- •Культура фахової мови журналіста
- •Передмова
- •Розділ 1 творче мислення. Культура мови. Мовна особистість. Мовна свідомість
- •1.1. Творче мислення
- •Психологія творчості
- •Риторика
- •Що таке ментальність?
- •1.2. Культура мови
- •1.3. Мовна особистість. Мовна свідомість
- •Культура мовлення
- •Чи стане Львів взірцем мовної чистоти?
- •Ввічливість
- •На що спирається мораль?
- •Феномен емпатїї
- •Вищі почуття
- •Легенда про манкурта
- •Амбітність
- •Стилістика
- •Кривавник* рідного слова
- •Невербальні засоби спілкування
- •Розділ 2 культура слова. Літературне слововживання
- •Вітчизняний (замість український)
- •Чи правильно казати: "ця порада має рацію"?
- •Відповідно до — згідно з
- •Винятково — виключно
- •Гуманний — гуманістичний — гуманітарний
- •Домагатися — добиватися — досягати
- •Збігатися — співпадати
- •Презентація — репрезентація
- •Близьке зарубіжжя чи ближнє зарубіжжя
- •Власний — особистий — особовий
- •Втрачати — губити
- •Приводити — призводити
- •Уява — уявлення
- •Являється — є
- •Водій чи шофер
- •Зараз чотири години чи зараз четверта година?
- •На семінарі-нараді чи на семінар-нараді?
- •Сізіфів чи сізіфовий?
- •Точка зору — погляд
- •Відносно — стосовно — щодо — з приводу
- •Пропозицію вносити чи подавати?
- •Аванс — завдаток
- •Благодійний — благочинний
- •Бурштин — янтар
- •Відмітка — позначка
- •Надсилати — посилати — відправляти
- •На честь — у честь
- •Периферійний — периферичний
- •Погодити — узгодити
- •Позика — позичка
- •Аеродром — летовище
- •Брати до уваги — взяти до відома
- •Відгук — відзив
- •Вакантний — вакаційний
- •Взаємний — обопільний
- •Вибагливий — примхливий
- •Випадок чи випадок
- •Галочка — пташка
- •Громадський — державний
- •Гуртовий — оптовий
- •Дезінфекція, дезінтеграція
- •Завіряти — засвідчувати
- •Завіт —заповіт
- •"Запорожець" — мерседес
- •Інститут — інституція
- •Лицева сторона — лицьовий бік
- •Ліцензія — дозвіл
- •Мер — міський голова
- •На підпис — до підпису
- •Обіцянка — обітниця
- •Обраховувати — обчислювати — лічити — підраховувати
- •Обслуговування — сервіс
- •Окремий — частковий
- •Оформленість — оформлення
- •Севастополь чи севастопіль
- •Передбачливий — передбачуваний
- •Покрив — покриття
- •Послаблювати — ослаблювати
- •Протиріччя — суперечності
- •Речник — представник — прес-секретар
- •Рюкзак — наплечник
- •Свята чи свята
- •Серафими — херувими
- •Тираж — наклад
- •Храм — церква — собор — каплиця
- •Розділ 3 мистецтво мовлення: лінгводидактичні матеріали
- •Правила вищого красномовства
- •Про вигляд оратора
- •Вміння розмовляти
- •Вміння розмовляти
- •Культура мови
- •Культура мови
- •Дискусія
- •Дихання під час мовлення
- •Вибір слів
- •Конструкція речень
- •Знайомство з новими людьми
- •Як привернути й утримати увагу слухачів?
- •Особистість мовця
- •Вміння спілкуватися
- •Мова без слів
- •Уміння переконувати
- •Види розмов
- •Наради та їх проведення
- •Керівництво нарадою
- •Нагромадження інформації та інформаційних матеріалів
- •Підготовка виступу
- •На першому місці — слухачі
- •Мистецтво викладу думок
- •Мистецтво виступу
- •Розділ 4
- •Крилаті вислови.
- •Афоризми.
- •Літературні цитати
- •Розділ 5 контрольні завдання
- •Способи поєднання числівників з іменниками
- •Розділ 6
- •Навчальні програми екзаменаційні білети
- •Українська мова в засобах масової інформації
- •Вступ. Фонетика. Орфоепія. Графіка та орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія
- •Тематика лекцій тема. Предмет, мета і завдання курсу "українська мова в засобах масової інформації"
- •Вступ до вивчення мови. Тема. Природа, функції та будова мови
- •Тема. Наукові теорії про походження
- •Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Тема. Звуковий склад української мови
- •Тема. Орфоепічні норми української літературної мови
- •Графіка та орфографія тема. Графіка та орфограія української мови
- •Лексикологія тема. Лексика сучасної української літературної мови
- •Тема. Лексика української мови за походженням
- •Тема. Активна і пасивна лексика української мови
- •Тема. Лексика української мови зі стилістичного погляду
- •Тема. Розвиток словникового складу сучасної української літературної мови
- •Фразеологія тема. Українська фразелогія: джерела, структура, семантика
- •Лексикографія тема. Досягнення української лексикографічної науки
- •Екзаменаційні білети білет 1
- •Білет 2
- •Білет 3
- •Білет 4
- •Білет 5
- •Білет 6
- •Білет 7
- •Білет 8
- •Білет 9
- •Білет 10
- •Білет 11
- •Білет 12
- •Білет 13
- •Білет 14
- •Білет 15
- •Білет 16
- •Білет 18
- •Білет 19
- •Білет 20
- •Білет 21
- •Білет 24
- •Білет 26
- •Білет 28
- •Білет 29
- •Білет 30
- •Словотвір. Морфологія
- •Навчальна програма.
- •Плани практичних занять.
- •Екзаменаційні білети
- •Словотвір (деривація) тема. Словотвір як учення про структуру слів та способи їх творення
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема. Іменник
- •Рекомендована література Основна
- •Тема. Прикметник
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема. Числівник
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема. Займенник
- •Тема. Невідмінювані форми на -но, -то та їх синтаксична роль
- •Тема. Прислівник в українській мові
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Службові частини мови
- •Тема. Вигук
- •Морфемний аналіз слова Схема
- •Словотвірний аналіз
- •Морфологічний аналіз частин мови Схеми
- •Морфологічний аналіз частин мови
- •Екзаменаційні білети білет 1
- •Білет 2
- •Білет з
- •Білет 4
- •Білет 5
- •Білет 6
- •Білет 7
- •Білет 8
- •Білет 9
- •Білет 10
- •Білет 11
- •Білет 12
- •Білет 13
- •Білет 14
- •Білет 15
- •Білет 16
- •Білет 18
- •Білет 19
- •Білет 20
- •Білет 21
- •Білет 23
- •Білет 24
- •Білет 26
- •Словник-довідник
- •Список умовних скорочень
- •Список літератури
- •Енциклопедії, словники, довідники
Обіцянка — обітниця
В одній із телепередач на Київському регіональному каналі довелося почути: "Будівельники виконали свою обітницю і новий будинок здали вчасно". Різонуло вухо недоречно вжите в цьому реченні слово обітниця. Очевидно, автори інформаційного повідомлення не відчули різниці між значеннями українських слів обітниця та обіцянка. А вона настільки суттєва, що визначає межі їх стилістичного вживання.
Навіть на перший погляд неважко визначити, що обидва іменники пов'язані з дієсловом обіцяти. СУМ фіксує такі його значення: "1. Зобов'язуватися зробити щось, діяти певним чином. // Запевняти кого-небудь, що він одержить, матиме щось. 2. Подавати надії на що-небудь; провіщати що-небудь". Відповідно обіцянка — це "добровільно дане зобов'язання зробити що-небудь". Із таким значенням слово є стилістично нейтральним і побутує як в усній, так і в писемній мові.
Коли ж ідеться про урочисту обіцянку, зобов'язання, клятву, вживаємо експресивно наснаженіше слово обітниця.
Обітниця має вужче лексичне значення і яскраве стилістичне забарвлення урочистості, піднесеності. У силу цього воно може вживатися лише у відповідних контекстах і має значно обмеженіше коло лексичної сполучуваності. Нормативними є, скажімо, вислови обітниця мовчання, обітниця безшлюбності, обітниця прощі, тоді як слово обіцянка у них було б недоречне.
Ще виразнішу стилістичну маркованість слова обітниця послідовно простежуємо у текстах релігійного та дидактичного спрямування: "Тоді й укорінився намір висвятитися у ченці: дати обітницю безшлюб'я" (з газ.); "Звільнення від низьких проявів
досягається покаянням, сповіддю й підтриманням високих установок, які забезпечуються прийняттям обітниць" (з журн.).
Цей яскравий стилістичний колорит використовують і майстри українського художнього слова.
Отже, вагаючись, яке ж із двох слів — обіцянка чи обітниця — краще вибрати, зважмо, який стилістичний відтінок .буде доречним — нейтральний чи урочисто забарвлений.
Обраховувати — обчислювати — лічити — підраховувати
Основне значення цих синонімів зводиться до визначення кількості, обсягу, вартості й т. ін. чого-небудь. Воно усталилося і в мовній практиці слововживання: "... гарячі уми й живі уяви різних приятелів і приятельок з математичною докладністю обрахували маєток обох братів" (І. Франко); "Марта йшла засніженими вулицями, щурячись від морозу в демісезоні з пристібнутим хутровим коміром, і швидко лічила в голові: половина лютого, березень, половина квітня — разом два місяці, а там весна, весна" (В. Підмогильний); "Огляньмось назад. Оцінімо пройдений шлях. Відзначимо перемоги, але ще пильніше підрахуємо поразки і збитки" (О. Бердник).
Слово обчислювати більш характерне для наукового і публіцистичного стилів: "Щоб швидко обчислювати потрібні дані, використовують електронні обчислювальні машини" (з журн.). Не фіксує його Словник Б. Грінченка, проте поодинокі фіксації з кінця XIX ст. все ж є: "Професор орієнтувався у списку своїх учеників [учнів] та обчислював, кого кілько разів питав" (О. Маковей).
Отже, коли йдеться про встановлення кількості чого-небудь, то всі ці слова є рівнозначними: обраховувати збитки, обчислювати збитки, облічувати збитки, підраховувати збитки, обраховувати кількість населення, обчислювати кількість населення, облічувати кількість населення, підраховувати кількість населення, обраховувати прибуток, облічувати прибуток, підраховувати прибуток. Проте у них різні сфери вживання. Більш нейтральний характер мають синоніми обраховувати, обчислювати, підраховувати, і тому ними послуговуються науковий і офіційно-діловий стилі, де позначають діяльність — певні підрахунки, розрахунки, зокрема, точний бухгалтерський облік. Вони певною мірою є математичними термінами. Слова обраховувати, обчислювати вносять у зміст речення значення великого обсягу дії: "Бухгалтерії необхідно обрахувати можливі збитки нерентабельного заводу"(з газ.).
Більш прозоре і нейтральне значення у дієслова підрахувати: "Усі банки зобов'язані підрахувати прибуток за рік і подати дані в податкову інспекцію" (з журн.). Похідні дієслова відлічити притаманніші художньому стилеві й часто входять в образні вислови. Пор.: "Лічу в неволі дні і ночі, і лік забуваю" (Т. Шевченко); "Пройшли літа, минулися — я їх не лічила" (П. Чубинський); "Один перелічує шибки на вікні, а друга лічить піщинки на долівці" (Г. Квітка-Основ'яненко). Дієслово лічити бере участь у творенні багатьох фразеологізмів: "Копійка любить, щоб її лічили", "Курчат восени лічать".
Поширеність висловів із такими дієсловами інколи визначається не словниками, як ми звикли, а мовною практикою, лексичною сполучуваністю у різних стилях мови. Так, сьогодення показує, що у свідомості пересічного мовця математичний термін обраховувати (визначати кількість чого-небудь) має інше значення, а саме: "неправильно підраховувати, недодаючи чого-небудь комусь, як правило, грошей": "На новорічному бенкеті у ресторані "Гайок" молодий офіціант Г. Швидкий сам-один обрахував двох докторів і трьох кандидатів математичних наук" (А. Крижанівський); "Скільки разів нас обраховують у магазині і на ринку? Мабуть, без цього не минає день. Та ми вже й не звертаємо уваги, бо де ж її стільки візьмеш?" (з газ.). Основне ж його значення відходить на другий план і трапляється рідко. Кожне слово із синонімічного ряду має своє місце у словнику і свою сполучуваність у тексті.
Завдання 44. Уважно опрацюйте матеріали зі збірника "Культура слова" Інституту української мови НАН України. Складіть речення з поясненими словами та словосполученнями.