Тема 46. Співучасть за попередньою змовою групою осіб

План

Вступ.

1. Форми співучасті за кримінальним правом України.

2. Поняття та ознаки співучасті за попередньою змовою групою осіб:

а) об’єктивні ознаки;

б) суб’єктивні ознаки;

3.Підстави та межі відповідальності співучасників при співучасті за попередньою змовою групою осіб.

4. Кримінально-правове значення співучасті.

Висновки.

Література

1. Шнейдер М.А. Соучастие в преступлении по советскому уголовному праву. − М., 1958.

2. Гришаев П.И., Кригер Г.А. Соучастие по уголовному праву. − М., 1959.

3. Ковалев М.И. Соучастие в преступлении. − Ч.1. − Свердловск., 1960.

4. Бурчак Ф.Г. Учение о соучастии по советскому уголовному праву. − К., 1969.

5. Тельнов П.Ф. Ответственность за соучастие в преступлении. − М., 1974.

6. Галиакбаров Р.Р. Групповое преступление. Постоянные и переменные признаки. − Свердловск., 1973.

7. Бурчак Ф.Г. Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы. − Киев., 1986.

8. Гуторова Н.А. Соучастие в преступлении по уголовному праву Украины. − Харьков. − 1997.

9. Новицький Г.В. Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб і організованою злочинною групою // Суд в Україні: боротьба з корупцією, організованою злочинністю і захист прав людини: Науково-дослідницький інститут “Проблеми людини”. – К., 1999. – Т.12. – С. 148-165.

10. Быков В.М. Совершение преступления группой лиц по предварительному сговору // Законность. – 1999. – №3. – С. 7-9.

11. Альошин Д.П. Вчинення розкрадань за попереднім зговором групою осіб // Вісник Університету внутрішніх справ. – 2000. – Вип. 11. – С. 77-82.

12. Новицький Г.В. Поняття і форми співучасті у злочині за кримінальним правом України.: Наук.-практ. посіб. – К., 2001.

13. Козлов А.П. Соучастие: традиции и реальность. – СПб., 2001.

14. Альошин Д.П. Форми співучасті в новому Кримінальному кодексі України: проблеми реалізації правових норм // Право і безпека. − 2002. − №1. - С.15-20.

Розгляд цієї теми потрібно розпочинати з ознайомлення класифікацій форм співучасті за об’єктивними та суб’єктивними ознаками, існуючих в науці кримінального права та закріпленої на законодавчому рівні згідно зі ст. 28 КК, їх співвідношення. Слід відобразити значення класифікації форм співучасті для правильної кваліфікації вчиненого співучасниками злочину та для призначення покарання.

Слід мати на увазі, що співучасть у формі попередньої змови групи осіб має місце коли у вчиненні злочину приймали участь декілька (дві або більше) осіб, які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про його спільне вчинення. Потребує роз’яснення вказівка законодавця на участь у злочині саме декількох осіб, її відмінність від прямої вказівки на двох або більше осіб. Необхідно відзначити, що на відміну від позиції ряду науковців, законодавець визначає дану форму співучасті незалежно від виконуваної ролі кожним із співучасників злочину. А тому група осіб за попередньою змовою є в випадку як співвиконавства так і з розподілом ролей. Доцільно визначити своє ставлення до даної проблеми. Слід відзначити значення виділення співучасті у формі попередньої змови групи осіб для врахування ступеня суспільної небезпечності кожного співучасника, суспільної небезпечності вчиненого співучасниками. Характеризуючи суб'єктивні ознаки співучасті за попередньою змовою групою осіб слід вказати на можливість наявності у різних співучасників прямого чи непрямого умислу, можливості наявності у них різних мотивів.

Викладаючи питання про кримінальну відповідальність співучасників при такій формі співучасті як попередня змова групи осіб слід зазначити, що дії співучасників кваліфікуються за певною статтею чи частиною статті Особливої частини КК України з посиланням на відповідну частину ст. 27 КК України, співучасникам ставиться у провину злочин, вчинення якого охоплювалось їх умислом з урахуванням виконання ролі організатора, підмовника, посібника чи співвиконавця.

При розгляді четвертого питання слід приділити увагу відображенню підвищеної суспільної небезпечності злочину, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, формулювання інституту співучасті утворює підставу кримінальної відповідальності для осіб, що були співучасниками злочину і брали безпосередньої участі у вчиненні діянь, що складають об'єктивну сторону певного складу злочину, дає змогу врахувати суспільну небезпечність окремих співучасників при призначенні покарання.