Тема 65. Призначення більш мякого покарання, ніж це передбачено законом

План

Вступ.

1. Підстави призначення більш м’якого покарання, ніж це передбачено законом.

2. Порядок призначення покарання у порядку статті 69 КК:

а) призначення покарання нижче нижньої межі передбаченої законом за цей злочин;

б) перехід до іншого більш м’якого виду покарань.

3. Питання про застосування норми про призначення більш м’якого покарання до додаткових покарань.

Висновки.

Література

1. Бажанов М.И. Назначение наказания по советскому уголовному праву. - К.: Вища школа, 1980. - 216 с.

2. Валиев С.А. Личность виновного и ее исследование при назначении наказания // Известия высших учебных заведений. Правоведение (г.Санкт-Петербург). - 2002. - №4. - С. 153-165.

3. Виттенберг Г.Б. Назначение наказания, его эффективность и освобождение от уголовной ответственности и наказания: Учеб. пособие. - Иркутск: Иркут. гос. ун-т, 1978. - 90 с.

4. Гаверов Г.С. Проблемы наказания несовершеннолетних преступников/ Гаверов Г.С. - Иркутск: Изд-во Иркут.ун-та,1986. - 232 с.

5. Карпец И.И. Индивидуализация наказания в советском уголовном праве. - М.: Юрид. лит.,1961.-152 с.

6. Карпец И.И. Отягчающие и смягчающие обстоятельства в советском уголовном праве.-М.: Юрид. лит.,1959. -120 с.

7. Кругликов Л.Л. Смягчающие и отягчающие ответственность обстоятельства в уголовном праве. − Воронеж., 1985.

8. Мясников О. Индивидуализация наказания с учетом смягчающих обстоятельств // Российский экономический журнал. - 2002. - №8. - с.61-62.

9. Непомнящая Т. Мера наказания: понятие и критерии ее определения судом // Уголовное право. - 2003. - №1. - с.41-42.

10. Новоселов Г.П. Критерий определения судом меры наказания: Учеб. пособие. - Свердловск: Свердл. юрид. ин-т., 1984.-72 с.

11. Российское уголовное право. Общая часть: Учебник / Под ред. А.В.Наумова. - М.: МВШМ МВД России, 1994. - 458 с.

12. Скрябин М.А. Общие начала назначения наказания и их применение к несовершеннолетним. − Казань: Изд-во Казан. ун-та,1988. - 125 с.

13. Соловьев А.Д. Вопросы применения наказания по советскому уголовному праву. − М ., 1958.

14. Уголовное наказание: (Моногр. исслед. - К.; Донецк, 1997. -314 с.

15. Флоря К.Н. Назначение наказания с учетом причин совершенного преступления. − Кишинев: Штиинца, 1980. - 135 с.

16. Юровский Л. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом // Радянське право. − 1972. − №5.

Аналізуючи перше питання, слід враховувати, що ст. 69 КК України - це особлива, виключна норма, яка вносить визначені корективи у загальні засади призначення покарань. Розглядаючи ст. 69 КК під такою точкою зору, необхідно детально проаналізувати підстави застосування цієї норми, приділити особливу увагу змісту поняття "виключні обставини справи". При цьому слід враховувати, що у юридичній літературі спеціалісти обговорюють різні погляди по цьому питанню. На конкретних прикладах необхідно показати, як ці питання вирішуються у судовій практиці. Слід виказати свою думку з приводу змісту й назви "виключні обставини справи", що використовується наукою кримінального права. Необхідно проаналізувати й другу підставу призначення більш м’якого покарання, ніж це передбачено законом "особу винного" й показати які обставини повинні враховуватись при її оцінці. Слід також розглянути проблему врахування при призначенні більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, негативних факторів, що впливають на особу винного (наприклад, зміни соціального оточення та ін.) Необхідно розкрити проблему єдиного урахування двох підстав застосування ст. 69 КК.

Далі слід детально проаналізувати порядок застосування ст. 69 КК, коли суд призначає покарання нижче нижньої межі і коли він приймає рішення про перехід до іншого, більш м’якого покарання.

При цьому необхідно мати на увазі, що у першому випадку суд призначає той же вид покарання, який фігурує у санкції, але у нижчих межах. Важливо вказати, до якої межі суд може знизити таке покарання, як застосовується така норма при наявності альтернативних санкцій.

Аналізуючи перехід до іншого більш м’якого покарання, слід вказати коли цей варіант доцільно використовувати суду; які види покарань тут можуть бути призначені; при яких санкціях можливе використовування цього варіанту застосування ст. 69 КК.

Необхідно розглянути проблему про доцільність встановлення у законі варіантів більш м’якого покарання, ніж це передбачено в законі в залежності від тяжкості вчинених винним злочинів, тобто за особливо тяжкі або тяжкі злочини при наявності "виключних обставин справи" та даних про особу винного, призначати покарання нижче нижньої межі, а за злочини середньої тяжкості при наявності вказаних обставин переходити до іншого, більш м’якого виду покарання.

Особливу увагу слід зосередити на аналізі положень ст. 69 КК стосовно призначення додаткових покарань. Тут необхідно проаналізувати, яким чином додаткові покарання закріплені у санкціях статей Особливої частини КК і як це впливає на специфіку застосування ст. 69 КК. Слід також розглянути проблему звільнення винного від обов’язкового додаткового покарання і пом’якшення такого покарання у порядку ст. 69 КК. Далі необхідно визначити скільки усього є варіантів застосування ст. 69 КК і показати особливості її використання при вчиненні тяжких злочинів; розглянути питання про мотивування у вироку суду застосування такої виключної норми; розглянути питання про місце ст.69 КК по відношенню до статей Загальної частини КК; особливості використання статті 69 КК при вчиненні особою не одного, а двох чи більше злочинів.