Тема 10. Об’єкт злочину

План

Вступ.

1. Поняття об’єкта злочину, його значення.

2. Проблема визначення об’єкта злочину в науці кримінального права

3. Класифікація об’єктів злочину. Кримінально-правове значення загального, родового та безпосереднього об’єкта злочину.

Висновки.

Література

1. Глистин В.К. Проблема уголовно-правовой охраны общественных отношений (объект и квалификация преступлений).  Л., 1979.

2. Коржанкий Н.И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны.  М., 1980.

3. Никифоров Б.С. Объект преступления по советскому уголовному праву.  М., 1960.

4. Пионтковский А.А. Учение о преступлении по советскому уголовному праву.  М., 1961.

5. Таций В.Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве.  Х., 1988.

6. Кривуля О.М., Куц В.М. Чи можуть суспільні відносини бути об’єктом злочину? // Вісник Університету внутрішніх справ.  1997. – Вип. 2. – С.70-75.

7. Гавриш С.Б. Теоретические предпосылки исследования объекта преступлений // Право и политика. – 2000. – № 11. – С. 4-15.

8. Новоселов Г.П. Учение об объекте преступления. Методологические аспекты. – М.: НОРМА, 2001.

9. Трубников В.М. Новый взгляд на объект преступления // Право і безпека. – 2002. – № 1. – С. 81–87

Аналізуючи поняття та юридичну природу об’єкта злочину слід мати на увазі, що проблема визначення змісту об’єкта злочину розглядається в теорії кримінального права досить давно і характеризується великим розмаїттям точок зору. Серед них дуже непросто виділити одну, яка б не містила в собі певних суперечностей. В.М. Куц пише, що “спроба визначити об’єкт є вдалою лише на формальному рівні. Практично ніхто не заперечує проти тези, що об’єктом злочину є те, що потерпає від злочинної дії чи бездіяльності або опиняється внаслідок їх вчинення у загрозливому стані. Намагання наповнити формальне визначення об’єкта змістом, тобто показати, що саме потерпає від злочину, поки що не досягло успіху”.¹ Отже виходити слід із загальновизнаного розуміння, відповідно до якого об’єктом злочину є те, що поставлено під охорону кримінального закону і потерпає від злочинної дії чи бездіяльності або опиняється внаслідок їх вчинення у загрозливому стані. Для всебічного розкриття даної проблеми обов’язково слід приділити увагу теорії визнання об’єктом злочину суспільних відносин. Для цього можна проаналізувати роботи Б.С. Нікіфорова, А.Н. Трайніна, В.К. Глістіна, М.Й. Коржанського, В.Я.Тація та інших науковців. Слід зрозуміти спільні риси та розбіжності, висловлювані вченими з приводу об’єкта злочину. Розкрити співвідношення понять об’єкта злочину та об’єкта кримінально-правової охорони. Обов’язково слід приділити увагу значенню об’єкта злочину для кваліфікації злочину.

При відповіді на друге запитання необхідно звернутись до останніх за часом робіт з кримінального права, в яких приділяється увага об’єкту злочину. Це роботи Г.П. Новосёлова, С.Б. Гавриша, В.М. Трубнікова, Є. Фесенко та інших науковців, які не погоджуються із теорією суспільних відносин та висувають власні пропозиції з приводу визначення об’єкта злочину. Треба звернути увагу на те, що об’єктом злочину пропонують визнавати блага, цінності, соціальну оболонку, людину тощо. Слід висловити власну точку зору з приводу цієї наукової дискусії та підкріпити її власними або наведеними в літературі аргументами.

Розглядаючи третє питання про класифікацію об’єктів злочину необхідно звернутися до структури Особливої частини Кримінального кодексу України. Також слід проаналізувати на підставі чого побудована Особлива частина КК України. Далі слід зупинитись на градації об’єктів як за вертикальною, так і за горизонтальною класифікацією. Необхідно викласти свою точку зору з цього питання. На завершення слід звернути увагу на кримінально-правове значення загального, родового та безпосереднього об’єктів злочинів. Потім на підставі вище викладеного, зробити самостійний висновок з даного питання.