Тема 6. Класифікація злочинів

План

Вступ.

1. Поняття класифікації злочинів. Критерії класифікації злочинів.

2. Класифікація злочинів залежно від форми вини та класифікація злочинів залежно від ступеня завершеності злочинної діяльності.

3. Класифікація злочинів залежно від ступеня тяжкості: поняття злочину невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкого злочину та особливо тяжкого злочину.

4. Значення передбаченої у ст. 12 КК України класифікації злочинів.

Висновки.

Література

1. Пионтковский А.А. Учение о преступлении по советскому уголовному праву.  М., 1961.

2. Прохоров В.С. Преступление и ответственность.  Л., 1984.

3. Кривоченко Л.Н. Классификация преступлений.  Х., 1979.

4. Загородников Н.И. Классификация преступлений и ее значение для деятельности органов внутренних дел.  М., 1983.

Приступаючи до написання роботи за даною темою слід звернути увагу на те, що відповідно до КК України 2001 року класифікація злочинів залежно від ступеня тяжкості зазнала суттєвих змін у порівнянні із КК України 1960 р. На момент розробки методичних рекомендацій нова монографічна література за цією темою була відсутня, тому корисно буде звернутись до періодичної наукової літератури та продивитись нову монографічну літературу.

Розгляд питань зазначеної теми слід почати зі з’ясування самого поняття класифікації злочинів як поділу їх на групи залежно від певного критерію. Так в залежності від ступеня завершеності злочинної діяльності злочини можна поділити на закінчені та незакінчені; від форми вини – на умисні і необережні. Необхідність індивідуалізації кримінальної відповідальності та покарання зумовлює, також, поділ всіх злочинів на різні категорії в залежності від матеріального критерію. Йдеться про закріплену у ст. 12 КК України класифікацію злочинів в залежності від ступеня тяжкості. Для розкриття змісту цієї класифікації необхідно з’ясувати, що хоча всі злочини є суспільно-небезпечними, але характер та ступінь суспільної небезпечності одних злочинів може істотно відрізнятись від інших. У зв’язку з цим розрізняються кримінально-правові наслідки вчинення певного злочину, в першу чергу - розміри покарання. Отже матеріальному критерію класифікації відповідає її формальний критерій. При висвітленні цього питання корисно звернутись до законодавчого досвіду зарубіжних країн. Як приклад рекомендується навести трьохчленний поділ правопорушень, що міститься в Кримінальному кодексі Франції, та двочленний поділ правопорушень, що міститься у Кримінальному кодексі Німеччини, або досвід інших країн.

Крім того, корисно врахувати той факт, що класифікація злочинів проводиться і в інших юридичних науках - кримінології, кримінальному процесі, криміналістиці, але за іншими ознаками, які мають значення саме для цих наук.

Розглядаючи останнє питання теми, слід на підставі аналізу норм Загальної та Особливої частини КК України зробити висновки про кримінально-правове значення ст. 12 КК України.

Тема 7. Кримінальна відповідальність

План

Вступ.

1. Поняття кримінально-правових відносин, їх юридичний зміст, суб’єкти та об’єкт.

2. Поняття кримінальної відповідальності. Форми її реалізації.

3. Підстави кримінальної відповідальності.

4. Філософське обґрунтування кримінальної відповідальності особи, що вчинила злочин.

Висновки.

Література

1. Багрий-Шахматов Л.В. Социально-правовые проблемы уголовной ответственности и форм ее реализации: Ч.2. – Одесса: Юрид. Літ., 2000.

2. Брайнин Я.М. Уголовная ответственность и её основания в советском уголовном праве.  М., 1969.

3. Волков Б.С. Детерминистическая природа преступного поведения. – Казань, 1979.

4. Зелинский А.Ф. Детерминация преступного поведения.  Х., 1994.

5. Карпушин М.П., Курлянский Н.И. Уголовная ответственность и состав преступления. - М., 1974.

6. Огурцов Н.А. Правоотношения и ответственность в уголовном праве. – Казань, 1975.

7. Трайнин А.Н. Общее учение о составе преступления. - М., 1957.

8. Фефелов П.А. Механизм уголовно-правовой охраны. Основные методологические проблемы. - М., 1992.

9. Хомич В.М. Формы реализации уголовной ответственности. – Минск: Белгосуниверситет, 1998.

10. Баулін Ю.В. Звільнення від кримінальної відповідальності: Монографія. –К., 2004.

При роботі над першим питанням слід звернути увагу на наступні моменти: розкрити поняття кримінально-правових відносин, момент і підстави їх виникнення та припинення, характер і зміст структурних елементів аналізованих правовідносин, у чому виражається їх взаємодія. Доцільно з’ясувати чи завжди виникнення кримінально-правових відносин пов’язано із вчиненням злочину. Особливу увагу слід приділити співвідношенню кримінально-правових відносин та кримінальної відповідальності.

Для визначення поняття кримінальної відповідальності перш за все необхідно з’ясувати в чому полягають її характерні особливості порівняно з юридичною відповідальністю (тобто розкрити зміст видових, характерних ознак кримінальної відповідальності). Далі слід з’ясувати з чим пов’язано виникнення кримінальної відповідальності та які точки зору існують в науці кримінального права з цього приводу, ким та в яких формах реалізується кримінальна відповідальність, які етапи її реалізації, коли кримінальна відповідальність припиняється і чим це обумовлено.

Розкриваючи третє питання, потрібно звернути увагу на різні точки зору в науці кримінального права щодо юридичної підстави кримінальної відповідальності. Акцентувати увагу саме на тому, що законодавець визнав єдиною підставою кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 2 КК України. Потім слід розглянути поняття та значення складу злочину, розкрити фактичну та юридичну сторони в межах єдиної підстави кримінальної відповідальності, а також розглянути поділ на матеріальну та процесуальну (ч. 2 ст. 2 КК) підстави кримінальної відповідальності.

Переходячи до останнього питання теми слід звернути увагу на різні філософські системи, витікаючи з них обґрунтування людської діяльності та поведінки. Пропонується розглянути питання про детермінізм людської поведінки та свободу волі як філософське обґрунтування кримінальної відповідальності, зовнішні та внутрішні обставини, які впливають на поведінку особи.

Тема 8. Склад злочину

План

Вступ.

1. Поняття та кримінально-правове значення складу злочину.

2. Елементи й ознаки складу злочину, їх органічна єдність.

3. Види складу злочинів.

4. Кваліфікація злочинів.

Висновки.