Тема 4. Поняття злочину

План

Вступ.

1. Соціальна природа злочину.

2. Формальне, матеріальне та формально-матеріальне визначення поняття злочину. Визначення поняття злочину, закріплене у чинному КК України.

3. Суспільна небезпечність, кримінальна протиправність, винність і караність як ознаки злочину.

4. Малозначна дія (бездіяльність), що формально містить ознаки злочину.

5. Співвідношення злочину з іншими правопорушеннями.

Висновки

Література

1. Беккария Ч. О преступлениях и наказаниях. – М., 1995.

2. Ковалев М.И. Понятие и признаки преступления и их значение для квалификации. – Свердловськ, 1977.

3. Демидов Ю.А. Социальная ценность и оценка в уголовном праве. – М., 1975.

4. Дурманов Н.Д. Понятие преступления.  М., 1948.

5. Кузнецова Н.Ф. Преступление и преступность.  Москва., 1969.

6. Пионтковский А.А. Учение о преступлении по советскому уголовному праву.  М., 1961.

7. Прохоров В.С. Преступление и ответственность.  Ленинград., 1984.

8. Чубарев В.Л. Тяжесть преступного деяния.  Киев., 1992.

9. Кривошеин П.К. Преступление: Историческое исследование. – Киев, 1993.

10. Пинаев А.А. Курс лекций по общей части уголовного права.  Книга 1.  О преступлении.  Харьков, 2001.

Розгляд питань зазначеної теми слід розпочати із розкриття соціальної природи злочину. Автор повинен розібратися в тому, які діяння відносяться до числа злочинів, що є підставою для цього. При цьому необхідно звернути увагу на те, що поняття про злочинне відображає в першу чергу уявлення про необхідність кримінально-правового захисту невід’ємних загальнолюдських цінностей від злочинних посягань. Доцільно, також, визначити фактори, що впливають на криміналізацію та декриміналізацію діянь. В роботі необхідно показати, що поняття злочину тісно пов’язане із соціально-економічними відносинами, які існують в державі, та здатне змінюватись протягом історичного розвитку суспільства.

Розкриваючи зміст формального, матеріального та формально-матеріального визначень поняття злочину необхідно звернутися до історії розвитку поняття злочину, до теорій, що панували раніше. Розкрити закріплене у чинному КК України визначення поняття злочину.

Особливу увагу слід приділити з’ясуванню ознак злочину та їх закріпленню у кримінальному законі. Рекомендується дати детальне висвітлення кожної ознаки злочину. Суспільну небезпечність слід розглядати як матеріальну ознаку злочину, кримінальну протиправність як його формальну ознаку. Слід звернути увагу на неможливість застосування аналогії у кримінальному праві України, розкрити зміст та значення винності як ознаки злочину. Розкрити співвідношення понять винність та вина. Приділити увагу кримінально-правовій караності як ознаці злочину та її співвідношенню з фактичним призначенням покарання. Доцільним буде обгрунтування висновку про органічну єдності розглянутих ознак злочину. Не зайвим тут буде навести інші позиції науковців щодо кількості та змісту ознак злочину. Висловити своє ставлення до цих позицій.

Розглядаючи малозначну дію (бездіяльність), що формально містить ознаки злочину, слід звернути увагу на об’єктивні та суб’єктивні ознаки такої дії (бездіяльності), її відмінність від злочину невеликої тяжкості.

Під час розгляду останнього пункту плану звернути увагу на відмежування злочину від інших правопорушень. В юридичній літературі немає єдиної позиції з даного питання. Більшість авторів вважає, що злочин відрізняється від інших правопорушень більш високим ступенем суспільної небезпечності вчиненого. Деякі вчені вважають, що ознака суспільної небезпечності властива лише злочину. Пропонується критично проаналізувати висловлені точки зору та висловити своє ставлення до них, після чого зробити висновки.