- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Загальні методичні рекомендації:
- •1. Призначення курсової роботи
- •Мета курсової роботи
- •Визначення теми курсової роботи
- •Підготовка курсової роботи
- •Обсяг курсової роботи та її оформлення.
- •Критерії оцінки курсової роботи.
- •Строки здачі та захисту курсової роботи.
- •Процедура та критерії оцінки захисту курсової роботи.
- •До захисту не допускаються, а повертаються для повторного виконання курсової роботи в наступних випадках:
- •Заключні положення.
- •Приблизний перелік тем курсових робіт та методичні вказівки по їх виконанню
- •Тема 1. Поняття, структура та тлумачення закону про кримінальну відповідальність План
- •Тема 2. Чинність закону про кримінальну відповідальність в часі
- •Тема 3. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
- •Тема 4. Поняття злочину
- •Тема 5. Суспільна небезпечність злочину
- •Тема 6. Класифікація злочинів
- •Тема 7. Кримінальна відповідальність
- •Література
- •Тема 9. Кваліфікація злочинів
- •Тема 10. Об’єкт злочину
- •Тема 11. Без посередній об’єкт і предмет злочину
- •Тема 12. Суспільно небезпечна дія
- •Тема 13. Суспільно небезпечна бездіяльність
- •Тема 14. Суспільно небезпечні наслідки
- •Тема 15. Причинний зв’язок у кримінальному праві
- •Тема 16. Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину План
- •Тема 17. Осудність та неосудність за кримінальним правом України
- •Тема 18. Спеціальний суб’єкт злочину
- •Тема 19. Вина в кримінальному праві
- •Тема 20. Вчинення злочину з прямим умислом
- •Література
- •Тема 21. Вчинення злочину з непрямим умислом.
- •Тема 22. Спеціальні види умислу, їх характеристика та значення
- •Тема 23. Злочинна самовпевненість як вид необережності
- •Тема 24. Злочинна недбалість як вид необережності
- •Тема 25. Випадок (казус) як невинне заподіяння шкоди
- •Тема 26 Мотив та мета як ознаки суб’єктивної сторони злочину
- •Тема 27 Помилка та її значення в кримінальному праві
- •Тема 28. Загальна характеристика обставин, що виключають злочинність діяння
- •Тема 29. Необхідна оборона, її визначення та ознаки
- •Тема 30. Уявна оборона, її визначення та ознаки
- •Тема 31. Затримання особи, що вчинила злочин, його визначення та ознаки
- •Тема 32. Крайня необхідність, її визначення та ознаки
- •Тема 33. Виконання наказу або розпорядження, його визначення та ознаки
- •Тема 34. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, його визначення та ознаки
- •Тема 35. Готування до вчинення злочину План
- •Література
- •Тема 36. Замах на вчинення злочину
- •Література
- •Тема 37. Закінчений злочин
- •Література
- •Тема 38. Добровільна відмова від вчинення злочину
- •Література
- •Тема 39. Об’єктивні ознаки співучасті у злочині
- •Тема 41. Виконавець злочину
- •Тема 42. Організатор злочину
- •Тема 43. Пособник злочину
- •Тема 44. Підбурювач до злочину
- •Тема 45. Група осіб без попередньої змови як форма співучасті у злочині
- •Тема 46. Співучасть за попередньою змовою групою осіб
- •Тема 47. Вчинення злочину організованою групою осіб як форма співучасті
- •Тема 48. Вчинення злочину злочинною організацією осіб як форма співучасті
- •Тема 49. Підстави та межі відповідальності співучасників
- •Тема 50. Опосередковане виконавство, співучасть у злочині із спеціальним суб’єктом та провокація злочину як спеціальні питання відповідальності співучасників
- •Тема 51. Ексцес виконавця та невдале підбурювання та пособництво як спеціальні питання відповідальності за співучасть у злочині
- •Тема 52. Добровільна відмова співучасників
- •Тема 53. Причетність до злочину
- •Література
- •Література
- •Тема 55. Повторність злочинів План
- •Література
- •Тема 56. Сукупність злочинів План
- •Література
- •Тема 57. Звільнення від кримінальної відповідальності План
- •Література
- •Тема 58. Поняття покарання за кримінальним правом України
- •Тема 59. Цілі покарання
- •Тема 60. Система покарань у кримінальному праві України
- •Тема 61. Позбавлення волі План
- •Література
- •Тема 62. Покарання, що не пов’язані с позбавленням волі
- •Тема 63. Виправні роботи як вид покарання
- •Тема 64. Загальні засади призначення покарання
- •Література
- •Тема 65. Призначення більш мякого покарання, ніж це передбачено законом
- •Тема 66. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •Література
- •Тема 67. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •Література
- •Тема 68. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •Тема 69. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх План
- •Література
Тема 49. Підстави та межі відповідальності співучасників
План
Вступ.
Підстави кримінальної відповідальності за кримінальним правом України.
Особливості підстави кримінальної відповідальності при співучасті у злочині.
Межі кримінальної відповідальності та кваліфікація діянь співучасників при різних формах співучасті.
Висновки.
Література
Шнейдер М.А. Соучастие в преступлении по советскому уголовному праву. − М., 1958.
Гришаев П.И., Кригер Г.А. Соучастие по уголовному праву. − М., 1959.
Ковалев М.И. Соучастие в преступлении. − Ч.1. − Свердловськ, 1960
Бурчак Ф.Г. Учение о соучастии по советскому уголовному праву. − К., 1969.
Тельнов П.Ф. Ответственность за соучастие в преступлении. − М., 1974.
Галиакбаров Р.Р. Групповое преступление. Постоянные и переменные признаки. − Свердловск., 1973.
Бурчак Ф.Г. Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы. − Киев., 1986.
Гуторова Н.А. Соучастие в преступлении по уголовному праву Украины. − Харьков., 1997.
Новицький Г.В. Поняття і форми співучасті у злочині за кримінальним правом України.: Наук.-практ. посіб. – К., 2001.
Козлов А.П. Соучастие: традиции и реальность. – СПб., 2001.
Розгляд даної теми слід розпочинати з короткого розгляду філософсько-етичного обґрунтування кримінальної відповідальності, а також зі з’ясування питання про фактичну та юридичну підстави кримінальної відповідальності. При цьому слід з’ясувати зміст ч.1 ст.2 КК України, дати коротку характеристику складу злочину як єдиної підстави кримінальної відповідальності.
При викладенні другого питання даної теми слід дати характеристику особливому юридичному складу, що є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності співучасників злочину і формується з складу злочину, що фактично вчинений у співучасті та крім того з складу відповідно виконавства, організаторської діяльності, підбурювання або пособництва злочину. Поєднання цих зазначених елементів і утворюватиме склад злочину, що буде підставою для притягнення до кримінальної відповідальності співучасників.
В процесі розгляду третього питання слід звернути увагу на правила призначення покарання за злочин, вчинений у співучасті (ч. 2 ст. 68 КК). Необхідно проаналізувати поняття, які використовує закон у цій нормі, а саме, характер участі у вчиненні злочину, тобто певну роль, яку виконує співучасник у злочині, а також ступінь участі у вчиненому злочині, тобто інтенсивність вираженості цієї певної ролі у вчиненні злочину. Слід також зупинитись на межах відповідальності співучасників, чітко позначивши особливості цих меж щодо різних видів співучасників. Також слід дати характеристику кримінально-правової регламентації відповідальності за різні форми співучасті, особливість поставлення у провину кваліфікованих складів злочинів.
Тема 50. Опосередковане виконавство, співучасть у злочині із спеціальним суб’єктом та провокація злочину як спеціальні питання відповідальності співучасників
План
Вступ.
Поняття та ознаки співучасті у злочині.
Поняття та значення опосередкованого виконавства.
Співучасть у злочині із спеціальним суб’єктом та її кримінально-правове значення.
Поняття провокації злочину. Відповідальність за провокацію злочину згідно кримінального законодавства України.
Висновки.
Література
Шнейдер М.А. Соучастие в преступлении по советскому уголовному праву. − Москва., 1958.
Гришаев П.И., Кригер Г.А. Соучастие по уголовному праву. − Москва., 1959.
Ковалев М.И. Соучастие в преступлении. − Ч.1. − Свердловск. 1960
Бурчак Ф.Г. Учение о соучастии по советскому уголовному праву. − Киев., 1969.
Тельнов П.Ф. Ответственность за соучастие в преступлении. − М., 1974.
Галиакбаров Р.Р. Групповое преступление. Постоянные и переменные признаки. − Свердловск., 1973.
Бурчак Ф.Г. Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы. − Киев., 1986.
Гуторова Н.А. Соучастие в преступлении по уголовному праву Украины. − Харьков., 1997.
Новицький Г.В. Поняття і форми співучасті у злочині за кримінальним правом України.: Наук.-практ. посіб. – К., 2001.
Козлов А.П. Соучастие: традиции и реальность. – СПб., 2001.
Для глибокого засвоєння цієї теми слід піддати ретельному аналізу визначення співучасті, що міститься у ст.26 КК України. Спочатку необхідно розібратися у соціальній сутності співучасті, зрозуміти її підвищену суспільну небезпечність. Слід приділити увагу розгляду ознак множинності співучасників, спільності участі у злочині, причому приділити увагу як об'єктивному так і суб'єктивному сенсу цієї ознаки, проблематиці суб'єктивного зв'язку між співучасниками, дати характеристику інтелектуального та вольового моменту умислу співучасників. Треба підкреслити значущість проблематики спеціальних питань відповідальності співучасників.
У другому питанні теми необхідно звернути увагу на законодавче формулювання поняття виконавця (співвиконавця) злочину (ч. 2 ст. 27 КК України) та дати характеристику випадкам заподіяння суспільно-небезпечних наслідків двома або більше особами, при якому одна з осіб відповідно до закону не підлягає кримінальній відповідальності і тому розглядається як своєрідний засіб вчинення злочину. Слід підкреслити, що згідно з ст. 26 КК кожен із спільно діючих осіб має відповідати ознакам суб’єкта злочину, інакше такі дії співучасті не утворюють. Відповідаючи на це запитання необхідно спробувати дати вичерпну класифікацію дій, що утворюють опосередковане виконавство.
Розглядаючи третє питання даної теми слід почати з визначення спеціального суб’єкту злочину, що закріплене в ч. 2 ст. 18 КК. Далі, необхідно сформулювати загальне правило, що випливає із змісту ч. 3 ст. 401 КК, згідно з яким співучасники злочину із спеціальним суб'єктом несуть відповідальність за статтею Особливої частини Кримінального кодексу, що передбачає злочин із спеціальним суб'єктом. Потім, слід сформулювати правила кваліфікації дій співучасників злочину із спеціальним суб’єктом, зокрема, дій виконавця такого злочину, з одного боку, та дій організатора, підбурювача та посібника злочину із спеціальним суб’єктом, з іншого. Слід окремо зупинитись на питанні про можливість співвиконавства у злочинах із спеціальним суб’єктом.
Розглядаючи четверте питання, що стосується провокації злочину слід починати із аналізу законодавчого визначення підбурювача до злочину (ч. 4 ст. 27 КК). Перш за все необхідно проаналізувати суб’єктивні ознаки підбурювання та з’ясувати значення мотиву та мети підбурювача для вирішення питань про співучасть у злочині. Слід мати на увазі, що провокацію утворює схиляння іншої особи до вчинення злочину з метою її подальшого викриття. За своїм змістом, провокацію потрібно розглядати як співучасть у вигляді підбурювання до злочину. Також доцільно розглянути наявний в Кримінальному кодексі склад злочину - провокація хабара (ст. 370 КК), сформулювати власні думки щодо проблематики кримінальної відповідальності за провокацію злочину.