до — згідно з
- •Винятково — виключно
- •Гуманний — гуманістичний — гуманітарний
- •Домагатися — добиватися — досягати
- •Збігатися — співпадати
- •Презентація — репрезентація
- •Близьке зарубіжжя чи ближнє зарубіжжя
- •Власний — особистий — особовий
- •Втрачати — губити
- •Приводити — призводити
- •Уява — уявлення
- •Являється — є
- •Водій чи шофер
- •Зараз чотири години чи зараз четверта година?
- •На семінарі-нараді чи на семінар-нараді?
- •Сізіфів чи сізіфовий?
- •Точка зору — погляд
- •Відносно — стосовно — щодо — з приводу
- •Пропозицію вносити чи подавати?
- •Аванс — завдаток
- •Благодійний — благочинний
- •Бурштин — янтар
- •Відмітка — позначка
- •Надсилати — посилати — відправляти
- •На честь — у честь
- •Периферійний — периферичний
- •Погодити — узгодити
- •Позика — позичка
- •Аеродром — летовище
- •Брати до уваги — взяти до відома
- •Відгук — відзив
- •Вакантний — вакаційний
- •Взаємний — обопільний
- •Вибагливий — примхливий
- •Випадок чи випадок
- •Галочка — пташка
- •Громадський — державний
- •Гуртовий — оптовий
- •Дезінфекція, дезінтеграція
- •Завіряти — засвідчувати
- •Завіт —заповіт
- •"Запорожець" — мерседес
- •Інститут — інституція
- •Лицева сторона — лицьовий бік
- •Ліцензія — дозвіл
- •Мер — міський голова
- •На підпис — до підпису
- •Обіцянка — обітниця
- •Обраховувати — обчислювати — лічити — підраховувати
- •Обслуговування — сервіс
- •Окремий — частковий
- •Оформленість — оформлення
- •Севастополь чи севастопіль
- •Передбачливий — передбачуваний
- •Покрив — покриття
- •Послаблювати — ослаблювати
- •Протиріччя — суперечності
- •Речник — представник — прес-секретар
- •Рюкзак — наплечник
- •Свята чи свята
- •Серафими — херувими
- •Тираж — наклад
- •Храм — церква — собор — каплиця
- •Розділ 3 мистецтво мовлення: лінгводидактичні матеріали
- •Правила вищого красномовства
- •Про вигляд оратора
- •Вміння розмовляти
- •Вміння розмовляти
- •Культура мови
- •Культура мови
- •Дискусія
- •Дихання під час мовлення
- •Вибір слів
- •Конструкція речень
- •Знайомство з новими людьми
- •Як привернути й утримати увагу слухачів?
- •Особистість мовця
- •Вміння спілкуватися
- •Мова без слів
- •Уміння переконувати
- •Види розмов
- •Наради та їх проведення
- •Керівництво нарадою
- •Нагромадження інформації та інформаційних матеріалів
- •Підготовка виступу
- •На першому місці — слухачі
- •Мистецтво викладу думок
- •Мистецтво виступу
- •Розділ 4
- •Крилаті вислови.
- •Афоризми.
- •Літературні цитати
- •Розділ 5 контрольні завдання
- •Способи поєднання числівників з іменниками
- •Розділ 6
- •Навчальні програми екзаменаційні білети
- •Українська мова в засобах масової інформації
- •Вступ. Фонетика. Орфоепія. Графіка та орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія
- •Тематика лекцій тема. Предмет, мета і завдання курсу "українська мова в засобах масової інформації"
- •Вступ до вивчення мови. Тема. Природа, функції та будова мови
- •Тема. Наукові теорії про походження
- •Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Тема. Звуковий склад української мови
- •Тема. Орфоепічні норми української літературної мови
- •Графіка та орфографія тема. Графіка та орфограія української мови
- •Лексикологія тема. Лексика сучасної української літературної мови
- •Тема. Лексика української мови за походженням
- •Тема. Активна і пасивна лексика української мови
- •Тема. Лексика української мови зі стилістичного погляду
- •Тема. Розвиток словникового складу сучасної української літературної мови
- •Фразеологія тема. Українська фразелогія: джерела, структура, семантика
- •Лексикографія тема. Досягнення української лексикографічної науки
- •Екзаменаційні білети білет 1
- •Білет 2
- •Білет 3
- •Білет 4
- •Білет 5
- •Білет 6
- •Білет 7
- •Білет 8
- •Білет 9
- •Білет 10
- •Білет 11
- •Білет 12
- •Білет 13
- •Білет 14
- •Білет 15
- •Білет 16
- •Білет 18
- •Білет 19
- •Білет 20
- •Білет 21
- •Білет 24
- •Білет 26
- •Білет 28
- •Білет 29
- •Білет 30
- •Словотвір. Морфологія
- •Навчальна програма.
- •Плани практичних занять.
- •Екзаменаційні білети
- •Словотвір (деривація) тема. Словотвір як учення про структуру слів та способи їх творення
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема. Іменник
- •Рекомендована література Основна
- •Тема. Прикметник
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема. Числівник
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема. Займенник
- •Тема. Невідмінювані форми на -но, -то та їх синтаксична роль
- •Тема. Прислівник в українській мові
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Службові частини мови
- •Тема. Вигук
- •Морфемний аналіз слова Схема
- •Словотвірний аналіз
- •Морфологічний аналіз частин мови Схеми
- •Морфологічний аналіз частин мови
- •Екзаменаційні білети білет 1
- •Білет 2
- •Білет з
- •Білет 4
- •Білет 5
- •Білет 6
- •Білет 7
- •Білет 8
- •Білет 9
- •Білет 10
- •Білет 11
- •Білет 12
- •Білет 13
- •Білет 14
- •Білет 15
- •Білет 16
- •Білет 18
- •Білет 19
- •Білет 20
- •Білет 21
- •Білет 23
- •Білет 24
- •Білет 26
- •Словник-довідник
- •Список умовних скорочень
- •Список літератури
- •Енциклопедії, словники, довідники
Лицева сторона — лицьовий бік
Щоб визначити нормативність цих словосполучень, варто звернутися до Словника української мови, де подано тлумачення відповідних іменників та пов'язаних з ними прикметників.
Так, лицевий і лицьовий — рівнозначні прикметники до іменника лице (СУМ IV, 500) — позначають зовнішню, передню, верхню ознаку предмета, напр.: "Гостям показали справді унікальний витвір — перший глобус Місяця з усіма впадинами та рельєфами на його лицевій і тильній стороні" (з газ.).
Іменники бік і сторона у двох значеннях є взаємозамінними: Бік — 2. Яка-небудь сторона, стінка, площина предмета (СУМ 1,179); Сторона — 2. Те саме, що бік ("певний напрям, спрямування"); 8. Одна з поверхонь якого-небудь предмета, бік чогось (СУМ Х.735).
Отже, цілком взаємозамінними у наведених словосполученнях є і прикметники, й іменники: лицевий (лицьовий) бік та лицева (лицьова) сторона. Пор.: ще усталені, фразеологічні вислови типу дві сторони медалі, зворотний бік медалі, де іменники бік і сторона виступають як синоніми.
Ліцензія — дозвіл
Ринкові відносини збагатили не лише економічну, а й мовну картину світу сучасної України. Йдеться про те, що словниковий склад нашої мови за останні десятиліття суттєво поповнився новими словами — почасти такими, які не мають питомих українських аналогів, а почасти й іншомовними значеннєвими "двійниками". Чи ж завжди такі нововведення є виправданими і необхідними, а чи просто це чергова данина новим суспільно-економічним та мовно-культурним умовам?
Візьмімо для прикладу популярне сьогодні слово ліцензія. Сфера його побутування, так само, як і коло лексичної сполучуваності, є надзвичайно широкою: "Освітянська діяльність дозволяється лише після отримання ліцензії" (з газ.); "Підприємцям, щоб отримати бажану ліцензію, нерідко доводиться пройти усі кола бюрократично-податкового пекла" (з газ).
Зрештою, не лише у мові ЗМІ, сучасної фахової чи науково-популярної літератури, але й щокроку на торгових кіосках читаємо "Ліцензія №...".
Ліцензія — це "1. Дозвіл, який надається на певний термін відповідними державними установами на право здійснення деяких операцій у банківській, торговельній та інших сферах; 2. Надання права іншій особі або організації використовувати запатентовані винаходи, технології, інформацію тощо" (Словник іншомовних слів. — К., 2000). Від цього слова в українській мові є також ряд похідних, як-от: ліцензувати, ліцензування, ліцензований. Усі вони в сучасній українській літературній мові унормовані як терміни.
Питоме українське слово дозвіл — багатозначніше. Із семантикою слова ліцензія збігається лише у значенні "документ, який посвідчує право на здійснення чого-небудь". Із паралельних нормативних сьогодні слововживань ліцензія на виробництво/дозвіл на виробництво; ліцензія на торгівлю/дозвіл на торгівлю та ін. перші є новітнішими, зумовленими розвитком на пострадянському просторі ринкових відносин, тоді як другі — усталені, мають давню традицію мовного вживання.