- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Загальні методичні рекомендації:
- •1. Призначення курсової роботи
- •Мета курсової роботи
- •Визначення теми курсової роботи
- •Підготовка курсової роботи
- •Обсяг курсової роботи та її оформлення.
- •Критерії оцінки курсової роботи.
- •Строки здачі та захисту курсової роботи.
- •Процедура та критерії оцінки захисту курсової роботи.
- •До захисту не допускаються, а повертаються для повторного виконання курсової роботи в наступних випадках:
- •Заключні положення.
- •Приблизний перелік тем курсових робіт та методичні вказівки по їх виконанню
- •Тема 1. Поняття, структура та тлумачення закону про кримінальну відповідальність План
- •Тема 2. Чинність закону про кримінальну відповідальність в часі
- •Тема 3. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
- •Тема 4. Поняття злочину
- •Тема 5. Суспільна небезпечність злочину
- •Тема 6. Класифікація злочинів
- •Тема 7. Кримінальна відповідальність
- •Література
- •Тема 9. Кваліфікація злочинів
- •Тема 10. Об’єкт злочину
- •Тема 11. Без посередній об’єкт і предмет злочину
- •Тема 12. Суспільно небезпечна дія
- •Тема 13. Суспільно небезпечна бездіяльність
- •Тема 14. Суспільно небезпечні наслідки
- •Тема 15. Причинний зв’язок у кримінальному праві
- •Тема 16. Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину План
- •Тема 17. Осудність та неосудність за кримінальним правом України
- •Тема 18. Спеціальний суб’єкт злочину
- •Тема 19. Вина в кримінальному праві
- •Тема 20. Вчинення злочину з прямим умислом
- •Література
- •Тема 21. Вчинення злочину з непрямим умислом.
- •Тема 22. Спеціальні види умислу, їх характеристика та значення
- •Тема 23. Злочинна самовпевненість як вид необережності
- •Тема 24. Злочинна недбалість як вид необережності
- •Тема 25. Випадок (казус) як невинне заподіяння шкоди
- •Тема 26 Мотив та мета як ознаки суб’єктивної сторони злочину
- •Тема 27 Помилка та її значення в кримінальному праві
- •Тема 28. Загальна характеристика обставин, що виключають злочинність діяння
- •Тема 29. Необхідна оборона, її визначення та ознаки
- •Тема 30. Уявна оборона, її визначення та ознаки
- •Тема 31. Затримання особи, що вчинила злочин, його визначення та ознаки
- •Тема 32. Крайня необхідність, її визначення та ознаки
- •Тема 33. Виконання наказу або розпорядження, його визначення та ознаки
- •Тема 34. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, його визначення та ознаки
- •Тема 35. Готування до вчинення злочину План
- •Література
- •Тема 36. Замах на вчинення злочину
- •Література
- •Тема 37. Закінчений злочин
- •Література
- •Тема 38. Добровільна відмова від вчинення злочину
- •Література
- •Тема 39. Об’єктивні ознаки співучасті у злочині
- •Тема 41. Виконавець злочину
- •Тема 42. Організатор злочину
- •Тема 43. Пособник злочину
- •Тема 44. Підбурювач до злочину
- •Тема 45. Група осіб без попередньої змови як форма співучасті у злочині
- •Тема 46. Співучасть за попередньою змовою групою осіб
- •Тема 47. Вчинення злочину організованою групою осіб як форма співучасті
- •Тема 48. Вчинення злочину злочинною організацією осіб як форма співучасті
- •Тема 49. Підстави та межі відповідальності співучасників
- •Тема 50. Опосередковане виконавство, співучасть у злочині із спеціальним суб’єктом та провокація злочину як спеціальні питання відповідальності співучасників
- •Тема 51. Ексцес виконавця та невдале підбурювання та пособництво як спеціальні питання відповідальності за співучасть у злочині
- •Тема 52. Добровільна відмова співучасників
- •Тема 53. Причетність до злочину
- •Література
- •Література
- •Тема 55. Повторність злочинів План
- •Література
- •Тема 56. Сукупність злочинів План
- •Література
- •Тема 57. Звільнення від кримінальної відповідальності План
- •Література
- •Тема 58. Поняття покарання за кримінальним правом України
- •Тема 59. Цілі покарання
- •Тема 60. Система покарань у кримінальному праві України
- •Тема 61. Позбавлення волі План
- •Література
- •Тема 62. Покарання, що не пов’язані с позбавленням волі
- •Тема 63. Виправні роботи як вид покарання
- •Тема 64. Загальні засади призначення покарання
- •Література
- •Тема 65. Призначення більш мякого покарання, ніж це передбачено законом
- •Тема 66. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •Література
- •Тема 67. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •Література
- •Тема 68. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •Тема 69. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх План
- •Література
Тема 30. Уявна оборона, її визначення та ознаки
План
Вступ.
1. Підстави виникнення стану уявної оборони.
2. Ознаки правомірного заподіяння шкоди в стані необхідної оборони.
3. Відмежування від необхідної оборони.
Висновки.
Література.
Баулин Ю.В. Обстоятельства исключающие преступность деяния. − Х., 1991.
Лі І.Т. Діалектична єдність і протиріччя принципів незастосування сили і права на самооборону. // Вісник УніВС. − 2000. − Спецвипуск. − С. 118 – 122.
Таганцев Н.С. Уголовное право: Курс лекций. Т.1. Учение о преступлении. – М. 1994.
Российское законодательство Х – ХХ веков. Т.1-9. М.: Юрид. Лит., 1984.
Паше-Озерский Н.Н. Необходимая оборона и крайняя необходимость. М., 1962.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 N 1 “Про судову практику у справах про необхідну оборону”// Вісник Верховного Суду України. − 2002. − № 3(31).
Перед написанням курсової роботи з теми “Уявна оборона, її визначення та ознаки” необхідно уважно ознайомитись з Конституцією України (ст.ст. 3, 8, 27, 55, 68), Кримінальним кодексом України (ст.ст. 1, 2, 3, 4, 11, 13, 17 – 25, 36 – 43, 115, 118, 119, 124), Постановою Пленуму Верховного Суду України N 1 від 26.04.2002 “Про судову практику у справах про необхідну оборону” рекомендованою учбовою, науковою літературою і, з’ясувати, навіщо законодавець створив правові норми, які утворюють інститут обставин, що виключають злочинність діяння, і чому розмістив їх саме у Кримінальному кодексі України; яке системно-правове значення це має.
У вступі, окрім названих у загальних рекомендаціях положень, необхідно викласти своє бачення уявної оборони як явища соціальної дійсності, позитивні і негативні наслідки існування відповідної дозвільної кримінально-правової норми. Також мають бути продемонстровані знання конституційних засад визнання правомірним заподіяння шкоди в стані уявної оборони.
Основну частину роботи потрібно розпочати з викладення законодавчого визначення такої обставини, що виключає злочинність діяння як “уявна оборона”. Потім обґрунтувати необхідність окремого розгляду ознак, що характеризують підстави виникнення відповідного стану, а також ознак, що характеризують правомірність заподіяння шкоди у такому стані (або, якщо автор вважає за доцільне, окремий розгляд об’єктивних і суб’єктивних ознак, або провести інше групування ознак, з відповідною зміною плану).
В цьому ж підрозділі автор має визначити, що підставою виникнення стану “уявної оборони” є необхідність негайного відвернення чи припинення суспільно небезпечного посягання, яке помилково припускається; визначити її ознаки, і розкрити їх зміст.
В наступному підрозділі, характеризуючи ознаки правомірності заподіяння шкоди при “уявній обороні”, автору, перш за все, необхідно з’ясувати сутність дій, що названі законодавцем як “уявна оборона”. При цьому особливу увагу необхідно приділити особливостям усвідомлення особою, що вчинює захисні дії, реальності суспільно небезпечного посягання. Потім слід перейти до характеристики мети заподіяння шкоди у відповідному стані, а також розкрити зміст ознак “своєчасності” і “домірності”.
Четвертий підрозділ курсової роботи, необхідно присвятити проведенню відмежування “уявної оборони” від такої обставини, що виключає злочинність діяння як “необхідна оборона”. Особливу увагу належить звернути на різницю в підставах, що обумовлюють соціальну корисність заподіяння шкоди у відповідних станах, а також на різницю в змісті ознак “своєчасності” і “домірності”.
З’ясування зазначених питань має дозволити автору зробити висновок про необхідність введення в кримінальне законодавство “уявної оборони” як окремої обставини, що виключає злочинність діяння, вказати недоліки законодавчої конструкції і визначити можливі шляхи для їх усунення.