Тема 9. Методика розрахунку енерговитрат людини та її потреб у харчових речовинах.

Актуальність теми

Харчування є одним із найважливіших факторів збереження здоров’я і працездатності людини. Воно повинно компенсувати добові енерговитрати людини з урахуванням віку, статі, стану здоров’я і забезпечувати нормальну життєдіяльність організму за рахунок надходження всіх харчових речовин в оптимальному фізіологічному співвідношенні.

Визначення енерговитрат і фізіологічних потреб в основних харчових речовинах необхідне при складанні добового раціону харчування, адекватного потребам індивідуума і колективу, а також з метою виявлення причин захворювань, що пов’язані з недостатнім або надмірним надходженням харчових речовин.

Навчальні цілі

Знати рекомендовані норми потреби в харчових речовинах та енергії для населення України різних вікових груп.

Засвоїти методику визначення добових енерговитрат людини та потреб організму в харчових речовинах.

Вміти визначити індивідуальні енерговитрати, фізіологічні індивідуальні потреби в основних харчових речовинах.

Базові знання, вміння та навики

Обмін речовин і енергії. Визначення поняття основного обміну. Енергетичні коефіцієнти білків, жирів, вуглеводів. Методи прямої і непрямої калориметрії для визначення основного обміну. Значення білків, жирів, вуглеводів, вітамінів та мінеральних речовин для організму (біохімія).

Зміст теми

Енергетичні витрати організму, складові сумарних добових витрат енергії людини, енергетичний баланс. Групи фізичної активності працездатного населення. Поняття про коефіцієнт фізичної активності. Рекомендовані величини потреб в енергії та харчових речовинах для різних груп населення України (1999). Методика визначення (розрахункові методи) середньодобових енерговитрат (ВООЗ, 1986) та індивідуальних потреб в основних харчових речовинах і енергії. Методика розрахунку енерговитрат хронометражно-табличним методом.

Рекомендована література

Основна:

1. Мізюк М.І. Гігієна. – К.: Здоров’я, 2002. – С. 97-109.

2. Гігієна та екологія. Підручник. / За редакцією В.Г. Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.277-287 .

3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина: Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 2004. – С. 287-322.

4. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І. Даценко. – Львів, Світ, 2001. – С. 140-146.

Додаткова:

1. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина: Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999. – С. 310-393.

2. Гігієна харчування з основами нутриціології / За ред. В.І. Ципріяна. – К.: Здоров’я, 1999. – С. 51-132.

Завдання для самостійної роботи студентів

контрольні питання

1. Групи працездатного населення в залежності від фізичної активності.

2. Поняття про коефіцієнт фізичної активності.

3. Добові енерговитрати людини, складові добових енерговитрат.

4. Методика визначення основного обміну розрахунковими методами.

5. Методи визначення добових енерговитрат.

6. Методика складання добової хронограми та розрахунку енерговитрат хронометражно-табличним методом.

7. Методика визначення індивідуальних потреб в основних харчових речовинах і енергії для здорової дорослої людини.

8. Норми потреби в харчових речовинах та енергії для різних груп населення України (1999).

Контрольні тести

1. За якою групою показників можна розрахувати величину основного обміну людини?

а) маса тіла, вік, зріст; б) маса тіла, зріст, стать; в) вік, зріст, стать; г) маса тіла, вік, стать; д) маса тіла, вік, коефіцієнт фізичної активності; е) маса тіла, зріст, коефіцієнт фізичної активності.

2. Величина основного обміну за 1 годину на 1 кг маси тіла у середньому складає для чоловіків (ккал): а) 0,1; б) 1; в) 5; г) 10; д) 100.

3. КФА – це величина, що характеризує співвідношення:

а) загальних добових енерговитрат (ккал) до величини основного обміну, вираженого у ккал/годину; б) основного обміну до величини специфічно-динамічної дії іжі; в) основного обміну до загальних (добових) енерговитрат;

г) загальних добових енерговитрат (ккал) до основного обміну, вираженого у ккал/добу; д) добових енерговитрат до величини специфічно-динамічної дії іжі.

4. Специфічно-динамічна дія їжі є найвищою при споживанні:

а) вуглеводів; б) жирів; в) білків; г) харчових волокон; д) вітамінів; е) їжі рослинного і тваринного походження.

5. Специфічно-динамічна дія їжі у разі змішаного харчування складає від основного обміну (%): а) 1-2; б) 3-5; в)10-15; г)10-20; д) 30-40.

6. Яку частку (%) енергоцінності добового раціону повинні складати білки:

а) 7-10; б) 10-11; в)11-13; г)13-16; д) 25-30.

7. Яку частку (%) енергоцінності добового раціону повинні складати жири:

а) 10-15; б) 25-30; в) 35-40; г) 45-50; д) 55-60.

8. Енергетичний коефіцієнт для білків і вуглеводів становить (ккал/г):

а) 3,0; б) 3,1; в) 4,0; г) 4,1; д) 9,0; е) 9,3.

9. Енерговитрати організму поповнюються за рахунок надходження в організм:

а) білків; б) жирів; в) жиророзчинних вітамінів; г) водорозчинних вітамінів;

д) простих вуглеводів; е) складних вуглеводів; є) мінеральних речовин.

10. Енергоцінність добового раціону харчування чоловіка 75 років у порівнянні з 30-річним повинна бути:

а) більшою на 10%; б) більшою на 30%; в) меншою на 10%; г) меншою на 30 %;

д) збігатися.

11. Для дорослої здорової людини рекомендується добова кількість вітаміну С (мг): а) 20-30; б) 30-50; в) 50-70; г) 70-90; д) 90-110.

12. Для дорословї здорової людини рекомендується добова кількість кальцію (мг): а) 1200-1300; б) 1100-1200; в) 1000-1200; г) 900-1000; д) 800-900.

13. Для дорословї здорової людини рекомендується добова кількість йоду (мкг): а) 50; б) 100; в) 150; г) 200; д) 250.

14. Для дітей і підлітків рекомендується добова кількість вітаміну D:

а) 4 мкг; б) 6 мкг; в) 8 мкг; г) 10 мкг; д) 20 мкг.

Контрольні задачі

Задача 1. Величина основного обміну медичної сестри складає 1300 ккал, робоча надбавка (професійна і самостійна активність) – 1400 ккал. Визначте добові енерговитрати медсестри.

Задача 2. На професійну і самостійну активність провізор витрачає 1100 ккал. Специфічно-динамічна дія їжі складає 130 ккал. Визначте добові енерговитрати.

Задача 3. Енергоцінність добового раціону харчування студента складає 2200 ккал. Частка енергоцінності за рахунок білків становить 11%. Визначте кількість білка (г) у раціоні. До якої групи фізичної активності належить студент?

Задача 4. Енергоцінність раціону педагога складає 2500 ккал. До складу раціону входить 350 г вуглеводів. Визначте частку (%) енергоцінності раціону за рахунок вуглеводів.