Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kultura_fakhovoyi_movi_zhurnalista.doc
Скачиваний:
202
Добавлен:
23.03.2015
Размер:
1.55 Mб
Скачать

Мер — міський голова

Обидві назви поширені у сучасному суспільно-політичному словнику і позначають керівника, чи голову, міста. У давні часи їх відповідником було слово посадник, напр.: "У великих європейських містах та в столицях вогнища розкладалися перед ратушами, а честь запалювати їх належала самому мерові (посадникові міст)" (О. Воропай).

Європеїзм мер активно увійшов у сучасний мовний вжиток у пострадянських країнах з кінця 80-х років XX ст. Мер — особа, що очолює місцеві органи самоврядування; голова міської адміністрації. Наприклад: прийти у npuймaльню мера; мешканці підписали звернення до мера міста; мер відвідав виставку; "З Днем святого Валентина вітає столичний мер" (з газ.) і под. Поряд у газетах, де міститься офіційно-ділова інформація, вживають назву міський голова, як-от: "Київський міський голова Олександр Омельченко зустрів Президента України Леоніда Кучму в аеропорту "Бориспіль"; "Львівський міський голова заявив журналістам..."; "Як розпорядився Фастівський міський голова..." та ін.

Отже, іншомовне слово мер як ознака сучасної публіцистики придатне для розмовної, неофіційної практики, оскільки дозволяє економити мовні засоби. Якщо воно доречне для назв тимчасових програм, гасел (напр., програма "Мери міст за чисте довкілля"), то в найменуваннях повторюваних тривалих офіційних заходів треба надавати перевагу традиційній українській назві міський голова.

Слово мерія, французьке за походженням, вживається на по­значення органу міської виконавчої влади та приміщення, де розміщено цей орган. Отож, чуємо вислови засідання мерії, прийти до мерії.

Під впливом інтеграційних процесів у мові співіснують іншомовний та власне український відповідники.

На підпис — до підпису

У діловій практиці одним із реквізитів документування є підпис. Використовують папки з написом "На підпис", тобто документи в них подають на підпис. Саме з цим прийменником слово підпис вживається в українській мові віддавна.

У лексичній картотеці Інституту української мови НАН України зафіксовано вживання синонімічної форми з прийменником до: "Поклав останню коректу до підпису" (М. Хвильовий).

Значеннєвий відтінок спрямування, призначення є у рідше вживаному вислові для підпису: "Я сказала, що взагалі рідко ви­ходжу з дому, і, щоб якомога швидше відв'язаться від нього, по­дала йому для підпису папірець" (М. Хвильовий).

Які дієслова найчастіше сполучаються з іменником підписі Нейтральними є вислови ставити (поставити) підпис, напр.: "Він ставить підпис під статтею" (М. Стельмах). Розмовні відповідники — дати, додати, прикласти, вивести (підпис), пор.: "Походити коло війта, щоби дав на ту просьбу громадську печатку та й свій підпис" (Л. Мартович); "Учора принесли мені підписаний Дмитрієвшою і земцями [статут], щоб я додав свого підпису " (Панас Мирний); "Ткнув огризок-олівець, Вивів підпис і — кінець" (С. Олійник) та ін.

У сучасній літературній мові усталився вислів за підписом (підписами), коли йдеться про осіб, що затвердили той чи інший документ, напр.: "Шпачиха кинула клич негайно ж братися й писати анонімку за підписами всього селища" (О. Гончар); "Указ за підписом Президента набуде чинності з 1 березня 2002 року" і т. ін.

У тому разі, коли керівник установи, підприємства доводить до відома керівників підрозділів зміст того чи іншого документа з підписом, що засвідчує доведення інформації, то вживають вислів документ на підпис.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]