Тема 56. Сукупність злочинів План

Вступ.

1. Поняття та ознаки сукупності злочинів.

2. Види сукупності злочинів.

3. Особливості кваліфікації злочинів при ідеальній та реальній сукупності.

4. Відмінність сукупності злочинів від одиничного злочину та від конкуренції норм Особливої частини кримінального права.

5. Кримінально-правове значення сукупності злочинів.

Висновки.

Література

1. Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины. – Харьков, 2000.

2. Красиков Ю.А. Множественность преступления (понятие, виды, наказуемость). – М., 1988.

3. Малков В.П. Множественность преступлений и её формы по советскому уголовному праву. – Казань, 1982.

4. Малков В.П. Совокупность преступлений (вопросы квалификации и назначения наказания). – Казань, 1974

5. Криволапов Г.Г. Множественность преступлений по советскому уголовному праву. – М., 1974.

6. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. – М., 1972.

7. Никифоров А.С. Совокупность преступлений. – М., 1965.

8. Портнов И. Особенности квалификации идеальной совокупности преступлений // Советская юстиция. – 1983. – № 16.

9. Куринов Б.А. Квалификация при совокупности преступлений и конкуренции уголовно-правовых норм. // Вестник МГУ. – Серия 11., Право. – 1983. – № 2. – с. 20-28.

Необхідною умовою правильної кримінально-правової оцінки злочинного діяння та призначення покарання за нього є з`ясування того, чи здійснено особою одиничний злочин, чи ж у вчиненому нею мають місце ознаки кількох самостійних злочинів. Тому дослідження в рамках курсової роботи теми “Сукупність злочинів” має не лише теоретичне, але й важливе практичне значення.

Перше питання плану передбачає проведення детальної характеристики соціальної й юридичної сутності сукупності злочинів. Роботу над ним слід розпочати з аналізу поняття сукупності злочинів. Далі необхідно визначити юридичні ознаки цього виду множинності, виходячи при цьому передусім з приписів, що містяться у ст. 33 КК. Визначаючи поняття, зміст та значення кожної з ознак сукупності, необхідно дійти до висновку про те, що означає “передбачення злочинів різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК” (при цьому обов’язково проілюструвавши це положення прикладами з чинного КК України), яке значення має словосполучення “за жоден з яких її не було засуджено”, чим визначається правове становище особи, злочини якої утворюють сукупність. Розкриваючи ознаки сукупності, необхідно обов’язково з’ясувати (і відобразити це в роботі), чому у сукупності злочинів не можна враховувати злочини, за які особа була звільнена від кримінальної відповідальності.

Приступаючи до роботи над другим питанням, необхідно мати на увазі, що чинний КК України не містить жодних спеціальних вказівок про види сукупності, а відомі сьогодні науці й практиці її види було виділено, виходячи з особливостей поведінки особи при скоєнні нею кількох злочинних діянь. Розглядаючи види сукупності, слід порівняти характер і ступінь суспільної небезпечності реальної і ідеальної сукупності. Необхідно підкреслити практичне значення поділу сукупності на види, висловити думку з питання про можливість виділення інших видів сукупності злочинів. Потрібно також проаналізувати характер зв’язку між діяннями, скоєними в ідеальній та реальній сукупності.

Розкриваючи ознаки, властиві ідеальній сукупності, необхідно, зокрема, дійти висновку про притаманність їй такої ознаки як одночасність вчинення діянь. Аналізуючи реальну сукупність необхідно виявити риси, що об’єднують її з ідеальною сукупністю та риси, за якими вона відрізняється він неї, а також відобразити, які саме самостійні злочинні дії можуть утворити цей різновид сукупності злочинів, обов’язково навівши приклади цього. Після вивчення рекомендованої літератури рекомендується сформулювати загальні правила, які полегшують виявлення та аналіз того чи іншого виду сукупності.

При роботі над третім питанням слід пам’ятати, що в ідеальну сукупність можуть увійти лише різні склади злочинів, а реальну сукупність здатні утворити також і різновиди одного і того ж складу. Торкаючись питання про кваліфікацію злочинів при сукупності слід оцінити ті випадки, коли вчинене, фактично являючи собою реальну сукупність злочинів, кваліфікується все ж за однією статтею КК в силу малозначності одного злочину порівняно з іншим. Бажано виявити правила кваліфікації злочинів за ідеальною та реальною сукупністю.

Оскільки у деяких злочинах діяння, що входять до їх об’єктивної сторони, законодавцем об’єднано у один склад, то в рамках даної теми необхідно розглянути відмінності, які існують між сукупністю злочинів і одиничними злочинами (передусім складеними одиничними злочинами: так званою врахованою законом реальною сукупністю й врахованою законом ідеальною сукупністю). Виявивши випадки, коли при застосуванні кримінального закону можливе виникнення ускладнень при відмежуванні сукупності злочинів від одиничних злочинів, необхідно відобразити, які рекомендації вироблено наукою кримінального права щодо критеріїв та принципів проведення такого відмежування.

Продовжуючи роботу над четвертим питанням плану, слід визначити поняття конкуренції кримінально-правових норм з метою виявлення випадків подібності з нею ідеальної сукупності злочинів (коли при кваліфікації діяння з’ясовується, що для застосування до нього претендують дві або більше кримінально-правові норми, хоча насправді вчинено лише один (одиничний) злочин). Необхідно виявити відмінність сукупності від конкуренції й з’ясувати, яким чином слід вирішувати такі проблеми.

Висвітлюючи останнє питання плану слід, враховуючи соціальну і правову природу сукупності злочинів, оцінити її суспільну небезпечність, відобразивши це в роботі. Потрібно відобразити значення сукупності для кримінально-правової оцінки (кваліфікації) злочинів, для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, від покарання, а також коротко висвітлити передбачений законом порядок призначення покарання за сукупністю злочинів.