Матеріали для самостійної роботи студентів

Контрольні питання

1. Поняття про якість та безпечність харчових продуктів.

2. Правила зберігання продовольчої сировини, продуктів, що швидко псуються, та готової їжі.

3. Визначення поняття “харчові отруєння”. Класифікація харчових отруєнь.

4. Харчові токсикоінфекції, етіологія, патогенез, основні клінічні прояви, профілактика.

5. Харчові бактерійні токсикози (ботулізм, стафілококовий токсикоз) етіологія, патогенез, основні клінічні прояви, профілактика.

6. Мікотоксикози (афлатоксикоз, фузаріотоксикоз, ерготизм), етіологія, патогенез, основні клінічні прояви, профілактика.

7. Харчові отруєння продуктами рослинного і тваринного походження, отруєння грибами. Профілактика.

8. Харчові отруєння, що спричинені домішками хімічних речовин (важкі метали – свинець, кадмій, ртуть, миш’як, пестициди, нітрати, харчові і кормові добавки, діоксини, поліхлоровані біфеніли тощо), їх профілактика.

9. Оформлення термінового повідомлення про харчове отруєння.

10. Обов’язки лікаря при розслідуванні харчових отруєнь.

Контрольні тести

1. Харчові токсикоінфекції викликаються:

а) бактеріями роду протея; б) ентеропатогенними кишковими паличками; в) ентеротоксигенними стафілококами; г) сальмонелами; д) афлатоксинами.

2. Гноячкові захворювання шкіри можуть бути причиною виникнення:

а) дизентерії; б) сальмонельозу; в) стафілококового токсикозу; г) харчової токсикоінфекції, що викликається Bac. cereus.; д) єрсініозу.

3. Ботулізм найчастіше виникає при вживанні домашнього виготовлення:

а) ковбасних виробів; б) консервованих м’ясопродуктів; в) консервованих овочів; г) домашнього сиру з непастеризованого кислого молока; д) кремових виробів; е) консервованих (маринованих) грибів.

4. Сальмонельоз найчастіше виникає при вживанні:

а) молока; б) риби; в) м’яса; г) кондитерських виробів; д) консервованих овочів.

5. Для харчових токсикоінфекцій характерно:

а) інкубаційний період 6-24 год.; б) інкубаційний період 1-2 год.; в) відсутність контактних випадків захворювань у побуті; г) контагіозність у колективах; д) раптовий розвиток спалаху; е)поступовий розвиток спалаху.

6. Стафілококові токсикози найчастіше зумовлені вживанням в їжу:

а) молока; б) кефіру; в) печених яблук; г) копченої риби; д) тістечок із заварним кремом; е) м’ясних котлет; є) морозива.

7. У яких продуктах за умов кімнатної температури стафілокок найшвидше продукує ентеротоксин?

а) м’ясний фарш; б) готові котлети з білим хлібом; в) варене м’ясо; г) печінковий паштет; д) риба гарячого копчення; е) картопляне пюре; є) манна каша; ж) сире порційне м’ясо.

8. Продукти, що швидко псуються повинні зберігатися при температурі:

а) від -2°С до -5°С; б) не вище ніж 6°С; в) не вище ніж 8°С; г) від 0°С до -10°С; д) від 0°С до 8°С.

9. Афлатоксини передусім уражують:

а) нирки; б) печінку; в) кістковий мозок; г) серце; д) шлунок.

10. Афлатоксини частіше зустрічаються в:

а) зернопродуктах; б) рибі; в) м’ясі; г) молоці; д) яйцях.

11. Проросла картопля містить токсин:

а) атропін; б) фагін; в) соланін; г) біотин; д) амігдалін.

12. При хронічному отруєнні метилртуттю хворобу називають:

а) хвороба Юшо; б) хвороба ітай-ітай; в) хвороба бері-бері; г) хвороба Мінамата; д) хвороба Прасада.

Контрольні задачі

Задача 1. Через 24 год. після вживання картопляного пюре і м’ясних котлет в інфекційну лікарню поступив хворий з попереднім діагнозом харчове отруєння. При лабораторному дослідженні із залишків їжі та промивних вод шлунка виділено: Bac. Cereus.

1. Яке харчове отруєння (токсикоінфекція чи токсикоз) виникло в даному випадку?

2. Перелічіть заходи профілактики цього захворювання.

Задача 2. Захворіло 5 чоловік через 12 год. після вживання відвареного м’яса, салату з огірків та консервованих грибів домашнього приготування. Клінічні ознаки захворювання: слабкість, блювота, пронос, температура тіла нормальна, через 6 год. з’явилась сухість у роті, утруднене ковтання, хрипкий голос, опущення повік.

1. Для якого харчового отруєння характерні ці клінічні ознаки?

2. Що могло стати причиною харчового отруєння?

3. Перелічіть заходи профілактики цього захворювання.

Задача 3. Допустима добова доза нітратів складає 5 мг/кг. З добовим харчовим раціоном дитина масою тіла 20 кг отримала 300 мг нітратів (тобто допустиме добове надходження для дорослої людини).

1. Обчисліть фактичну добову дозу нітратів, що отримала дитина.

2. Яке захворювання може викликати надмірне надходження нітратів і нітритів в організм дитини.

3. Назвіть основні принципи профілактики харчових отруєнь, що можуть бути спричинені домішками хімічних речовин.