Тема 15. Причинний зв’язок у кримінальному праві

План

Вступ.

1. Філософське обґрунтування поняття причинності явищ у навколишньому середовищі.

2. Місце причинного зв’язку у системі ознак об’єктивної сторони складу злочину.

3. Види причинного зв’язку: необхідний та випадковий, безпосередній та опосередкований, їх характеристика та значення.

4. Причинний зв’язок, труднощі його фактичного встановлення як відображення труднощів доказування у кримінальному судочинстві.

Висновки.

Література

1. Ковалев М.И., Васьков П.Т. Причинная связь в советском уголовном праве.  М., 1958.

2. Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления.  М., 1960.

3. Купцов В.И. Детерминизм и вероятность.  М., 1976.

4. Маковка Н.М. Категории возможность и действительность.  Краснодар, 1972.

5. Тимейко Г.В. Общее учение об объективной стороне преступления.  Ростов-на-Дону, 1977.

6. Церетели Т.В. Причинная связь в уголовном праве.  М.: Госюриздат, 1963.

7. Ярмыш Н.Н. Теоретические проблемы причинно-следственной связи в уголовном праве (философско-правовой анализ).  Х.: Право. - 2003.

Перш ніж приступити до виконання курсової роботи за цією темою рекомендується ознайомитись та провести самостійний аналіз поняття об’єктивної сторони, як елементу складу злочину. Крім того рекомендується дати перелік та стислу характеристику ознак об’єктивної сторони, вказати на поділ всіх ознак на обов’язкові та факультативні. Викладення міркувань стосовно співвідношення ознак об’єктивної сторони складу злочину, їх поділу на обов’язкові та факультативні, слід аргументувати посиланням на правила та умови поділу, наведенням прикладів.

Аналіз причинного зв’язку, як ознаки об’єктивної сторони складу злочину можна продовжувати визначенням загального поняття причини, як філософської категорії. Для цього рекомендується додатково використовувати наукову літературу з філософії. З метою якомога повнішого визначення поняття причинного зв’язку рекомендується дослідити співвідношення понять «причина» та поняття «умова».

Подальша характеристика причинного зв’язку полягає у поширенні змісту загального поняття на поняття причинного зв’язку злочинного діяння та наслідків. Рекомендується дослідити багатозначність причинного зв’язку, тобто здатності однієї дії тягнути декілька наслідків і, навпаки, спричинення одного наслідку декількома діями. При цьому слід звернути увагу на «нерівноцінність» причин в плані зв’язку із спільним наслідком.

Розвиваючи поняття «причини» та «умови» необхідно розкрити поняття «необхідноі» умови, з'ясувати різницю між зв’язком «необхідним» та «випадковим». Обов'язково слід розглянути види необхідних причинних зв'язків, що мають кримінально-правове значення.

Характеризуючи причинний зв’язок як елемент об’єктивної сторони складу злочину варто обмовитись, що наявність причинного зв’язку між діянням та наслідками встановлюється за певними правилами. Так, лише за певних умов дія або бездіяльність визнаються за причини наслідків, а причинний зв’язок - за конкретний прояв загальної закономірності, що закладена в основі формування складу злочину. Необхідно дослідити ці правила, навести приклади застосування.

Розглядаючи різноманітні варіанти причинного зв’язку необхідно визначити підстави відповідальності осіб, що створили можливість настання суспільно-небезпечних наслідків. Таку відповідальність необхідно розглянути стосовно двох випадків: подальшої реалізації можливості та, навпаки благополучного її знешкодження. Відповідно треба визначити підставу відповідальності особи, що своїми діями реалізувала можливість настання суспільно-небезпечних наслідків (вказати на можливий характер дій особи: умисний, необережний, випадковий (казуальний), навести приклади). Крім того слід відмітити, що можливість настання наслідків може бути реалізована втручанням інших побічних сил (вказати ці сили та коротко охарактеризувати). Рекомендується ознайомитись з теоретичними розробками з цього приводу вчених криміналістів (роботи вказані у списку літератури).

У висновках по роботі необхідно відобразити складність процесу доказування вини особи, що являє собою не що інше, як встановлення причинного зв’язку між діями особи та його наслідками. У продовж характеристики причинного зв’язку можна відзначити суть обов’язку правоохоронних органів по виявленню та усуненню причин та умов вчинення злочину.