Культура мовлення

Культура мовлення — це дотримання мовних норм вимови, наголосу, слововживання й побудови висловів; нормативність, літературність усної й писемної мови, що виявляється в її грамотності, точності, ясності, чистоті, логічній стрункості.

Критерій точності мовлення — його відповідність думкам того, хто говорить чи пише, правильний вибір мовних засобів для адекватного вираження змісту висловлення.

Критерій ясності мовлення — його дохідливість і доступність для тих, кому воно адресоване.

Критерій чистоти мовлення — його незасміченість позалітературними елементами (діалектизмами, професіоналізмами, жаргонізмами тощо), доречність використання в ньому певних мовних засобів у конкретній ситуації мовного спілкування.

Мовленню високої культури властиві не тільки названі вище ознаки, а також багатство словника, різноманітність граматичних конструкцій, художня виразність. Природні вимоги до мови в писемному її оформленні—дотримання норм орфографії й пунктуації (3. Куньч).

Завдання 6. Ознайомтеся з ініціативами авторитетної особистості в мовознавстві — Ольги Федик. Коротко висловіть свої міркування щодо вдосконалення культури української мови.

Чи стане Львів взірцем мовної чистоти?

Почнімо з ініціативи. Львівської ініціативи. Від 1989 року, коли було утворено Товариство української мови імені Тараса Шевченка, з якого почалася лінгвістична і політична незалежність України. Мова йде про запровадження в нашому місті філологічного контролю, спрямованого на утвердження високої мовної культури, на очищення мови від покалічених слів, від здеформованих словосполучень...

У чому ж полягатиме суть філологічного контролю? На наше переконання, у здійсненні кількох важливих заходів.

1. Утворення філологічного департаменту в міській раді. Що це дасть? Можливість формувати мовну політику на державному рівні. Цілеспрямовано, послідовно. Про що йдеться? Про вдосконалення мови, якою послуговується наша економіка: мовне очищення ринкового простору, вироблення мовнокультурних українських стандартів в ужитковій сфері: правильне номінування установ, акціонерних товариств, фірм, різних громадських та суспільних інституцій на основі українських словотвірних моделей, української лексики (натомість спостерігаємо абревіатурний безлад, захаращення мовного простору штучними утвореннями); впорядкування "словника" торгівлі відповідно до правил української правописної системи, до вимог мовної культури (адже ця сфера надзвичайно динамічна з погляду задоволення потреб спілкування, саме тут формуються розмовні сленги, скорочені мовні "формули"); редагування творів "малих інформаційних жанрів" — розмаїтих рекламних оголошень; повідомлень, афіш тощо; формування високої мовленнєвої культури в транспорті, як громадському, так і приватному. З цією метою зобов'язати кожного водія скласти тести на знання елементарних правил мовної поведінки, а різні транспортні інституції — культивувати серед пасажирів інтелігентність...

2. Архіважливо — культура мовлення Львівського телебачення. Телебачення значною мірою відповідає за мовну чистоту та культуру, оскільки воно охоплює величезну аудиторію, усі сфери життя, динамізує процес мислення, дуже інтенсивно вносить у психологію мовні блоки, популяризує розмовні "формули", сучасну фразеологію... Очевидно, Львівське телебачення мусить подбати про мовне вдосконалення... Зрештою, якщо не стане взірцем мовної чистоти Львівське телебачення, то яке ж? Другий важливий аспект — мовні освітні телепередачі....

3. Нам усім доконечно треба спільно стати на сторожі Отчого Слова. Створивши і вдома, і в суспільстві його культ. Мова, яку воскресив Шевченко, яка має страдницьку, але таку прекрасну за своєю духовною місією історію, яка має таку витончену й внутрішньо згармонізовану граматичну структуру, невичерпні синонімічні скарби, напрочуд динамічний синтаксис і дуже давні та глибинні діалектні джерела, заслуговує щонайбільшої уваги та пошани. Це не просто "словникові холодини", а наш національний світ, існування нашої національної свідомості! Це наш зв'язок із Богом, наша молитва, наш духовний простір, і земний, і небесний! Захищаючи рідну мову, ми оберігаємо духовну чистоту української національної сутності. Виховання культу мови залежить від того, щоб перебороти оте "Яка різниця?" або "Всі так кажуть". Очевидно, на часі — розгортання у Львові активної пропаганди української мови через радіо, телебачення, круглі столи, концерти, через освіту. Можливо, це також мала б ініціювати влада, можливо, "Просвіта". А, може, разом?... Львів міг би стати взірцем високої мовної культури. І це був би добрий приклад для всієї України. Що ж до вживання української мови на всьому державному просторі, то тут потрібна її інкультурація (внесення). І це мала би здійснювати держава, вимагаючи від своїх громадян обов'язкового вивчення української мови, обов'язкового користування нею, обов'язкової поваги до неї. Але для цього треба, щоб сама держава репрезентувала державну мову (О. Федик).

Завдання 7. Уважно опрацюйте довідник "Культура української мови" (К., 1990). Законспектуйте розділи "Культура мови і час", "Функції мови і мовна культура".

Завдання 8. Прочитайте текст. Назвіть інші формули культури спілкування та поведінки.