Тема 25. Випадок (казус) як невинне заподіяння шкоди

План

Вступ.

1. Поняття вини та її кримінально-правове значення.

2. Поняття випадку (казусу) та його види.

3. Відмінність казусу від злочинної недбалості.

4. Кримінально-правове значення казусу.

Висновки.

Література

1. Дагель П.С., Котов Д.П. Субъективная сторона преступления и её установление. – Воронеж, 1974.

2. Дагель П.С. Неосторожность: уголовно-правовые и криминологические проблемы. - М., 1977.

3. Волков Б.С. Проблема воли и уголовная ответственность. – Казань, 1965.

4. Рарог А.И. Квалификация преступлений по субъективным признакам.- Спб, 2002.

Розкриття теми рекомендується починати з дачі визначення вини та встановлення її кримінально-правового значення. При розгляді цієї проблеми потрібно розкрити зміст, сутність, форми та ступінь вини як її елементів. Без встановлення вини не можна говорити про те, що особою вчинено діяння, яке розглядається кримінальним законом як злочин.

Не менш важливо розглянути два принципи: об’єктивного та суб’єктивного ставлення в вину. В теорії кримінального права панує принцип суб’єктивного ставлення в вину та заперечується оціночна теорія (принцип об’єктивного ставлення в вину). Далі слід розглянути форми та види вини, встановлюючи їх ознаки та зміст, проаналізувати інтелектуальний та вольовий моменти, їх подібність та розбіжності.

Розглядаючи вину в формі недбалості, слід звернути увагу на те, що можлива ситуація, коли начебто і вчинено діяння, що потягло шкідливі наслідки, але вести мову про злочин неможливо, оскільки є наявним казус (невинне заподіяння суспільно небезпечних наслідків). Далі рекомендується розглянути види казусу, відмінність казусу від злочинної недбалості та визначити значення казусу при встановленні кримінальної відповідальності. Загальне правило говорить: при казусі відсутня суб’єктивна сторона злочину.

Робота завершується загальним висновком.

Тема 26 Мотив та мета як ознаки суб’єктивної сторони злочину

План

Вступ.

1. Поняття та ознаки суб’єктивної сторони злочину.

2. Поняття мотиву вчиненого злочину. Види мотивів.

3. Поняття мети та її відмінність від мотиву вчинення злочину.

4. Кримінально-правове значення мотиву та мети вчинення злочину.

Висновки.

Література

1. Волков Б.С. Мотивы преступлений. (Уголовно-правовое и социально-психологическое исследование). – Казань, 1982.

2. Волков Б.С. Мотив и квалификация преступлений. – Казань, 1968.

3. Лунеев В.В. Мотивация преступного поведения. - М., 1991.

4. Дагель П.С., Котов Д.Л. Субъективная сторона преступления и её установление. – Воронеж, 1974.

5. Рарог А.И. Квалификация преступлений по субъективным признакам.- Спб, 2002.

6. Савченко А.В. Мотив і мотивація злочину. Монографія.- К.: Атіка, 2002. – 144 с.

Опрацьовуючи перший пункт плану, доцільно вказати положення Конституції України, в розвиток яких теорія кримінального права розробляє вчення про суб’єктивну сторону злочину взагалі, мотиву і мети злочину зокрема. Слід з’ясувати місце суб’єктивної сторони злочину у системі елементів складу злочину, її значення, а також співвідношення з винністю, як ознакою злочину. Для ілюстрації своїх роздумів доцільно розкрити декілька окремих складів злочинів, а також використати приклади із судово-слідчої практики.

Висвітлюючи питання щодо визначення мотиву злочину необхідно продемонструвати знання нормативної бази, наукової і учбової літератури з цього приводу. Позитивною рисою курсової роботи було б наведення визначень мотиву людської поведінки з праць психологів і філософів. Автор має обґрунтувати те визначення яке він сприймає або пропонує. Далі, досліджуючи види мотивів злочину, спочатку слід перерахувати усі мотиви, вказівка на які є в Особливій частині КК, після чого їх згрупувати. Класифікацію мотивів злочинів можна, також, відобразити схематично.

Характеризуючи наступну факультативну ознаку суб’єктивної сторони злочину, якою є мета злочину, автору необхідно застосувати аналогічний підхід – використовуючи положення кримінального права навести визначення мети злочину, з’ясувати її ознаки і місце в системі ознак складу злочину. При цьому не можна забувати, що між мотивом та метою існує тісний зв’язок, але є і певні відмінності, на які і потрібно звернути увагу.

Завершуючи розгляд теми, рекомендується приділити увагу кримінально-правовому значенню мотиву та мети злочину. З'ясувати, яку саме роль вони відіграють при криміналізації суспільно небезпечних діянь, при кваліфікації злочинів, диференціації кримінальної відповідальності та індивідуалізації покарання.

Роботу слід завершити загальним висновком.