- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Загальні методичні рекомендації:
- •1. Призначення курсової роботи
- •Мета курсової роботи
- •Визначення теми курсової роботи
- •Підготовка курсової роботи
- •Обсяг курсової роботи та її оформлення.
- •Критерії оцінки курсової роботи.
- •Строки здачі та захисту курсової роботи.
- •Процедура та критерії оцінки захисту курсової роботи.
- •До захисту не допускаються, а повертаються для повторного виконання курсової роботи в наступних випадках:
- •Заключні положення.
- •Приблизний перелік тем курсових робіт та методичні вказівки по їх виконанню
- •Тема 1. Поняття, структура та тлумачення закону про кримінальну відповідальність План
- •Тема 2. Чинність закону про кримінальну відповідальність в часі
- •Тема 3. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
- •Тема 4. Поняття злочину
- •Тема 5. Суспільна небезпечність злочину
- •Тема 6. Класифікація злочинів
- •Тема 7. Кримінальна відповідальність
- •Література
- •Тема 9. Кваліфікація злочинів
- •Тема 10. Об’єкт злочину
- •Тема 11. Без посередній об’єкт і предмет злочину
- •Тема 12. Суспільно небезпечна дія
- •Тема 13. Суспільно небезпечна бездіяльність
- •Тема 14. Суспільно небезпечні наслідки
- •Тема 15. Причинний зв’язок у кримінальному праві
- •Тема 16. Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину План
- •Тема 17. Осудність та неосудність за кримінальним правом України
- •Тема 18. Спеціальний суб’єкт злочину
- •Тема 19. Вина в кримінальному праві
- •Тема 20. Вчинення злочину з прямим умислом
- •Література
- •Тема 21. Вчинення злочину з непрямим умислом.
- •Тема 22. Спеціальні види умислу, їх характеристика та значення
- •Тема 23. Злочинна самовпевненість як вид необережності
- •Тема 24. Злочинна недбалість як вид необережності
- •Тема 25. Випадок (казус) як невинне заподіяння шкоди
- •Тема 26 Мотив та мета як ознаки суб’єктивної сторони злочину
- •Тема 27 Помилка та її значення в кримінальному праві
- •Тема 28. Загальна характеристика обставин, що виключають злочинність діяння
- •Тема 29. Необхідна оборона, її визначення та ознаки
- •Тема 30. Уявна оборона, її визначення та ознаки
- •Тема 31. Затримання особи, що вчинила злочин, його визначення та ознаки
- •Тема 32. Крайня необхідність, її визначення та ознаки
- •Тема 33. Виконання наказу або розпорядження, його визначення та ознаки
- •Тема 34. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, його визначення та ознаки
- •Тема 35. Готування до вчинення злочину План
- •Література
- •Тема 36. Замах на вчинення злочину
- •Література
- •Тема 37. Закінчений злочин
- •Література
- •Тема 38. Добровільна відмова від вчинення злочину
- •Література
- •Тема 39. Об’єктивні ознаки співучасті у злочині
- •Тема 41. Виконавець злочину
- •Тема 42. Організатор злочину
- •Тема 43. Пособник злочину
- •Тема 44. Підбурювач до злочину
- •Тема 45. Група осіб без попередньої змови як форма співучасті у злочині
- •Тема 46. Співучасть за попередньою змовою групою осіб
- •Тема 47. Вчинення злочину організованою групою осіб як форма співучасті
- •Тема 48. Вчинення злочину злочинною організацією осіб як форма співучасті
- •Тема 49. Підстави та межі відповідальності співучасників
- •Тема 50. Опосередковане виконавство, співучасть у злочині із спеціальним суб’єктом та провокація злочину як спеціальні питання відповідальності співучасників
- •Тема 51. Ексцес виконавця та невдале підбурювання та пособництво як спеціальні питання відповідальності за співучасть у злочині
- •Тема 52. Добровільна відмова співучасників
- •Тема 53. Причетність до злочину
- •Література
- •Література
- •Тема 55. Повторність злочинів План
- •Література
- •Тема 56. Сукупність злочинів План
- •Література
- •Тема 57. Звільнення від кримінальної відповідальності План
- •Література
- •Тема 58. Поняття покарання за кримінальним правом України
- •Тема 59. Цілі покарання
- •Тема 60. Система покарань у кримінальному праві України
- •Тема 61. Позбавлення волі План
- •Література
- •Тема 62. Покарання, що не пов’язані с позбавленням волі
- •Тема 63. Виправні роботи як вид покарання
- •Тема 64. Загальні засади призначення покарання
- •Література
- •Тема 65. Призначення більш мякого покарання, ніж це передбачено законом
- •Тема 66. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •Література
- •Тема 67. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •Література
- •Тема 68. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •Тема 69. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх План
- •Література
Література
Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины. – Харьков, 2000.
Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. – М., 1972.
Криволапов Г.Г. Множественность преступлений по советскому уголовному праву. – М., 1974.
Малков В.П. Множественность преступлений и её формы по советскому уголовному праву. – Казань, 1982.
Красиков Ю.А. Множественность преступления (понятие, виды, наказуемость). – М., 1988.
Кривошеин П.К. Повторность в советском уголовном праве. – К., 1990.
Дагель П.С. Множественность преступлений. – Владивосток, 1969.
Караев Т.Э. Повторность пре ступлений. – М., 1983.
Яковлєв А.М. Борьба с рецидивной преступностью. – М., 1964.
Зинченко И.А. Составные преступления в советском уголовном праве. Автореф. дис… канд.юрид.наук. – Харьков, 1990.
Ришелюк А. Проблематика триваючого злочину. – Радянське право.– 1991. – № 5.
Владимиров В., Криволапов Г. Соотношение продолжаемых и повторных преступлений. // Советская юстиция. – 1974. – № 19.
Ляпунов Ю. Квалификация составных (сложных) пре ступлений. // Социалистическая законность. – 1982. – № 1.
Ораздурдыев А.М. Разграничение длящихся и продолжаемых преступлений. // Проблемы совершенствования законодательства по укреплению правопорядка и усиление борьбы с правонарушениями. Межвуз. сб. научн. тр. – Свердловськ, 1982. – с. 129-133.
Необхідною умовою правильної кримінально-правової оцінки злочинного діяння та призначення покарання за нього є з`ясування того, чи здійснено особою одиничний злочин, чи ж у вчиненому нею мають місце ознаки кількох самостійних злочинів. Тому дослідження в рамках курсової роботи теми “Поняття і види одиничних злочинів” має не лише теоретичне, але й важливе практичне значення.
Перше питання теми передбачає проведення детальної характеристики соціальної і юридичної сутності одиничного злочину. Роботу над ним слід розпочати з вироблення поняття одиничного злочину. Оскільки в теорії сучасного кримінального права немає єдності в розумінні ознак одиничного злочину, то, враховуючи різні точки зору з цієї проблеми, які відображено в науковій літературі, необхідно виявити основні ознаки, властиві одиничному злочину й розкрити їх зміст. Вирішивши це завдання, слід сформулювати поняття одиничного злочину та охарактеризувати його з точки зору співвідношення його юридичної форми та матеріального змісту. Оскільки питання про одиничні злочини виникає у зв'язку із проблематикою множинності, то слід розкрити їх роль як структурного елементу множинності злочинів, визначити при цьому, що саме має значення для констатації у вчиненому множинності злочинів: кількість вчинених дій чи кількість реалізованих складів злочину.
Продовжуючи роботу над першим питанням, потрібно коротко торкнутися тих підстав, з яких законодавець визнає певні види людської поведінки (вчинок, вчинки) самостійним, одиничним злочином, відобразити причини, з яких властивості таких вчинків лягли в основу конструкції норм Особливої частини КК України.
Відповідь на друге питання плану потребує ретельного аналізу юридичних ознак простого одиничного злочину. У роботі необхідно особливу увагу приділити особливостям його юридичної конструкції, яка дає можливість відокремлювати його від ускладнених одиничних злочинів.
Приступаючи до опрацювання третього розділу роботи, необхідно взяти до уваги, що відокремлення ускладнених одиничних злочинів у самостійний вид злочинів грунтується, окрім загальної юридичної конструкції одиничного злочину, на наявності певних додаткових, специфічних ознак. Тому робота над цим питанням передусім повинна бути спрямована на виявлення цих ознак.
У курсовій роботі рекомендується виходити з розповсюдженої в сучасній науці кримінального права тричленної класифікації ускладнених одиничних злочинів (триваючі, продовжувані, складні). Тому слід з’ясувати, які ознаки покладено в основу такої класифікації. Окрім того, на підставі вивчення спеціальної літератури потрібно висловити свою думку про можливість виділення як окремих видів ускладнених одиничних злочинів так звані злочини з двома діями, злочини, які кваліфікуються наявністю додаткових тяжких наслідків, злочини, у основі яких лежать альтернативні дії.
Характеризуючи триваючі й продовжувані злочини необхідно визначити їх поняття, проаналізувати юридичну конструкцію, дійти висновків про їх спільні та відмінні риси. Рекомендується розглянути точки зору, які існують з питання про особливості структури продовжуваних злочинів, оцінити обґрунтованість висловлених у науковій літературі думок про тотожність між продовжуваними та повторюваними злочинами.
Розглядаючи складні (складені) злочини, обов’язково слід виявити причини, з яких законодавець об’єднав діяння, що входять до їх об’єктивної сторони, у один склад злочину, проаналізувати два основних види складних злочинів (так звані враховану законом реальну сукупність та враховану законом ідеальну сукупність). Необхідно дійти висновків з питання про співвідношення між суспільною небезпечністю складного злочину в цілому та суспільною небезпечністю окремих злочинних дій, що входять до нього.
Опрацьовуючи четверте питання плану потрібно, зокрема, проаналізувати висловлені в літературі думки про можливість відокремлення одиничних злочинів від множинності злочинів лише за окремими елементами складу злочину (наприклад, тільки за об’єктивною стороною). Приймаючи до уваги різноманіття юридичних конструкцій одиничного злочину, необхідно дійти висновків про реальність подібних тверджень. Також слід визначити, яке практичне значення має відмежування одиничних злочинів від множинності злочинів.