Розділ 6

Навчальні програми екзаменаційні білети

Українська мова в засобах масової інформації

Вступ. Фонетика. Орфоепія. Графіка та орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія

Курс лекцій "Українська мова в засобах масової інформації" на факультеті журналістики є надзвичайно важливим у системі дисциплін, які забезпечують мовну підготовку майбутніх фахівців. Навчальна програма, екзаменаційні білети та рекомендована література допоможуть студентам глибше засвоїти питання з таких важливих розділів мовознавства, як "Вступ", "Фонетика", "Орфоепія", "Графіка та орфографія", "Лексикологія", "Фразео­логія", "Лексикографія". Письмові та усні завдання різнопланові. Правильно їх виконати можна тільки після глибокого засвоєння відповідних тем. Під час опрацювання довідкової літератури доцільно робити записи, зазначаючи назву джерела, місце видання, рік, сторінки. Особливу увагу треба звернути на словники різних типів. Пам'ятайте, що систематична праця з лексикографічними виданнями сприяє розширенню лексичного та фразеологічного запасу, який активно використовує журналіст у своїй діяльності, удосконалює мовну грамотність, загальний рівень культури усного та писемного мовлення.

Рекомендуємо студентам укладати власний словничок опрацьованих слів та словосполучень і обов'язково записувати їх значення, поставити правильний наголос. Насамперед це стосується іншомовної лексики, неологізмів, крилатих висловів тощо, які є в кожному екзаменаційному білеті.

Тематика лекцій тема. Предмет, мета і завдання курсу "українська мова в засобах масової інформації"

Зміст і структура курсу "Українська мова в засобах масової інформації", його зв'язок з іншими навчальними дисциплінами.

Значення курсу для високопрофесійної підготовки журналістських кадрів, майстерного володіння словом, підвищення рівня загальномовної культури майбутніх фахівців.

Найважливіші принципи вдосконалення філологічної освіти студентів-журналістів.

Вступ до вивчення мови. Тема. Природа, функції та будова мови

Короткі відомості з історії лінгвістичних учень.

Загальна характеристика мовознавчих шкіл стародавнього світу. Санскритська мова, спорідненість санскриту з деякими мовами Європи та Азії (Франц Бопп /1791—1867/ та ін.). Філософія мови Вільгельма Гумбольта /1767—1835/ і Олександра Потебні /1835—1891/.

Мова як біологічне явище (А. Шлейхер /1821—1868/, М. Мюллер /1823—1900/). Мова як психофізичне явище (В. Гумбольдт, Г. Штейнталь /1832—1899/). Генеалогічна класифікація мов.

Знакова природа мови. Мовознавство й семіотика.

Типи знаків і специфіка знаків мовної системи.

Мова і невербальні (несловесні) форми спілкування (паралінгвістика — акустичні характеристики голосу, паузи, інтонація тощо та паракінесика — жести, міміка).

Мова й мислення. Психофізичні основи зв'язку мови й мислення. Внутрішнє мовлення і мислення.

Поняття афазії. Види афазії: моторна, сенсорна, динамічна, семантична.

Мова й мовлення. Взаємозв'язок мови й мислення в системі мовних значень. Функції мови.

Структура мови. Структурні елементи мовної системи, їх функції. Основні й проміжні рівні мови. Парадигматичні, синтагматичні й ієрархічні відношення між мовними одиницями.

Мова як історична категорія. Статика та динаміка мови. Чинники розвитку мови. Причини мовних змін.

Закони розвитку мови. Синхронія та діахронія.

Поняття лінгвістичної карти. Мови світу. Мови міжнародного спілкування.

Науки про мову. Міждисциплінарні мовознавчі науки XXI століття, їх завдання та перспективи. Соціолінгвістика, психолінгвістика, комп' ютерна лінгвістика в системі новітніх комунікативних технологій.