- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Загальні методичні рекомендації:
- •1. Призначення курсової роботи
- •Мета курсової роботи
- •Визначення теми курсової роботи
- •Підготовка курсової роботи
- •Обсяг курсової роботи та її оформлення.
- •Критерії оцінки курсової роботи.
- •Строки здачі та захисту курсової роботи.
- •Процедура та критерії оцінки захисту курсової роботи.
- •До захисту не допускаються, а повертаються для повторного виконання курсової роботи в наступних випадках:
- •Заключні положення.
- •Приблизний перелік тем курсових робіт та методичні вказівки по їх виконанню
- •Тема 1. Поняття, структура та тлумачення закону про кримінальну відповідальність План
- •Тема 2. Чинність закону про кримінальну відповідальність в часі
- •Тема 3. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
- •Тема 4. Поняття злочину
- •Тема 5. Суспільна небезпечність злочину
- •Тема 6. Класифікація злочинів
- •Тема 7. Кримінальна відповідальність
- •Література
- •Тема 9. Кваліфікація злочинів
- •Тема 10. Об’єкт злочину
- •Тема 11. Без посередній об’єкт і предмет злочину
- •Тема 12. Суспільно небезпечна дія
- •Тема 13. Суспільно небезпечна бездіяльність
- •Тема 14. Суспільно небезпечні наслідки
- •Тема 15. Причинний зв’язок у кримінальному праві
- •Тема 16. Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину План
- •Тема 17. Осудність та неосудність за кримінальним правом України
- •Тема 18. Спеціальний суб’єкт злочину
- •Тема 19. Вина в кримінальному праві
- •Тема 20. Вчинення злочину з прямим умислом
- •Література
- •Тема 21. Вчинення злочину з непрямим умислом.
- •Тема 22. Спеціальні види умислу, їх характеристика та значення
- •Тема 23. Злочинна самовпевненість як вид необережності
- •Тема 24. Злочинна недбалість як вид необережності
- •Тема 25. Випадок (казус) як невинне заподіяння шкоди
- •Тема 26 Мотив та мета як ознаки суб’єктивної сторони злочину
- •Тема 27 Помилка та її значення в кримінальному праві
- •Тема 28. Загальна характеристика обставин, що виключають злочинність діяння
- •Тема 29. Необхідна оборона, її визначення та ознаки
- •Тема 30. Уявна оборона, її визначення та ознаки
- •Тема 31. Затримання особи, що вчинила злочин, його визначення та ознаки
- •Тема 32. Крайня необхідність, її визначення та ознаки
- •Тема 33. Виконання наказу або розпорядження, його визначення та ознаки
- •Тема 34. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, його визначення та ознаки
- •Тема 35. Готування до вчинення злочину План
- •Література
- •Тема 36. Замах на вчинення злочину
- •Література
- •Тема 37. Закінчений злочин
- •Література
- •Тема 38. Добровільна відмова від вчинення злочину
- •Література
- •Тема 39. Об’єктивні ознаки співучасті у злочині
- •Тема 41. Виконавець злочину
- •Тема 42. Організатор злочину
- •Тема 43. Пособник злочину
- •Тема 44. Підбурювач до злочину
- •Тема 45. Група осіб без попередньої змови як форма співучасті у злочині
- •Тема 46. Співучасть за попередньою змовою групою осіб
- •Тема 47. Вчинення злочину організованою групою осіб як форма співучасті
- •Тема 48. Вчинення злочину злочинною організацією осіб як форма співучасті
- •Тема 49. Підстави та межі відповідальності співучасників
- •Тема 50. Опосередковане виконавство, співучасть у злочині із спеціальним суб’єктом та провокація злочину як спеціальні питання відповідальності співучасників
- •Тема 51. Ексцес виконавця та невдале підбурювання та пособництво як спеціальні питання відповідальності за співучасть у злочині
- •Тема 52. Добровільна відмова співучасників
- •Тема 53. Причетність до злочину
- •Література
- •Література
- •Тема 55. Повторність злочинів План
- •Література
- •Тема 56. Сукупність злочинів План
- •Література
- •Тема 57. Звільнення від кримінальної відповідальності План
- •Література
- •Тема 58. Поняття покарання за кримінальним правом України
- •Тема 59. Цілі покарання
- •Тема 60. Система покарань у кримінальному праві України
- •Тема 61. Позбавлення волі План
- •Література
- •Тема 62. Покарання, що не пов’язані с позбавленням волі
- •Тема 63. Виправні роботи як вид покарання
- •Тема 64. Загальні засади призначення покарання
- •Література
- •Тема 65. Призначення більш мякого покарання, ніж це передбачено законом
- •Тема 66. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •Література
- •Тема 67. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •Література
- •Тема 68. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •Тема 69. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх План
- •Література
Література
Брайнин Я.М. Уголовная ответственность и её основания в советском уголовном праве. - М., 1969.
Волков Б.С. Детерминистическая природа преступного поведения. - Казань, 1979.
Гавриш С. Б. Теоретические предпосылки исследования объекта преступлений // Право и политика. – 2000. – № 11. – С. 4-15.
Емельянов В. П. Понятие объекта преступлений в уголовно-правовой науке // Право і безпека. – 2002. – № 4. – С. 7-11.
Зелінський А.Ф., Куц В.М. Об’єкт злочину і структура Особливої частини Кримінального кодексу // Вісн. Ун-ту внутр. справ. – 1997. – № 2. – С. 148-154.
Карпушин М.П., Курлянский Н.И. Уголовная ответственность и состав преступления. - М., 1974.
Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. – К., 1997.
Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений.-2-е изд. перераб. и дополн. - М., Юрист, 1999.
Новоселов Г.П. Учение об объекте преступления. Методологические аспекты. – М.: Издательство НОРМА, 2001.
Огурцов Н.А. Правоотношения и ответственность в уголовном праве. Казань, 1975.
Трайнин А.Н. Общее учение о составе преступления. - М., 1957.
Трубников В.М. Новый взгляд на объект преступления // Право і безпека. – 2002. – №1. – С. 80-88.
Роботу над темою рекомендується розпочати з вивчення поняття кримінальної відповідальності та її підстави (ст. 2 КК), поняття злочину (ст. 11 КК), суб’єкта злочину та його ознак (ст. ст. 18-22 КК), вини та її форм (ст. ст. 23-25 КК), а також з аналізу рекомендованої та іншої літератури за даною темою.
При роботі над вступом необхідно обґрунтувати актуальність та значення теми, звернути увагу на історію виникнення та розвитку поняття складу злочину, проблеми, які передбачається розглянути в роботі.
Розкриваючи поняття складу злочину, насамперед слід відмітити, що кримінальне законодавство не містить цього поняття, воно дається наукою кримінального права, виходячи із законодавчого визначення підстави кримінальної відповідальності, поняття злочину та теоретичного узагальнення ознак складів злочинів, що передбачені нормами Особливої частини КК. Треба мати на увазі, що перелік складів злочинів у чинному законодавстві є вичерпним. Далі необхідно ґрунтовно проаналізувати ознаки складу злочину, а також його кримінально-правове значення, розкрити зміст його функцій. Особливе значення необхідно приділити співвідношенню понять злочину та складу злочину. Слід зауважити, що злочин співвідноситься зі складом конкретного злочину як явище реальної дійсності та юридичне поняття про нього (логічна модель, юридична категорія чи конструкція, що закріплює типові ознаки будь-якого діяння, відбиваючи його злочинну сутність). Тому встановлення ознак складу злочину у суспільно небезпечних діях особи свідчить про те, що нею вчинений злочин. Юридична конструкція, що розглядається складається з чотирьох обов’язкових елементів.
Висвітлення наступного питання рекомендується розпочати з висновку про сукупність, систему об’єктивних та суб’єктивних ознак, що у своїй єдності й утворюють склад злочину. Необхідно окремо розглянути об’єкт, об’єктивну сторону, суб’єкт та суб’єктивну сторону як елементи складу злочину, ознаки, що характеризують кожен із цих елементів, розкрити їх зміст та функції, особливо зауважити на їх співвідношенні та органічній єдності. У цьому питанні слід провести поділ ознак складу злочину на обов’язкові та факультативні, визначити їх поняття та зауважити на значенні такого поділу.
Розглядаючи третє питання необхідно з’ясувати, у зв’язку з чим запроваджується поділ складів злочину на види, значення класифікації складів злочинів, які види складів злочину існують у кримінальному праві (критерії класифікації), а також яким чином поділення складів злочину за ступенем суспільної небезпечності (тяжкості) впливає на диференціацію кримінальної відповідальності.
Відповідаючи на останнє питання теми спочатку необхідно визначити поняття кваліфікації злочинів, потім звернути увагу на значення вірної кваліфікації злочинів та її передумови.
В заключній частині слід зробити самостійні висновки за даною темою у тому числі – наскільки відповідає сучасним вимогам така юридична конструкція як склад злочину, яке його значення та перспективи розвитку.