Завдання для самостійної роботи студентів

Контрольні питання:

1. Класифікація хімічних речовин за агрегатним станом, специфічністю дії.

2. Вплив промислових отрут на організм, профілактика.

3. Методи, устаткування та прилади для відбору проб повітря та вміст газо- і пароподібних речовин у повітрі робочої зони.

4. Експресні методи визначення газо- і пароподібних речовин у повітрі робочої зони. Призначення, будова і принцип дії універсального газоаналізатора УГ-2.

5. Класифікація пилу за походженням, хімічним складом, дисперсністю, способом утворення. Види пилової патології, профілактика.

6. Принцип методу відбору проб повітря на запиленість.

7. Методика визначення вмісту пилу у повітрі гравіметричним (ваговим) методом. методика визначення дисперсності пилу, пилова формула.

8. Мікробна контамінація. Методи відбору проб повітря (седиментаційний, фільтраційний, аспіраційний) та визначення мікробного забруднення приміщень.

9. Санація повітря приміщень за допомогою ультрафіолетового опромінювання. Бактерицидні опромінювачі повітря: типи ламп, правила вибору, оцінка ефективності санації.

10. Рециркуляційні повітроочисники (ПОПР): принцип улаштування, правила експлуатації.

Контрольні тести:

1. Найнебезпечнішими є отрути, що знаходяться у повітрі в стані:

а) пароподібному; б) газоподібному; в) твердому; г) пилу; д) диму.

2. Проби повітря на вміст газо- і пароподібних речовин переважно аналізують за допомогою таких методів: а) біологічного; б) колориметричного; в) нефелометричного; г) вагового; д) фотометричного.

3. Твердими поглинальними середовищами для відбору проб повітря на вміст газо- і пароподібних речовин служать: а) хлорид кальцію; б) лід; в) натрове вапно; г) природні та синтетичні цеоліти; д) силікагель.

4. Для визначення концентрації домішок у повітрі (мг/м³) необхідно знати наступні показники: а) барометричний тиск у приміщенні, де проводився відбір повітря, мм.рт.ст; б) коефіцієнт перерахунку літрів у м³; в) коефіцієнт для переведення мг/л у мг/м³; г) кількість домішок у досліджуваному об'ємі поглинального розчину, мг; д) об'єм поглинального розчину, взятий для аналізу.

5. Виробничий пил класифікують за: а) способом утворення; б) походженням; в) дисперсністю; г) швидкістю осадження; д) електричним зарядом.

6. Фіброгенність пилу залежить в основному від: а) дисперсності пилових частинок; б) концентрації пилу у повітрі виробничої зони; в) електричного заряду; г) хімічних властивостей; д) форми пилових частинок.

7. Найбільш поширеним методом оцінки забруднення повітря виробничим пилом є: а) біологічний; б) колориметричний; в) нефелометричний; г) гравіметричний; д) титрометричний.

8. Для визначення бактеріального забруднення повітря приміщень використовують такі методи: а) біологічний; б) седиментаційний; в) нефелометричний; г) фільтраційний; д) аспіраційний.

9. В основу роботи приладу Кротова, який використовується для визначення бактеріального забруднення повітря покладено принцип: а) осадження з повітря фракції мікробного аерозолю; б) протягування повітря через рідке поживне середовище; в) ударної дії повітряного потоку; г) уловлювання різниці у швидкостях руху повітря; д) вимірювання ослаблення світлового потоку, який пройшов через суспензований розчин.

10. Для оцінки ефективності санації повітря бактерицидними лампами визначають такі показники: а) мікробне число; б) ступінь ефективності санації; в) відношення кільоісті колоній після санації до кількості колоній до санації; г) санітарно-показові мікроорганізми; д) коефіцієнт ефективності санації.

Тестові завдання:

1. На практичному занятті перед студентами було поставлено завдання провести експрес-дослідженнявмісту газоподібних домішок у повітрі. За допомогою якого приладу вони зможуть це зробити?

А. ВКП

В. УГ-2

С. АФА

Д. НВА-І

Е. ВШВ-І

2. Для виконання індивідуальної науково-дослідної роботи студенту 3-го курсу фармацевтичного факультету необхідно визначити концентрацію пилу у повітрі виробничих приміщень аптечного закладу. За допомогою якого методу він зможе провести визначення?

А. Вагового

В. Нефелометричного

С. Колориметричного

Д. Седиментаційного

Е. Аспіраційного

3. Для визначення концентрації пилу у повітрі виробничих приміщень аптечних закладів, який утворюється при зберіганні, фасуванні, подрібненні, змішуванні, відважуванні медикаментів, використовують низку методів. При якому методі дослідження результат виражають у мг/м³ ?

А. Аспіраційному

В. Ваговому

С. Коніметричному

Д. Седиментаційному

Е. Ультраскопічному

4. Об’єм проби повітря, відібраної аспіраційним методом для хімічного аналізу. необхідно привести до нормальних умов. Які показники повітря необхідно при цьому враховувати?

А. Вологість

В. Швидкість руху

С. Іонізацію

Д. Температуру

Е. Напрям руху

5. Для оцінки чистоти приміщень використовують низку показників, зокрема визначення санітарно-показових мікроорганізмів. Які мікроорганізми визначають у при цьому?

А. Синьогнійну паличку

В. Кишкову паличку

С. Гемолітичний стафілокок

Д. Вібріон парагемолітичний

Е. Збудник туберкульозу

Підготовчий етап заняття (15%)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)