- •Культура фахової мови журналіста
- •Передмова
- •Розділ 1 творче мислення. Культура мови. Мовна особистість. Мовна свідомість
- •1.1. Творче мислення
- •Психологія творчості
- •Риторика
- •Що таке ментальність?
- •1.2. Культура мови
- •1.3. Мовна особистість. Мовна свідомість
- •Культура мовлення
- •Чи стане Львів взірцем мовної чистоти?
- •Ввічливість
- •На що спирається мораль?
- •Феномен емпатїї
- •Вищі почуття
- •Легенда про манкурта
- •Амбітність
- •Стилістика
- •Кривавник* рідного слова
- •Невербальні засоби спілкування
- •Розділ 2 культура слова. Літературне слововживання
- •Вітчизняний (замість український)
- •Чи правильно казати: "ця порада має рацію"?
- •Відповідно до — згідно з
- •Винятково — виключно
- •Гуманний — гуманістичний — гуманітарний
- •Домагатися — добиватися — досягати
- •Збігатися — співпадати
- •Презентація — репрезентація
- •Близьке зарубіжжя чи ближнє зарубіжжя
- •Власний — особистий — особовий
- •Втрачати — губити
- •Приводити — призводити
- •Уява — уявлення
- •Являється — є
- •Водій чи шофер
- •Зараз чотири години чи зараз четверта година?
- •На семінарі-нараді чи на семінар-нараді?
- •Сізіфів чи сізіфовий?
- •Точка зору — погляд
- •Відносно — стосовно — щодо — з приводу
- •Пропозицію вносити чи подавати?
- •Аванс — завдаток
- •Благодійний — благочинний
- •Бурштин — янтар
- •Відмітка — позначка
- •Надсилати — посилати — відправляти
- •На честь — у честь
- •Периферійний — периферичний
- •Погодити — узгодити
- •Позика — позичка
- •Аеродром — летовище
- •Брати до уваги — взяти до відома
- •Відгук — відзив
- •Вакантний — вакаційний
- •Взаємний — обопільний
- •Вибагливий — примхливий
- •Випадок чи випадок
- •Галочка — пташка
- •Громадський — державний
- •Гуртовий — оптовий
- •Дезінфекція, дезінтеграція
- •Завіряти — засвідчувати
- •Завіт —заповіт
- •"Запорожець" — мерседес
- •Інститут — інституція
- •Лицева сторона — лицьовий бік
- •Ліцензія — дозвіл
- •Мер — міський голова
- •На підпис — до підпису
- •Обіцянка — обітниця
- •Обраховувати — обчислювати — лічити — підраховувати
- •Обслуговування — сервіс
- •Окремий — частковий
- •Оформленість — оформлення
- •Севастополь чи севастопіль
- •Передбачливий — передбачуваний
- •Покрив — покриття
- •Послаблювати — ослаблювати
- •Протиріччя — суперечності
- •Речник — представник — прес-секретар
- •Рюкзак — наплечник
- •Свята чи свята
- •Серафими — херувими
- •Тираж — наклад
- •Храм — церква — собор — каплиця
- •Розділ 3 мистецтво мовлення: лінгводидактичні матеріали
- •Правила вищого красномовства
- •Про вигляд оратора
- •Вміння розмовляти
- •Вміння розмовляти
- •Культура мови
- •Культура мови
- •Дискусія
- •Дихання під час мовлення
- •Вибір слів
- •Конструкція речень
- •Знайомство з новими людьми
- •Як привернути й утримати увагу слухачів?
- •Особистість мовця
- •Вміння спілкуватися
- •Мова без слів
- •Уміння переконувати
- •Види розмов
- •Наради та їх проведення
- •Керівництво нарадою
- •Нагромадження інформації та інформаційних матеріалів
- •Підготовка виступу
- •На першому місці — слухачі
- •Мистецтво викладу думок
- •Мистецтво виступу
- •Розділ 4
- •Крилаті вислови.
- •Афоризми.
- •Літературні цитати
- •Розділ 5 контрольні завдання
- •Способи поєднання числівників з іменниками
- •Розділ 6
- •Навчальні програми екзаменаційні білети
- •Українська мова в засобах масової інформації
- •Вступ. Фонетика. Орфоепія. Графіка та орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія
- •Тематика лекцій тема. Предмет, мета і завдання курсу "українська мова в засобах масової інформації"
- •Вступ до вивчення мови. Тема. Природа, функції та будова мови
- •Тема. Наукові теорії про походження
- •Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Тема. Звуковий склад української мови
- •Тема. Орфоепічні норми української літературної мови
- •Графіка та орфографія тема. Графіка та орфограія української мови
- •Лексикологія тема. Лексика сучасної української літературної мови
- •Тема. Лексика української мови за походженням
- •Тема. Активна і пасивна лексика української мови
- •Тема. Лексика української мови зі стилістичного погляду
- •Тема. Розвиток словникового складу сучасної української літературної мови
- •Фразеологія тема. Українська фразелогія: джерела, структура, семантика
- •Лексикографія тема. Досягнення української лексикографічної науки
- •Екзаменаційні білети білет 1
- •Білет 2
- •Білет 3
- •Білет 4
- •Білет 5
- •Білет 6
- •Білет 7
- •Білет 8
- •Білет 9
- •Білет 10
- •Білет 11
- •Білет 12
- •Білет 13
- •Білет 14
- •Білет 15
- •Білет 16
- •Білет 18
- •Білет 19
- •Білет 20
- •Білет 21
- •Білет 24
- •Білет 26
- •Білет 28
- •Білет 29
- •Білет 30
- •Словотвір. Морфологія
- •Навчальна програма.
- •Плани практичних занять.
- •Екзаменаційні білети
- •Словотвір (деривація) тема. Словотвір як учення про структуру слів та способи їх творення
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема. Іменник
- •Рекомендована література Основна
- •Тема. Прикметник
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема. Числівник
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема. Займенник
- •Тема. Невідмінювані форми на -но, -то та їх синтаксична роль
- •Тема. Прислівник в українській мові
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Службові частини мови
- •Тема. Вигук
- •Морфемний аналіз слова Схема
- •Словотвірний аналіз
- •Морфологічний аналіз частин мови Схеми
- •Морфологічний аналіз частин мови
- •Екзаменаційні білети білет 1
- •Білет 2
- •Білет з
- •Білет 4
- •Білет 5
- •Білет 6
- •Білет 7
- •Білет 8
- •Білет 9
- •Білет 10
- •Білет 11
- •Білет 12
- •Білет 13
- •Білет 14
- •Білет 15
- •Білет 16
- •Білет 18
- •Білет 19
- •Білет 20
- •Білет 21
- •Білет 23
- •Білет 24
- •Білет 26
- •Словник-довідник
- •Список умовних скорочень
- •Список літератури
- •Енциклопедії, словники, довідники
Послаблювати — ослаблювати
Надто швидкий ритм життя змушує нас щось послабити, бо інакше ослабнемо ми. От і виходить, що ці два спільнокореневі слова за допомогою різних префіксів утворюють замкнуте коло.
Що ж ми можемо послабити, тобто "зменшити силу, ступінь вияву чого-небудь, зробити менш відчутним, виразним і т. ін."? Насамперед, звичайно, ми спроможні зменшити розмах, інтенсивність, масштаби якої-небудь діяльності, справи, дії, тобто того, що нам заважає, виснажує, пригнічує. Ми кажемо: послабити фізичне навантаження, послабити недоброзичливі починання, послабити щоденну метушню, послабити невпинний рух життя, послабити тиск суспільства. "Бажання полегшити собі життя часто обертається послабленням моральної відповідальності" (з газ.).
Правильно вжите слово послаблювати у словосполученнях: послаблювати апетит, послаблювати прагнення, послаблювати заохочення, послаблювати силу, послаблювати серце, послаблювати функції печінки, де йдеться про зменшення сили прояву або гостроти чогось: "Ні, правда ніколи нікого не послаблювала" (з журн.).
Певні заходи применшують, знешкоджують здебільшого зовнішній негативний вплив: послабити згубні дії природних явищ, послабити екологічну небезпеку, послабити шкідництво комах, послабити зло в людині тощо: "У релігійних обрядах і ритуалах містяться й інші впливи, зокрема й такі, що послаблюють і руйнують одну з найнебезпечніших і наймогутніших перешкод до вдосконалення психіки — гординю" (з журн.).
Уживаючи усталений вислів послаблювати увагу до кого-, чого-небудь, передаємо зміст "приділяти менше уваги комусь або чомусь": послаблювати увагу до студентів, послаблювати увагу до роботи, послаблювати увагу до навчання і т. ін.
Сторінки періодичних видань рясніють такими фразами: послаблювати єдність народу, послаблювати натиск, послаблювати контакти з підприємствами, послаблювати міжпоколінні зв'язки, послаблювати взаєморозуміння з іншими державами та ін. Тут спостерігаємо функціонування дієслова послаблювати у значенні "зменшувати силу, могутність чого-небудь, робити щось слабшим в економічному, культурному, політичному, військовому та ін. плані": "Треба виходити з того, що в найближчі роки зв'язки з Росією певною мірою повинні послабитись, стати оптимальними, проте, як і раніше, залишаться значно об'ємнішими, аніж з іншими країнами" (з газ.).
У спеціальних галузях науки, техніки часто вживані словосполучення: послаблювати пружини, послаблювати попруги, послаблювати вузли. Тут слово послаблювати вживається у значенні "робити щось менш пружним, натягнутим, тугим і т.ін.".
Дієслово ослаблювати має вужчу сферу функціонування і вживається насамперед у значенні "ставати фізично слабким, безсилим, втрачати фізичну силу". Правильно сказати так: ослаблюється зір, ослаблюється слух, ослаблюється пам'ять, ослаблюється воля, тобто втрачається, притуплюється їх колишня гострота: "От би він зараз ліг і — і, напевно, загойданий втомою та пропасницею, заснув би — ну й усе!.. Коли він про це думав, його огортав страх: а що, як у нього ослабне воля і він піддасться на спокусу?" (І. Багряний).
У живих істот ослаблюється (стає тихішим) голос, ослаблюється імунітет, ослаблюється організм, ослаблюється сила рук і т. ін., тобто люди втрачають свою міць, здатність до опору, до боротьби: "Слов'яни мене також цікавлять... Розкидана і тим ослаблена могутня силаї Шафарик з Тонгою відчули це, замислилися" (В. Шевчук), або у М. Грушевського: "Бо інакше тіло, не ослаблене і не знищене возстане зараз на дух, і ворог з подвоєними силами замучить його спокусами і звабами в ту хвилю, коли він [чернець] буде вважати себе вільним від принад світових".
Дієслово ослаблювати означає також "ставати менш натягнутим, щільним, тугим": ослаблюються конструкції, ослаблюсться верхня частина літосфери. Такі вислови характерні здебільшого для наукового та науково-популярного стилів: "Коли ослаблюються верхні частини літосфери, скажімо, в зонах тектонічних тріщин, то виникають соляні штоки" (з журн.).
Отже, дієслово послаблювати передбачає насамперед активну дію над чимось, тоді як ослаблювати — характеризує внутрішні зміни предмета чи об'єкта і функціонує переважно в пасивних конструкціях.