Гуртовий — оптовий

У сучасній розмовній мові впродовж останнього десятиріччя активізувалося слово гуртовий стосовно купівлі або продажу товару великими партіями. Раніше у Словнику української мови воно подавалося як синонім тлумачення до основного торговельного терміна оптовий. Хоча історія цього слова у наведеному значенні давня. Зокрема в історичній довідці Словника сучасної російської літературної мови в 17-ти томах є відомості, що вперше слово гуртовий у сполуці гуртовий продаж зафіксовано 1790 року в академічному Словнику російської мови цього періоду. Трохи згодом, 1801 p., зафіксовано слово оптовий у Новому російсько-французько-німецькому словнику (ч. II) І. Гейма. В українській лексикографії першою фіксацією прислівника гуртом у згаданому значенні відзначився Словник української мови П. Білецького-Носенка (1838-1843): "Гуртомъ оптомъ, все разомъ. "Купуй гуртомъ". Покупай все, сколько есть" (с. 109). Використане у тлумачній частині слово оптомъ не внесено до реєстру словника.

У Словнику української мови XVI — першої половини XVII ст. (Львів, 2000. — Вип. 7. — С. 119) засвідчено, що слово гуртовный (гуртовий, оптовий) вжито у Документах Львівського Ставропігійського братства 1638 року саме у сполуці гуртовий продаж. Українські лексикографи у перекладних словниках фіксували прикметник гуртовий наприкінці XIX ст.: 1860 p. Словник малоросійських ідіом М. Закревського (обтовой — гуртовий); 1874 р. Опыт русско-украинского словаря М. Левченка (оптовий — гуртовий); 1893 р. Словник російсько-галицький М. Уманця та А. Спілки (гуртовой, отовой-гуртовий); 1897 р. Русско-малорусский словник Є. Тимченка (оптовий гуртовий). Як бачимо, автори наводять до російських відповідників безваріантний еквівалент гуртовий. Такий переклад подавав і Б. Грінченко. Уперше синонімію двох слів в українській мові показав Є. Желехівський (Малоруско-немецкий словарь. 1886 p.): гуртовий, гуртовний, обтовий, оптовий.

Етимологічні словники свідчать, що слово гуртовий запозичене з польської мови (сену hurtowe "гуртові ціни", sprzedaz hurtowa "гуртовий продаж"). Слова оптовий і гуртовий об'єднані семами "спільний", "сукупний", "запас", "багатство", що, власне, закладені в семантиці першого з названих слів. До речі, етимологи ще не можуть однозначно відповісти на питання про походження слова опт, що, за О. Преображенським, означає "спільний рахунок, сукупність", "запас", "повнота", "багатство, багатий". У лексичній картотеці Інституту української мови прикметник гуртовий в усіх його значеннях вживався частіше, ніж оптовий, у художній прозі. Прикметник оптовий активніше використовувався в мові газет як спеціальний термін. Характерно, що значення "купівля або продаж товару у великій кількості" переважно властиве західноукраїнському варіантові літературної мови, пор. у І. Франка: "Він дуйав про гуртову торгівлю сіллю". І тепер слово гуртовий частіше почуємо в мові працівників торгівлі в західноукраїнських областях: гурпювіціни, гуртовий ярмарок, гуртовий покупець, гуртова організація та ін. Натомість у мові всеукраїнських ЗМІ оптовий вживається частіше, пор.: "А ще більший контраст між магазинами і оптовими торговельними базами міста"; "Те, що централізовано надходить з оптових баз".

Отже, прикметники гуртовий та оптовий становлять синонімічну пару й різняться історією входження в лексичну систему української мови та сферою функціонування.

Завдання 41. Уважно опрацюйте матеріали зі збірника "Культура слова" Інституту української мови НАН України. Складіть речення з поясненими словами та словосполученнями.