Тема 64. Загальні засади призначення покарання

за кримінальним правом України

План

Вступ.

1. Загальні засади і принципи призначення покарання за кримінальним правом України.

2. Призначення покарання в межах, встановлених санкцією статті закону, що передбачає відповідальність за скоєний злочин.

3. Значення положень Загальної частини кримінального законодавства для призначення покарання.

4. Врахування при призначенні покарання характеру та ступеня суспільної небезпеки скоєного злочину.

5. Врахування при призначенні покарання особи винного.

6. Обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання та їх значення для призначення покарання.

Висновки.

Література

1. Бажанов М.И. Назначение наказания по советскому уголовному праву. - К.: Вища школа, 1980. - 216 с.

2. Беккариа Ч. О преступлениях и наказаниях: Пер. с итал. - М.: Фирма "СТЕЛС", 1995. - 304 с.

3. Валиев С.А. Личность виновного и ее исследование при назначении наказания // Известия высших учебных заведений. Правоведение (г.Санкт-Петербург). - 2002. - №4. - С. 153-165.

4. Виттенберг Г.Б. Назначение наказания, его эффективность и освобождение от уголовной ответственности и наказания: Учеб. пособие.- Иркутск: Иркут. гос. ун-т, 1978. - 90 с.

5. Гаверов Г.С. Проблемы наказания несовершеннолетних преступников - Иркутск: Изд-во Иркут.ун-та,1986. - 232 с.

6. Карпец И.И. Индивидуализация наказания в советском уголовном праве. − М.: Юрид. лит.,1961. - 152 с.

7. Карпец И.И. Отягчающие и смягчающие обстоятельства в советском уголовном праве - М.: Юрид. лит.,1959. - 120 с.

8. Кругликов Л.Л. Смягчающие и отягчающие ответственность обстоятельства в уголовном праве. − Воронеж., 1985.

9. Кузнецова Н.Ф. Значение преступных последствий для уголовной ответственности. - М.: Юрид. лит., 1958. - 220 с.

10. Горелик А.С. Наказание по совокупности преступлений и приговоров. - Красноярск, 1991.

11. Соловьёв А.Д. Вопросы применения наказания по советскому уголовному праву. – М., 1958.

12. Мясников О. Индивидуализация наказания с учетом смягчающих обстоятельств // Российский экономический журнал. - 2002. - №8. - с.61-62.

13. Непомнящая Т. Мера наказания: понятие и критерии ее определения судом // Уголовное право. - 2003. - №1. - с.41-42.

14. Новоселов Г.П. Критерий определения судом меры наказания: Учеб. пособие - Свердловск: Свердл. юрид. ин-т., 1984. - 72 с.

15. Российское уголовное право. Общая часть: Учебник / Под ред. А.В.Наумова - М.: МВШМ МВД России,1994. - 458 с.

16. Скрябин М.А. Общие начала назначения наказания и их применение к несовершеннолетним. - Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1988. - 125 с.

17. Соловьев А.Д. Вопросы применения наказания по советскому уголовному праву. − М., 1958.

18. Уголовное наказание: (Моногр. Исслед). - К.; Донецк, 1997. - 314 с.

19. Флоря К.Н. Назначение наказания с учетом причин совершенного преступления. Под ред. Г.А. Кригера - Кишинев: Штиинца, 1980. – 135 с.

20. Чернова Т. Назначение наказания по совокупности приговоров // Российская юстиция. - 1999. - №10. - С.46-48.

21. Чернова Т. Назначение наказания по совокупности приговоров // Российская юстиция. - 2001. - №8. - С.68-69.

При викладенні першого питання теми слід розглянути історію розвитку інституту загальних засад призначення покарання. Особливу увагу слід приділити характеристиці статті 65 КК України , що визначає загальні засади призначення покарання. Слід розглянути питанні про відмежування загальних засад призначення покарання від принципів призначення покарання. Слід враховувати, що загальні засади призначення покарання, як їх закріплено в законі, складаються в своїй сукупності з наступних трьох критеріїв:

а) суд визначає покарання в межах, встановлених санкцією статті закону, що передбачає відповідальність за цей злочин;

б) суд визначає покарання у відповідності до положень Загальної частини КК України;

в) суд визначає покарання, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

При характеристиці першого критерію слід розкрити значення призначення судом покарання лише в межах (рамках) санкції статті Особливої частини КК України, за якою кваліфіковано діяння винного. Необхідно показати вияв цієї тенденції в структурі санкцій. Слід мати на увазі, що в чинному кримінальному законодавстві існують відносно-визначені санкції, альтернативні санкції та кумулятивні санкції статей Особливої частини КК. В роботі слід коротко їх проаналізувати та особливу увагу необхідно приділити характеристиці мінімумів та максимумів санкцій.

При розгляді другого критерію важливо вказати, які принципові положення, що відносяться як до злочину, до умов відповідальності за нього, так і до призначення покарання, видів покарання та звільненню від покарання, необхідно враховувати в якості передумови застосування покарання. Слід також детально проаналізувати ці передумови застосування покарання.

При висвітленні третього критерію загальних засад призначення покарання особливу увагу слід приділити тяжкості злочину (характер та ступінь суспільної небезпеки). Необхідно розкрити зміст понять «характер» (якісна характеристика) та «ступінь» (кількісна характеристика) суспільної небезпеки діяння, а також назвати об’єктивні та суб’єктивні обставини, що впливають на характер та ступінь суспільної небезпеки злочину.

Далі слід розглянути обставини, які характеризують особу винного. Необхідно звернути увагу на те, що в ст.65 КК України говориться про врахування особи винного, а не її суспільної небезпеки. Подібна термінологічна розбіжність не є випадковою, а відображає той стан, коли при призначенні покарання враховується більш широке коло обставин, що характеризують особу винного, ніж дані про його суспільну небезпеку. В роботі слід проаналізувати дані про особу винного, які враховуються судовою практикою при призначенні покарання у відповідності до загальних засад призначення покарання.

При відповіді на шосте питання теми необхідно виходити з того, що ст.65 КК України, окреслюючи загальні засади призначення покарання, включає до них в якості складового елементу обов’язкове врахування судом обставин справи, що пом’якшують та обтяжують покарання. Слід мати на увазі, що в літературі пропонувались різні найменування цих обставин. Враховуючи, що закон пов’язує з пом’якшуючими та обтяжуючими обставинами серйозні правові наслідки потрібно дати визначення таких обставин та з’ясувати їх кримінально-правове значення. Необхідно також перерахувати пом’якшуючі та обтяжуючі відповідальність обставини, що враховуються судом при призначенні покарання. При вивченні даного питання слід зупинитися на двох моментах: про вичерпний та невичерпний перелік обставин, що пом’якшують чи обтяжують покарання, та про врахування цих обставин у випадку, коли їх включено законодавцем в якості ознаки складу злочину. Розглядаючи питання про врахування судом пом’якшуючих та обтяжуючих обставин при призначенні покарання, необхідно показати сам «механізм» такого врахування. При цьому особливу увагу слід приділити мотивуванню покарання у вироку. На завершення, необхідно обгрунтувати положення про те, що обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання повинні розглядатись не ізольовано, а в єдиній сукупності, де одні з них підкріплюються взаємно, другі - нейтралізуються, треті - виступають як більш значні і т.д. Слід також розглянути проблему доповнення переліків пом’якшуючих та обтяжуючих покарання обставин деякими іншими найбільш типовими обставинами, що зустрічаються в судовій практиці та проблему надання права суду з урахуванням характеру скоєного злочину не визнавати деякі обставини, зазначені в законі, в якості обтяжуючих відповідальність.