- •Культура фахової мови журналіста
- •Передмова
- •Розділ 1 творче мислення. Культура мови. Мовна особистість. Мовна свідомість
- •1.1. Творче мислення
- •Психологія творчості
- •Риторика
- •Що таке ментальність?
- •1.2. Культура мови
- •1.3. Мовна особистість. Мовна свідомість
- •Культура мовлення
- •Чи стане Львів взірцем мовної чистоти?
- •Ввічливість
- •На що спирається мораль?
- •Феномен емпатїї
- •Вищі почуття
- •Легенда про манкурта
- •Амбітність
- •Стилістика
- •Кривавник* рідного слова
- •Невербальні засоби спілкування
- •Розділ 2 культура слова. Літературне слововживання
- •Вітчизняний (замість український)
- •Чи правильно казати: "ця порада має рацію"?
- •Відповідно до — згідно з
- •Винятково — виключно
- •Гуманний — гуманістичний — гуманітарний
- •Домагатися — добиватися — досягати
- •Збігатися — співпадати
- •Презентація — репрезентація
- •Близьке зарубіжжя чи ближнє зарубіжжя
- •Власний — особистий — особовий
- •Втрачати — губити
- •Приводити — призводити
- •Уява — уявлення
- •Являється — є
- •Водій чи шофер
- •Зараз чотири години чи зараз четверта година?
- •На семінарі-нараді чи на семінар-нараді?
- •Сізіфів чи сізіфовий?
- •Точка зору — погляд
- •Відносно — стосовно — щодо — з приводу
- •Пропозицію вносити чи подавати?
- •Аванс — завдаток
- •Благодійний — благочинний
- •Бурштин — янтар
- •Відмітка — позначка
- •Надсилати — посилати — відправляти
- •На честь — у честь
- •Периферійний — периферичний
- •Погодити — узгодити
- •Позика — позичка
- •Аеродром — летовище
- •Брати до уваги — взяти до відома
- •Відгук — відзив
- •Вакантний — вакаційний
- •Взаємний — обопільний
- •Вибагливий — примхливий
- •Випадок чи випадок
- •Галочка — пташка
- •Громадський — державний
- •Гуртовий — оптовий
- •Дезінфекція, дезінтеграція
- •Завіряти — засвідчувати
- •Завіт —заповіт
- •"Запорожець" — мерседес
- •Інститут — інституція
- •Лицева сторона — лицьовий бік
- •Ліцензія — дозвіл
- •Мер — міський голова
- •На підпис — до підпису
- •Обіцянка — обітниця
- •Обраховувати — обчислювати — лічити — підраховувати
- •Обслуговування — сервіс
- •Окремий — частковий
- •Оформленість — оформлення
- •Севастополь чи севастопіль
- •Передбачливий — передбачуваний
- •Покрив — покриття
- •Послаблювати — ослаблювати
- •Протиріччя — суперечності
- •Речник — представник — прес-секретар
- •Рюкзак — наплечник
- •Свята чи свята
- •Серафими — херувими
- •Тираж — наклад
- •Храм — церква — собор — каплиця
- •Розділ 3 мистецтво мовлення: лінгводидактичні матеріали
- •Правила вищого красномовства
- •Про вигляд оратора
- •Вміння розмовляти
- •Вміння розмовляти
- •Культура мови
- •Культура мови
- •Дискусія
- •Дихання під час мовлення
- •Вибір слів
- •Конструкція речень
- •Знайомство з новими людьми
- •Як привернути й утримати увагу слухачів?
- •Особистість мовця
- •Вміння спілкуватися
- •Мова без слів
- •Уміння переконувати
- •Види розмов
- •Наради та їх проведення
- •Керівництво нарадою
- •Нагромадження інформації та інформаційних матеріалів
- •Підготовка виступу
- •На першому місці — слухачі
- •Мистецтво викладу думок
- •Мистецтво виступу
- •Розділ 4
- •Крилаті вислови.
- •Афоризми.
- •Літературні цитати
- •Розділ 5 контрольні завдання
- •Способи поєднання числівників з іменниками
- •Розділ 6
- •Навчальні програми екзаменаційні білети
- •Українська мова в засобах масової інформації
- •Вступ. Фонетика. Орфоепія. Графіка та орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія
- •Тематика лекцій тема. Предмет, мета і завдання курсу "українська мова в засобах масової інформації"
- •Вступ до вивчення мови. Тема. Природа, функції та будова мови
- •Тема. Наукові теорії про походження
- •Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Тема. Звуковий склад української мови
- •Тема. Орфоепічні норми української літературної мови
- •Графіка та орфографія тема. Графіка та орфограія української мови
- •Лексикологія тема. Лексика сучасної української літературної мови
- •Тема. Лексика української мови за походженням
- •Тема. Активна і пасивна лексика української мови
- •Тема. Лексика української мови зі стилістичного погляду
- •Тема. Розвиток словникового складу сучасної української літературної мови
- •Фразеологія тема. Українська фразелогія: джерела, структура, семантика
- •Лексикографія тема. Досягнення української лексикографічної науки
- •Екзаменаційні білети білет 1
- •Білет 2
- •Білет 3
- •Білет 4
- •Білет 5
- •Білет 6
- •Білет 7
- •Білет 8
- •Білет 9
- •Білет 10
- •Білет 11
- •Білет 12
- •Білет 13
- •Білет 14
- •Білет 15
- •Білет 16
- •Білет 18
- •Білет 19
- •Білет 20
- •Білет 21
- •Білет 24
- •Білет 26
- •Білет 28
- •Білет 29
- •Білет 30
- •Словотвір. Морфологія
- •Навчальна програма.
- •Плани практичних занять.
- •Екзаменаційні білети
- •Словотвір (деривація) тема. Словотвір як учення про структуру слів та способи їх творення
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема. Іменник
- •Рекомендована література Основна
- •Тема. Прикметник
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема. Числівник
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема. Займенник
- •Тема. Невідмінювані форми на -но, -то та їх синтаксична роль
- •Тема. Прислівник в українській мові
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Службові частини мови
- •Тема. Вигук
- •Морфемний аналіз слова Схема
- •Словотвірний аналіз
- •Морфологічний аналіз частин мови Схеми
- •Морфологічний аналіз частин мови
- •Екзаменаційні білети білет 1
- •Білет 2
- •Білет з
- •Білет 4
- •Білет 5
- •Білет 6
- •Білет 7
- •Білет 8
- •Білет 9
- •Білет 10
- •Білет 11
- •Білет 12
- •Білет 13
- •Білет 14
- •Білет 15
- •Білет 16
- •Білет 18
- •Білет 19
- •Білет 20
- •Білет 21
- •Білет 23
- •Білет 24
- •Білет 26
- •Словник-довідник
- •Список умовних скорочень
- •Список літератури
- •Енциклопедії, словники, довідники
Розділ 4
Крилаті вислови.
Афоризми.
Літературні цитати
Не ставте перед собою
обмежень і їх не буде!
Англ, прислів'я
Націю не можна відродити, якщо її правителі не мають високої моралі (Г. Гейне).
Щоб увійти в безсмертя, людина мусить скласти два іспити: один — перед сучасниками, другий — перед історією (І. Вільде).
Демократія створює нездоланні перешкоди для тих, хто до неї серйозно ставиться, і розв'язує руки тим, хто її ненавидить (В. Гавел).
У політиці, як і в релігії, успіх належить тільки тим, хто вірить, і ніколи — скептикам (Є. Онацький).
Нація, яка очікує бути вільною, залишаючись неосвіченою, очікує того, чого ніколи не може бути (Т. Джеферсон).
Народ, який готовий обміняти свободу на кусень хліба і порядок, у результаті не заслуговує ні першого, ні другого (Б. Франклін).
Різні мови за своєю суттю, за своїм впливом на пізнання й на почуття є насправді різними світоглядами (В. фон Гумбольдт).
Народ, який готовий обміняти свободу на кусень хліба й порядок, у результаті не заслуговує ні першого, ні другого (Б. Франклін).
Щасливою буде держава, якщо мудрі ті, що керують нею, або ті, що керують, — мудрі (Платон).
Бути людиною — це відчувати свою відповідальність (А. Сент-Екзюпері).
Телемовлення — надто важлива річ, щоб доручати його телевізійникам (А. Бенн).
Журналіст — людина, яка має талант щодня заповнювати порожнечу (Дж. Вест).
Преса корисна вже тому, що вона вчить нас не довіряти пресі (С. Батлер).
Очі читача — суворіші, ніж вуха слухача (Ф. Вольтер).
Минуле пов'язане з сучасним органічно, і нема в сучасному нічого, що не мало б свого коріння в минулому (П. Куліш).
Хто вивчав науки і не використовував їх, той подібний на того, хто орав, але не сіяв (Сааді).
Як про духовну зрілість окремої особи, так і про зрілість всього народу судять насамперед з культури його літературної мови (І. Огієнко).
Алмаз запишався б, якби поет порівняв його з людським серцем (Г. Гейне).
Де думка, там і могутність (В. Гюго).
Будьте уважні до своїх думок — вони початок поступків (Лао-Цзи).
Той ніколи не одинокий, кого супроводжують благородні думки (Ф. Сідні).
Розум росте за рахунок того, чим він кормиться (Дж. Голленд).
Мудрість є не що інше, як наука про щастя (Д. Дідро).
Знання величаються, а любов будує (Апостол Павло).
Найбільша розкіш на світі — це розкіш людського спілкування (А. Екзюпері).
Для людини, яка бореться, поразка не є ганьбою (Р. Ролан).
Не займайся однією лише наукою: однією рукою досліджуй природу, а другою, як дитина, тримайся за одяг Батька, за край Божої ризи... (Ампер).
Нічого не робити й не існувати — для людини одне й те саме (Ф. Вольтер).
Інтелектуальність — це постійна практика мислення (І. Томан).
Людину, яка за одним кутом квадрата не здатна уявити собі три інших, не варто навчати (Конфуцій).
Є заповідь -^ прощати ворогам нашим. Але нема заповіді — прощати нашим друзям (К. Медічі).
Мені відомий один секрет, як уберегти людей від падіння, а саме: треба закрити своє серце для слабкості (Ф. Шиллер).
Світ поганий, поганий, жахливо поганий. І лише серце друга та спокуті сльози жінки можуть врятувати його від прокляття (Р. Вагнер).
Окраса глибоких думок — ясність! (Л. Вовенарг).
Навчаючи, ми самі вчимося! (Сенека).
Бери вершину — матимеш середину! (Г. Сковорода).
У жінки — все серце, навіть голова (Ж. Поль).
Музика спонукає нас красномовно мислити! (Р. Емерсон).
Щастя ніколи не ставить людину на таку висоту, на якій би вона не мала потреби в друзях (Сенека).
Ніколи не говоріть про себе погано! Це зроблять ваші друзі (П. Меріме).
Розлука — це солодкий біль, поділений на двох (В. Шекспір).
Афоризми — духовна їжа в тюбиках (І. Вільде).
Час — не хвилини, Час — віки і вічність (Л. Костенко).
Мудрець шукає все в самому собі, нерозумна людина — в іншому (Конфуцій).
Не може не блудити нога твоя, коли серце блудить (Г. Сковорода).
Завтрашній весело освітлений день — плід учорашнього (Г. Сковорода).
Розум завжди мусить до чогось братися, і коли він не матиме доброго, тоді звертатиметься до поганого (Г. Сковорода).
Повинно було б бути два види виховання. Одне б навчало, як заробляти на життя, друге — як жити (І. Труслов).
Кожен скаржиться на свою пам'ять, і ніхто — на свій розум (Ф. де Ларошфуко).
У молодих жінок краса компенсує духовність, у старих — духовність красу (Ш. Монтеск'є).
Люди поділяються на дві групи: перші спочатку думають, а потім діють, другі — спочатку говорять і діють, а думають потім (Л. Толстой).
Серце тоді насичується, коли освічується (Г. Сковорода).
Усе, ким-небудь добре сказане, я вважаю і своїм (Сенека).
Коли помирає преса, то на черзі демократія (П. Джонсон).
Хто не любить клопоту, той повинен навчитися просто й вбого жити (Г. Сковорода).
Не вбивай комара з гармати (Конфуцій).
Хто вміє добре говорити, той легше вирішує свої проблеми (І. Томан).
Велика людина є великою й у своєму ставленні до маленьких людей (Т. Карлейль).
Нема вічних друзів і вічних ворогів, є вічні інтереси (В. Черчілль).
Критикувати — значить пояснювати авторові, що він робить не так, як робив би я, якби вмів (К. Чапек).
Люди перестають думати, коли перестають читати (Д. Дідро).
Якщо в мене яблуко й у тебе яблуко, і ми обміняємося, то в нас буде по одному яблуку, а якщо в мене ідея й у тебе ідея, і ми обміняємося, то в нас уже буде по дві ідеї (Б. Шоу).
У світі існує небажаний парадокс: що більше влади, то менше відповідальності (Ф. Тютчев).
Кожна інтелігентна людина може створити для себе власну гарну казку й знайти в ній незрівнянну насолоду та задоволення всіх своїх поривів. Треба лише мати сильне бажання, що перетворюється у волю. Треба лише мати досить сили характеру, щоб, абстрагуючись від мізерії оточення, шукати й знаходити в собі самому вічну радість (Габріель Д'Аннунціо).
Не всяка краса викликає любов: іноді вона тішить око, але не полонить серця (М. Сервантес).
Коли любиш, то таке багатство відкриваєш у собі, стільки ніжності, привітності, навіть не віриться, що так умієш любити (А. Чехов).
Зіпсовані люди — це ті, у яких нема любові (Б. Шоу).
Поважати жінок — це обов'язок, якому кожна чесна людина має коритися з народження (Лопе де Вега).
Поведінка — це дзеркало, в якому кожен показує своє обличчя (Й.-В. Ґете).
Лежачим краю рідного немає (Леся Українка).
Хто визволиться сам, той буде вільний, Хто визволить кого, в неволю візьме (Леся Українка).
Якщо мова не є правильною, то вона не означає того, що має означати; коли ж вона не означає того, що має означати, то не буде Іроблено те, що має бути зроблено; а тоді мораль, мистецтво почнуть занепадати, справедливість зійде на манівці — і всі впадуть у стан безладного хаосу (Конфуцій).
Де багато слів, там панує бідність (Ф. Бекон).
Бачу краще і схвалюю, але наслідую гірше (Овідій).
Усяке знання, відділене від справедливості та іншого доброчинства, є шахрайством, а не мудрістю (Сократ).
Стоячи на місці, людина рухається назад (Ю. Яновський).
З погляду миті вічності не існує (Юрій Шерех).
0 життя! І чим ти нагородиш людину за те, що їй ніколи більше не буде 25 (Байрон).
Сильні бурі тривають не довго (Сенека молодший).
1 після поганих жнив треба сіяти (Сенека молодший). Лінощі — це звичка відпочивати раніше, ніж людина втомиться (Ж. Ренар).
Лінощі — це страх перед очікуваною роботою (Цицерон).
Мудрий той, хто знає не все, а потрібне (Есхіл).
Не підкоряйся біді, а сміливо йди їй назустріч (Вергілій).
Усі жанри хороші, крім нудного (Вольтер).
Чоловік і жінка — це ті дві ноти, без яких струни людської душі не дають правильного і повного акорду (Дж. Мадзіні).
Жінки без чоловічого товариства чахнуть, а чоловіки без жіночого — тупіють (А.Чехов).
Найкращий співрозмовник той, хто вміє слухати (Д. Карнегі).
Реальність не встигає за коментарями (Лєц).
У дії ти йдеш до суті (Аристотель).
Усяке слово, за яким нема справ, є чимось даремним і пустим (Демосфен).
Людина, яка не цінує життя, не заслуговує на нього (Леонардо да Вінчі).