- •Культура фахової мови журналіста
- •Передмова
- •Розділ 1 творче мислення. Культура мови. Мовна особистість. Мовна свідомість
- •1.1. Творче мислення
- •Психологія творчості
- •Риторика
- •Що таке ментальність?
- •1.2. Культура мови
- •1.3. Мовна особистість. Мовна свідомість
- •Культура мовлення
- •Чи стане Львів взірцем мовної чистоти?
- •Ввічливість
- •На що спирається мораль?
- •Феномен емпатїї
- •Вищі почуття
- •Легенда про манкурта
- •Амбітність
- •Стилістика
- •Кривавник* рідного слова
- •Невербальні засоби спілкування
- •Розділ 2 культура слова. Літературне слововживання
- •Вітчизняний (замість український)
- •Чи правильно казати: "ця порада має рацію"?
- •Відповідно до — згідно з
- •Винятково — виключно
- •Гуманний — гуманістичний — гуманітарний
- •Домагатися — добиватися — досягати
- •Збігатися — співпадати
- •Презентація — репрезентація
- •Близьке зарубіжжя чи ближнє зарубіжжя
- •Власний — особистий — особовий
- •Втрачати — губити
- •Приводити — призводити
- •Уява — уявлення
- •Являється — є
- •Водій чи шофер
- •Зараз чотири години чи зараз четверта година?
- •На семінарі-нараді чи на семінар-нараді?
- •Сізіфів чи сізіфовий?
- •Точка зору — погляд
- •Відносно — стосовно — щодо — з приводу
- •Пропозицію вносити чи подавати?
- •Аванс — завдаток
- •Благодійний — благочинний
- •Бурштин — янтар
- •Відмітка — позначка
- •Надсилати — посилати — відправляти
- •На честь — у честь
- •Периферійний — периферичний
- •Погодити — узгодити
- •Позика — позичка
- •Аеродром — летовище
- •Брати до уваги — взяти до відома
- •Відгук — відзив
- •Вакантний — вакаційний
- •Взаємний — обопільний
- •Вибагливий — примхливий
- •Випадок чи випадок
- •Галочка — пташка
- •Громадський — державний
- •Гуртовий — оптовий
- •Дезінфекція, дезінтеграція
- •Завіряти — засвідчувати
- •Завіт —заповіт
- •"Запорожець" — мерседес
- •Інститут — інституція
- •Лицева сторона — лицьовий бік
- •Ліцензія — дозвіл
- •Мер — міський голова
- •На підпис — до підпису
- •Обіцянка — обітниця
- •Обраховувати — обчислювати — лічити — підраховувати
- •Обслуговування — сервіс
- •Окремий — частковий
- •Оформленість — оформлення
- •Севастополь чи севастопіль
- •Передбачливий — передбачуваний
- •Покрив — покриття
- •Послаблювати — ослаблювати
- •Протиріччя — суперечності
- •Речник — представник — прес-секретар
- •Рюкзак — наплечник
- •Свята чи свята
- •Серафими — херувими
- •Тираж — наклад
- •Храм — церква — собор — каплиця
- •Розділ 3 мистецтво мовлення: лінгводидактичні матеріали
- •Правила вищого красномовства
- •Про вигляд оратора
- •Вміння розмовляти
- •Вміння розмовляти
- •Культура мови
- •Культура мови
- •Дискусія
- •Дихання під час мовлення
- •Вибір слів
- •Конструкція речень
- •Знайомство з новими людьми
- •Як привернути й утримати увагу слухачів?
- •Особистість мовця
- •Вміння спілкуватися
- •Мова без слів
- •Уміння переконувати
- •Види розмов
- •Наради та їх проведення
- •Керівництво нарадою
- •Нагромадження інформації та інформаційних матеріалів
- •Підготовка виступу
- •На першому місці — слухачі
- •Мистецтво викладу думок
- •Мистецтво виступу
- •Розділ 4
- •Крилаті вислови.
- •Афоризми.
- •Літературні цитати
- •Розділ 5 контрольні завдання
- •Способи поєднання числівників з іменниками
- •Розділ 6
- •Навчальні програми екзаменаційні білети
- •Українська мова в засобах масової інформації
- •Вступ. Фонетика. Орфоепія. Графіка та орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія
- •Тематика лекцій тема. Предмет, мета і завдання курсу "українська мова в засобах масової інформації"
- •Вступ до вивчення мови. Тема. Природа, функції та будова мови
- •Тема. Наукові теорії про походження
- •Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Тема. Звуковий склад української мови
- •Тема. Орфоепічні норми української літературної мови
- •Графіка та орфографія тема. Графіка та орфограія української мови
- •Лексикологія тема. Лексика сучасної української літературної мови
- •Тема. Лексика української мови за походженням
- •Тема. Активна і пасивна лексика української мови
- •Тема. Лексика української мови зі стилістичного погляду
- •Тема. Розвиток словникового складу сучасної української літературної мови
- •Фразеологія тема. Українська фразелогія: джерела, структура, семантика
- •Лексикографія тема. Досягнення української лексикографічної науки
- •Екзаменаційні білети білет 1
- •Білет 2
- •Білет 3
- •Білет 4
- •Білет 5
- •Білет 6
- •Білет 7
- •Білет 8
- •Білет 9
- •Білет 10
- •Білет 11
- •Білет 12
- •Білет 13
- •Білет 14
- •Білет 15
- •Білет 16
- •Білет 18
- •Білет 19
- •Білет 20
- •Білет 21
- •Білет 24
- •Білет 26
- •Білет 28
- •Білет 29
- •Білет 30
- •Словотвір. Морфологія
- •Навчальна програма.
- •Плани практичних занять.
- •Екзаменаційні білети
- •Словотвір (деривація) тема. Словотвір як учення про структуру слів та способи їх творення
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема. Іменник
- •Рекомендована література Основна
- •Тема. Прикметник
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема. Числівник
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема. Займенник
- •Тема. Невідмінювані форми на -но, -то та їх синтаксична роль
- •Тема. Прислівник в українській мові
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Службові частини мови
- •Тема. Вигук
- •Морфемний аналіз слова Схема
- •Словотвірний аналіз
- •Морфологічний аналіз частин мови Схеми
- •Морфологічний аналіз частин мови
- •Екзаменаційні білети білет 1
- •Білет 2
- •Білет з
- •Білет 4
- •Білет 5
- •Білет 6
- •Білет 7
- •Білет 8
- •Білет 9
- •Білет 10
- •Білет 11
- •Білет 12
- •Білет 13
- •Білет 14
- •Білет 15
- •Білет 16
- •Білет 18
- •Білет 19
- •Білет 20
- •Білет 21
- •Білет 23
- •Білет 24
- •Білет 26
- •Словник-довідник
- •Список умовних скорочень
- •Список літератури
- •Енциклопедії, словники, довідники
Чи правильно казати: "ця порада має рацію"?
Ні, неправильно. Тому, що мати рацію чи не мати рації може людина (люди). Слово рація може означати: "розумна підстава, обґрунтування чого-небудь". Наприклад: Шукайте рацію в його вчинках. В одній з радіопередач прозвучало таке застереження: "Нагадайте дітям про небезпеку на залізниці. Це особливо має рацію зараз, весною". Слово рація тут недоречне. Слід було б сказати про доцільність, необхідність нагадування: "Це особливо доцільно (необхідно) зараз, весною". Стійке словосполучення мати рацію стосується намірів, дій, учинків людини, групи людей, колективу і має значення "бути правим, діяти, думати правильно, слушно": Він мав рацію, застерігаючи від поїздки...; Ти боїшся і маєш рацію, бо вже пізня година...
Відповідно до — згідно з
Прийменник відповідно вживається з родовим відмінком іменника у сполученні з прийменником до: відповідно до наказу, відповідно до змін, відповідно до програми.
Увага! Прийменникової сполуки у відповідності в українській літературній мові немає — це калька з російського в соответствии.
Прийменникова сполука згідно з уживається з орудним відмінком іменника: згідно з наказом, згідно з правилами. Обидва складні прийменники відповідно до і згідно з — типові для офіційно-ділового стилю і можуть вільно взаємозамінюватись. Але треба уникати контамінації: форми відповідно з, згідно до — неправильні.
Винятково — виключно
Замість того, щоб використовувати синонімічні прислівники на позначення високої міри ознаки -— винятково, дуже, надзвичайно, зловживають штучно створеним словом виключно, пор. правильні словосполучення: винятково (дуже, надзвичайно) уважний студент, винятково (дуже, надзвичайно) щастить і неправильні/ виключно уважний студент, виключно щастить.
У ролі частки бажано замість слова виключно вживати звичні слова тільки, лише, пор.: Уміти говорити і то не лише словами; Допомога надаватиметься тільки тим, хто перебуває за межею бідності.
Гуманний — гуманістичний — гуманітарний
Ці три слова пов'язані з латинським словом humanus "людяний, людський" від homo "людина".
Прикметник гуманний найчастіше вживається для характеристики людяної у своїх діях, вчинках, ставленні до інших людей особи. Він, як правило, сполучається зі словами люди, людина, родовими назвами особи: гуманні люди, гуманний приятель, гуманний командир. Широко вживані в українській літературній мові вислови, и яких прикметник гуманний поєднується з абстрактними поняттями, передаючи зміст "пройнятий турботою про благо людини": гуманне завдання, гуманна мета, гуманний напрям науково-технічної революції, гуманне суспільство.
Від іменників гуманізм, гуманіст утворюється прикметник гуманістичний, що також пов'язаний із турботою про благо, повагою до гідності людини, але не вживається для характеристики внутрішніх якостей людини. Неправильні вислови типу гуманістичний вчинок, гуманістичний керівник, де має вживатися прикметник гуманний. Гуманістичний частіше характеризує суспільно-політичну, ідеологічну сферу людської діяльності, масштабні соціальні явища. Звичайно цей прикметник сполучається з іменниками ідеал, ідея, зміст, місія, діяльність, культура.
Про суспільство, літературу загалом можна сказати, що вони гуманні, але про конкретний художній твір звичайно кажуть, що він гуманістичний. Усталеними і поширеними є вислови гуманістичний характер (пафос) літератури, гуманістичний фінал поеми, гуманістичні ідеї.
Гуманітарний — пов'язаний із суспільними науками, предметом дослідження яких є розвиток людського суспільства. До гуманітарних наук належать філософія, історія, філологія, право, мистецтвознавство, етнографія. У XIX ст. це значення ще не закріпилося за певною формою, тому в М. Драгоманова знаходимо вислів: спеціаліст гуманних наук. У сучасній літературній мові для характеристики сфери науки, освіти вживається тільки слово гуманітарний, і тому не можна казати викладання гуманістичних дисциплін, а тільки гуманітарних.
Специфічною ознакою сьогодення стала гуманітарна допомога і відповідне словосполучення. Тобто фіксуємо вживання слова гуманітарний у значенні: "пройнятий гуманізмом, піклуванням про добробут людей, повагою до людської гідності". Таке значення, очевидно, поширилося під впливом багатозначного англійського слова humanitarian, що об'єднує в своєму тлумаченні зміст 1) гуманний; 2) гуманістичний; 3) гуманітарний. Цікаво, що в англійській мові одне із значень згаданого слова — "філантроп", тобто "той, хто займається доброчинністю, допомогає нужденним". Саме від такого змісту — найкоротший шлях до слововживання гуманітарна допомога.