Підготовчий етап заняття (15%)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)

Навчальні практичні завдання

(основний етап заняття 70%

1. Визначити індивідуальну величину біодози від штучного джерела за допомогою біодозиметра Горбачова, розрахувати профілактичну і оптимальну дозу ультрафіолетового випромінювання.

2. Визначити профілактичну дозу штучного ультрафіолетового опромінення за даними ситуаційної задачі.

Задача. Одержання еритемної дози ультрафіолетового випромінювання від лампи ЛЕ-30 забезпечується упродовж 4 хв на відстані 0,5 м від джерела. Розрахуйте, яка тривалість опромінення повинна бути для отримання профілактичної дози на відстані 4 м від лампи.

Профілактичну дозу розраховують за формулою

Х = 1/8 А (В/С)²,

де Х - профілактична доза, хв; А - еритемна доза на стандартній відстані, хв; С - стандартна відстань у м, на якій визначалась еритемна доза; В - відстань (м) від джерела, на якій знаходяться пацієнти.

3. Оцінити ефективність санації повітря ультрафіолетовою бактерицидною лампою за даними ситуаційної задачі.

Задача. У медичному блоці школи (площа 50 м², висота 3,5 м) упродовж 1 год проведено санацію повітря з використанням УФ - бактерицидної лампи. Посів повітря до і після опромінювання здійснювали на м’ясо-пептонний агар за допомогою приладу Кротова. Установлено, що до санації проросло 65 колоній, а після - 12. Дати гігієнічну оцінку ефективності санації та у разі необхідності – рекомендації щодо її оптимізаціїї.

Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків

(заключний етап заняття - 15%)

Контрольні завдання

1. Розрахувати інтенсивність ультрафіолетового випромінювання в біологічних, а також оптимальну фізіологічну та профілактичну дозу, якщо ледь помітне почервоніння (еритема) на шкірі передпліччя через 20 год. після локального опромінення лампою ЛЕ - 30 розвинулось під: а) першим; б) другим; в) третім; г) четвертим; д) п’ятим; е) шостим віконцем біодозиметра Горбачова.

2. Одержання еритемної дози ультрафіолету від лампи ЛЕ-30 забезпечується протягом 2 хв на відстані 0,5 м від джерела. Розрахуйте, яка тривалість опромінення повинна бути для отримання профілактичної дози на відстані: а) 1 м; б) 2 м; в) 3 м; г) 4 м; д) 5 м від джерела.

Тестові завдання:

1. У фізіотерапевтичному кабінеті пацієнт знаходиться на відстані 1 м від штучного джерела УФ випромінювання. Скільки часу необхідно проводити опромінювання пацієнта для отримання профілактичної дози , якщо попередньо визначена біодоза на стандартній відстані 0,5 м становить 1 хв.

А. 0,25 хв.; В. 0,5 хв.; С. 1 хв.; D. 2 хв.; Е. 4 хв.

2. З профілактичною метою пацієнту фізіотерапевтичного відділення призначений курс УФ опромінення у фотарії. Попередньо потрібно визначити індивідуальну біодозу. Укажіть пристрій, який використовується з цією метою:

А. Уфіметр; В. Ерметр; С. Біодозиметр Горбачова; D. Ультрафіолетметр; Е. Піранометр.

3. У фізіотерапевтичному відділенні стоматологічної поліклініки потрібно організувати контроль рівня довгохвильового УФ випромінювання. Який прилад використовується в цій ситуації?

А. Актинометр; В. Анемометр; С. Ерметр; D. Ергограф; Е. Піранометр.

4. З метою забезпечення належного рівня стерильності стоматологічного інструментарію у процесі лікування пацієнта із хронічним гінгівітом застосовується штучне джерело УФ випромінювання. Вкажіть діапазон довжини хвилі (нм) необхідний для досягнення оптимального ефекту:

А. 160-180; В.180-200; С. 200-220; D. 220-250; Е. 250-270.

5. Установлено, що через 18 год. після опромінення лампою ЛЕ-30 еритема на шкірі передпліччя пацієнта фізіотерапевтичного відділення з’явилась під 5 віконечком біодозиметра. Укажіть значення біодози:

А. 2 хв.; В. 3 хв.; С. 4 хв.; D. 5 хв.; Е. 6 хв.

ТЕМА 4. Методи дослідження та гігієнічна оцінка руху атмосферного повітря, побудова рози вітрів. Визначення вмісту вуглекислого газу. Оцінка ефективності природної та штучної вентиляції приміщень за швидкістю руху повітря та вмістом вуглекислого газу.

Актуальність теми:

Гігієнічна оцінка природної та штучної вентиляції є важливою передумовою забезпечення оптимального мікроклімату та хімічного складу повітря приміщень. Роза вітрів має велике значення у гігієнічній практиці під час запобіжного санітарного наляду для розташування житлових будинків, дитячих та лікувальних закладів, оздоровчих об’єктів і зон відпочинку відносно промислових підприємств та інших джерел забруднення атмосферного повітря та шуму.

Паралельно із накопиченням вуглекислого газу у повітрі житлових, навчальних, громадських, лікувально-профілактичних приміщень погіршуються фізичні властивості повітря і зростає вміст різноманітних газоподібних продуктів життєдіяльності людини – антропотоксинів, здатних викликати шкідливу дію на організм (неприємні суб’єктивні відчуття сторонніх запахів, головний біль, пониження фізичної та розумової працездатності, рефлекторні зміни нервових та секреторних функцій). Вуглекислий газ, визначення якого не потребує високочутливих методів аналізу на відміну від антропотоксинів, що переважно містяться у повітрі в мікроконцентраціях, служить непрямим показником антропогенного забруднення повітря приміщень, критерієм ступеня чистоти повітряного середовища, за яким можна судити про санітарний стан повітря приміщень.

Навчальні цілі:

Знати види вентиляції аптечних приміщень різного призначення та підприємств хіміко-фармацевтичної промисловості.

Засвоїти методику визначення ефективності вентиляції.

Вміти дати гігієнічну оцінку ефективності вентиляції приміщень, скласти та оцінити напрямок руху атмосферного повітря за розою вітрів.

Зміст теми:

Види вентиляції. Гігієнічне значення вентиляції лікувально-профілактичних, житлових, аптечних приміщень та приміщень хіміко-фармацевтичних підприємств. Показники ефективності вентиляції. Поняття про кратність повітрообміну. Методи визначення ефективності штучної вентиляції за вмістом СО₂ і за кратністю обміну повітря. Поняття про повітряний куб. Кондиціювання повітря. Види руху атмосферного повітря. Роза вітрів, її гігієнічне значення.

Знати гігієнічне значення компонентів атмосферного повітря та механізм впливу різних концентрацій вуглекислого газу на організм.

Гігієнічне значення окремих компонентів атмосферного повітря та повітря, що видихується людиною. Гігієнічне значення вуглекислого газу як непрямого показника антропогенного забруднення повітря приміщень, принципи його нормування та гігієнічні норми. Методи визначення вуглекислого газу та розрахунку ефективності вентиляції приміщень за його вмістом.