Показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води

№з/п	Найменування показників	Одиниці виміру	Нормативи
1.	Загальна жорсткість	ммоль/дм^3	1,5 - 7,0
2.	Загальна лужність	ммоль/дм^3	0,5 - 6,5
3.	Йод	мкг/дм^3	20 - 30
4.	Калій	мг/дм^3	2 - 20
5.	Кальцій	мг/дм^3	25 - 75
6.	Магній	мг/дм^3	10 - 50
7.	Натрій	мг/дм^3	2 - 20
8.	Сухий залишок	мг/дм^3	200 - 500
9.	Фториди	мг/дм^3	0,7 - 1,2

Тема 7. Методи покращення якості питної води. Способи хлорування питної води.

Актуальність теми:

Застосування різних методів покращення якості та знезараження води дозволяє максимально використовувати водні ресурси місцевості і забезпечити населення доброякісною водою. Хлорування - один з найбільш поширених та надійних методів знезараження води.

Навчальні цілі:

Знати загальні та спеціальні методи покращення якості питної води. Знати традиційну схему очистки питної води.

Вміти дослідити вміст активного хлору в хлорному вапні, прохлорувати воду за величиною хлорпотреби і визначити залишковий хлор у водопровідній воді.

Базові знання, вміння та навики:

Знати хімічні властивості хлору (неорганічна хімія). Знати механізм дії хлору на мікроорганізми (мікробіологія). Вміти визначити кількість хлору методом йодометрії (неорганічна хімія).

Зміст теми:

Гігієнічне значення загальних методів покращення якості води: відстоювання, коагуляція, фільтрація. Спеціальні методи покращення (кондиціонування) якості води. Фізичні та хімічні методи знезараження води.

Порівняльна гігієнічна характеристика різних видів хлорування води. Методика звичайного хлорування води (за хлорпотребою). Гігієнічне значення та методика визначення залишкового хлору у водопровідній воді.

Рекомендована література:

Основна:

1. Мізюк М.І. Гігієна: Підручник. – К.: Здоров’я, 2002. – С. 86-92.

2. Мізюк М.І. Гігієна: Посібник для практичних занять. – К.: Здоров’я, 2002. – С. 109-111.

3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров’я, 1999. - С. 190-209.

4. Даценко І.І. Гігієна та екологія людини. – Львів: Афіша, 2000. - С.35-41.

5. Лекційний матеріал.

Додаткова:

1. ДСАНПІН “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” № 400, 2010 р.

Матеріали для самоконтролю і контролю домашньої самопідготовки студентів до практичного заняття

(підготовчий етап заняття – 15%)

Контрольні питання:

1. Класифікація методів покращення якості питної води.

2. Загальні та спеціальні методи покращення якості (кондиціюання) води (знезалізнення, опріснення, дезодорація, пом’якшення, фторування, дефторування).

3. Гігієнічне значення знезалізнення та пом’якшення води.

4. Гігієнічні покази для фторування та дефторування питної води.

5. Гігієнічне значення знезараження питної води.

6. Гігієнічні вимоги до хлорного вапна, правила зберігання.

7. Гігієнічне значення та методика визначення залишкового вільного хлору.

8. Гігієнічна оцінка різних методів хлорування води.

Контрольні тести:

1. До загальних методів покращення якості води відносяться:

а) озонування; б) фільтрація; в) знезалізнення; г) коагуляція; д) фторування; е) відстоювання; є) пом’якшення.

2. До спеціальних методів покращення якості води відносяться:

а) опріснення; б) озонування; в) коагуляція; г) опромінення ультрафіолетом; д) пом'якшення; е) фільтрація; є) знезалізнення; ж) фторування-дефторування; з) відстоювання.

3. Методи знезараження води поділяються на:

а) хімічні; б) механічні; в) фізичні; г) епідеміологічні; д) мікробіологічні.

4. До реагентних методів знезараження води відносяться:

а) коагуляція; б) кип’ятіння; в) озонування; г) опромінення ультрафіолетом; д) хлорування; е) дія струмів високої частоти; є) фільтрація; ж) посріблення; з) йодування.

5. До безреагентних методів знезараження води відносяться:

а) фільтрація; б) ультразвук; в) кип’ятіння; г) струми надвисо­кої частоти; д) ультрафіолетові промені; е) озонування; є) хлорування.

6. Активною частиною хлорного вапна є:

а) Са(ОН)₂; б) НСl; в) НОСl; г) ОСl^–; д) СаО.

7. Для коагуляції води використовують:

а) гіпохлорид кальцію; б) хлорид заліза; в) сірчанокислий марга­нець; г) сірчанокислий алюміній; д) активовану кремнієву кислоту; е) активований окис алюмінію.

8. До флокулянтів належать:

а) хлорне залізо; б) сірчанокислий марганець; в) поліакріламід; г) гіпохлорид кальцію; д) активована кремнієва кислота; е) сірчано­кислий алюміній; є) поліфосфати.

9. Показником ефективності знезараження води хлоруванням є:

а) активний хлор; б) хлорпотреба; в) хлорпоглинання; г) залишковий хлор; д) хлориди.

10. Про ефективність знезараження води звичайним хлоруванням свід­чить:

а) залишковий хлор в концентрації 1-1,5 мг/л; б) залишковий хлор в концентрації 0,3-0,5 мг/л; в) активний хлор в концентрації 20-30 %; г) активний хлор в концентрації 32-35 %; д) хлориди в концентрації не більше 350 мг/л.

Тестові завдання:

1. При дослідженні зразка води було встановлено, що вміст заліза становить 0,3 мг/дм³, хлоридів 250 мг/дм³, фтору 0,6 мг/дм³, сульфатів 250 мг/дм³, загальна жорсткість – 5 мг/дм³. Який метод кондиціювання води необхідно застосувати для покращання якості питної води?

А.Знезалізнення, В.Опріснення, С.Фторування, D.Дефторування, Е.Пом’якшення

2. Для знезараження 5 проб води було використано УФ-промені, причому І проба опромінювалась УФ-променями довжиною 250 нм, ІІ проба – 300 нм, ІІІ – 320 нм, ІV– 350 нм, V – 390 нм. Яка проба води була знезаражена правильно?

А. І, В. ІІ, С. ІІІ, D. ІV, Е. V

2. При медичному обстеженні дітей однієї з дошкільних установ було виявлено наявність крейдо- і фарфороподібного ураження зубів та пігментовані плями на симетричних зубах. Який метод кондиціювання необхідно застосувати в цьому випадку?

А.Знезалізнення, В.Опріснення, С.Фторування, D.Дефторування, Е.Пом’якшення

Контрольні задачі:

Задача 1. Для хлорування води влітку додали 100 мг/дм³активного хлору. Через 30 хв кількість залишкового хлору становить 10 мг/дм³. Розрахуйте величину хлорпотреби води.

Задача 2.Для хлорування води взимку у воду внесли 50 мг/дм³активного хлору. Через годину залишковий хлор дорівнював 0,2 мг/дм³. Розрахуйте величину хлорпотреби води.

Навчальні практичні завдання:

(основний етап занаяття – 70%)

1. Скласти графологічну схему заходів для покращання якості питної води.

2. Визначити процент активного хлору у хлорному вапні.

3. Визначити хлорпотребу дослідного зразка води.

4. Визначити кількість залишкового вільного хлору у водопровідній воді.