- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Загальні методичні рекомендації:
- •1. Призначення курсової роботи
- •Мета курсової роботи
- •Визначення теми курсової роботи
- •Підготовка курсової роботи
- •Обсяг курсової роботи та її оформлення.
- •Критерії оцінки курсової роботи.
- •Строки здачі та захисту курсової роботи.
- •Процедура та критерії оцінки захисту курсової роботи.
- •До захисту не допускаються, а повертаються для повторного виконання курсової роботи в наступних випадках:
- •Заключні положення.
- •Приблизний перелік тем курсових робіт та методичні вказівки по їх виконанню
- •Тема 1. Поняття, структура та тлумачення закону про кримінальну відповідальність План
- •Тема 2. Чинність закону про кримінальну відповідальність в часі
- •Тема 3. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
- •Тема 4. Поняття злочину
- •Тема 5. Суспільна небезпечність злочину
- •Тема 6. Класифікація злочинів
- •Тема 7. Кримінальна відповідальність
- •Література
- •Тема 9. Кваліфікація злочинів
- •Тема 10. Об’єкт злочину
- •Тема 11. Без посередній об’єкт і предмет злочину
- •Тема 12. Суспільно небезпечна дія
- •Тема 13. Суспільно небезпечна бездіяльність
- •Тема 14. Суспільно небезпечні наслідки
- •Тема 15. Причинний зв’язок у кримінальному праві
- •Тема 16. Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину План
- •Тема 17. Осудність та неосудність за кримінальним правом України
- •Тема 18. Спеціальний суб’єкт злочину
- •Тема 19. Вина в кримінальному праві
- •Тема 20. Вчинення злочину з прямим умислом
- •Література
- •Тема 21. Вчинення злочину з непрямим умислом.
- •Тема 22. Спеціальні види умислу, їх характеристика та значення
- •Тема 23. Злочинна самовпевненість як вид необережності
- •Тема 24. Злочинна недбалість як вид необережності
- •Тема 25. Випадок (казус) як невинне заподіяння шкоди
- •Тема 26 Мотив та мета як ознаки суб’єктивної сторони злочину
- •Тема 27 Помилка та її значення в кримінальному праві
- •Тема 28. Загальна характеристика обставин, що виключають злочинність діяння
- •Тема 29. Необхідна оборона, її визначення та ознаки
- •Тема 30. Уявна оборона, її визначення та ознаки
- •Тема 31. Затримання особи, що вчинила злочин, його визначення та ознаки
- •Тема 32. Крайня необхідність, її визначення та ознаки
- •Тема 33. Виконання наказу або розпорядження, його визначення та ознаки
- •Тема 34. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, його визначення та ознаки
- •Тема 35. Готування до вчинення злочину План
- •Література
- •Тема 36. Замах на вчинення злочину
- •Література
- •Тема 37. Закінчений злочин
- •Література
- •Тема 38. Добровільна відмова від вчинення злочину
- •Література
- •Тема 39. Об’єктивні ознаки співучасті у злочині
- •Тема 41. Виконавець злочину
- •Тема 42. Організатор злочину
- •Тема 43. Пособник злочину
- •Тема 44. Підбурювач до злочину
- •Тема 45. Група осіб без попередньої змови як форма співучасті у злочині
- •Тема 46. Співучасть за попередньою змовою групою осіб
- •Тема 47. Вчинення злочину організованою групою осіб як форма співучасті
- •Тема 48. Вчинення злочину злочинною організацією осіб як форма співучасті
- •Тема 49. Підстави та межі відповідальності співучасників
- •Тема 50. Опосередковане виконавство, співучасть у злочині із спеціальним суб’єктом та провокація злочину як спеціальні питання відповідальності співучасників
- •Тема 51. Ексцес виконавця та невдале підбурювання та пособництво як спеціальні питання відповідальності за співучасть у злочині
- •Тема 52. Добровільна відмова співучасників
- •Тема 53. Причетність до злочину
- •Література
- •Література
- •Тема 55. Повторність злочинів План
- •Література
- •Тема 56. Сукупність злочинів План
- •Література
- •Тема 57. Звільнення від кримінальної відповідальності План
- •Література
- •Тема 58. Поняття покарання за кримінальним правом України
- •Тема 59. Цілі покарання
- •Тема 60. Система покарань у кримінальному праві України
- •Тема 61. Позбавлення волі План
- •Література
- •Тема 62. Покарання, що не пов’язані с позбавленням волі
- •Тема 63. Виправні роботи як вид покарання
- •Тема 64. Загальні засади призначення покарання
- •Література
- •Тема 65. Призначення більш мякого покарання, ніж це передбачено законом
- •Тема 66. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •Література
- •Тема 67. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •Література
- •Тема 68. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •Тема 69. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх План
- •Література
Тема 5. Суспільна небезпечність злочину
План
Вступ.
Поняття суспільної небезпечності як внутрішньої об’єктивної характеристики злочину.
Суспільна небезпечність як одна з важливіших підстав криміналізації діянь.
Поняття суспільної небезпечності як ознаки злочину. Характер та ступінь суспільної небезпечності.
Ч.2 ст.11 КК України, її значення та умови застосування.
Висновки.
Література
Демидов Ю.А. Социальная ценность и оценка в уголовном праве. Москва., 1975.
Якименко Н.М. Малозначительность деяния в истории советского уголовного права // Правоведение. 1983. № 1.
Ковалев М.И. Понятие и признаки преступелния и их значение для квалификации. Свердловск.., 1977.
Пионтковский А.А. Учение о преступлении по советскому уголовному праву. М., 1961.
Ляпунов Ю.И. Общественная опасность как универсальная категория советского уголовного права. Москва., 1989.
Основания уголовно-правового запрета. Криминализация и декриминализация. М.,1982.
Фефелов Л.А. Общественная опасность преступного деяния и основания уголовной ответственности. Основные методологические проблемы. М. 1972.
Шуберт Л. Об общественной опасности преступного деяния. М., 1960.
При висвітленні питань даної теми необхідно розкрити зміст поняття суспільної небезпечності. Слід з’ясувати, що суспільна небезпечність - це об’єктивна властивість діяння, яка полягає у здатності спричиняти шкоду благам та інтересам (суспільним відносинам) незалежно від усвідомлення та волі законодавця. Але незважаючи на свою об’єктивність, ця ознака злочину не є статичною і підлягає зміні та розвитку відповідно до соціально-економічних умов життя. Завдання законодавця полягає в тому, щоб вірно оцінити умови життя суспільства на даному етапі та прийняти рішення про віднесення діяння до числа злочинів або, навпаки – про виключення діяння з числа злочинів. Мова йде про криміналізацію та декриміналізацію діянь. Розкриваючи зміст криміналізації та декриміналізації необхідно показати відмінність одного поняття від іншого та підкреслити, що важливішою підставою криміналізації або декриміналізації відповідних діянь є переоцінка ступеня їх суспільної небезпеки.
В кримінально-правовій літературі останнім часом з’явилась думка, що в правовій державі визначальною ознакою злочину є формальна забороненість діяння кримінальним законом - кримінальна протиправність. Суспільна небезпечність повинна бути залежною від формальної ознаки злочину та існувати в її рамках. Пропонується проаналізувати це положення та визначити свою теоретичну позицію з даного питання. Наука кримінального права виділяє в суспільній небезпечності якісні та кількісні сторони. При цьому характер суспільної небезпечності прийнято називати якісною, а ступінь - кількісною характеристикою. Необхідно розкрити зміст цих понять. Необхідно розглянути наукову позицію, відповідно до якої злочин відрізняється від інших правопорушень більш високим ступенем суспільної небезпечності вчиненого. Деякі вчені вважають, що ознака суспільної небезпечності властива лише злочину. Пропонується критично проаналізувати наведені точки зору та висловити своє ставлення до них
Розглядаючи останній пункт плану слід звернути увагу на те, що ч. 2 ст. 11 КК України усуває можливий розрив між протиправністю та суспільною небезпечністю діяння. Слід звернути увагу на об’єктивні та суб’єктивні ознаки малозначної дії (бездіяльності), її відмінність від злочину невеликої тяжкості.