- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Загальні методичні рекомендації:
- •1. Призначення курсової роботи
- •Мета курсової роботи
- •Визначення теми курсової роботи
- •Підготовка курсової роботи
- •Обсяг курсової роботи та її оформлення.
- •Критерії оцінки курсової роботи.
- •Строки здачі та захисту курсової роботи.
- •Процедура та критерії оцінки захисту курсової роботи.
- •До захисту не допускаються, а повертаються для повторного виконання курсової роботи в наступних випадках:
- •Заключні положення.
- •Приблизний перелік тем курсових робіт та методичні вказівки по їх виконанню
- •Тема 1. Поняття, структура та тлумачення закону про кримінальну відповідальність План
- •Тема 2. Чинність закону про кримінальну відповідальність в часі
- •Тема 3. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
- •Тема 4. Поняття злочину
- •Тема 5. Суспільна небезпечність злочину
- •Тема 6. Класифікація злочинів
- •Тема 7. Кримінальна відповідальність
- •Література
- •Тема 9. Кваліфікація злочинів
- •Тема 10. Об’єкт злочину
- •Тема 11. Без посередній об’єкт і предмет злочину
- •Тема 12. Суспільно небезпечна дія
- •Тема 13. Суспільно небезпечна бездіяльність
- •Тема 14. Суспільно небезпечні наслідки
- •Тема 15. Причинний зв’язок у кримінальному праві
- •Тема 16. Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину План
- •Тема 17. Осудність та неосудність за кримінальним правом України
- •Тема 18. Спеціальний суб’єкт злочину
- •Тема 19. Вина в кримінальному праві
- •Тема 20. Вчинення злочину з прямим умислом
- •Література
- •Тема 21. Вчинення злочину з непрямим умислом.
- •Тема 22. Спеціальні види умислу, їх характеристика та значення
- •Тема 23. Злочинна самовпевненість як вид необережності
- •Тема 24. Злочинна недбалість як вид необережності
- •Тема 25. Випадок (казус) як невинне заподіяння шкоди
- •Тема 26 Мотив та мета як ознаки суб’єктивної сторони злочину
- •Тема 27 Помилка та її значення в кримінальному праві
- •Тема 28. Загальна характеристика обставин, що виключають злочинність діяння
- •Тема 29. Необхідна оборона, її визначення та ознаки
- •Тема 30. Уявна оборона, її визначення та ознаки
- •Тема 31. Затримання особи, що вчинила злочин, його визначення та ознаки
- •Тема 32. Крайня необхідність, її визначення та ознаки
- •Тема 33. Виконання наказу або розпорядження, його визначення та ознаки
- •Тема 34. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, його визначення та ознаки
- •Тема 35. Готування до вчинення злочину План
- •Література
- •Тема 36. Замах на вчинення злочину
- •Література
- •Тема 37. Закінчений злочин
- •Література
- •Тема 38. Добровільна відмова від вчинення злочину
- •Література
- •Тема 39. Об’єктивні ознаки співучасті у злочині
- •Тема 41. Виконавець злочину
- •Тема 42. Організатор злочину
- •Тема 43. Пособник злочину
- •Тема 44. Підбурювач до злочину
- •Тема 45. Група осіб без попередньої змови як форма співучасті у злочині
- •Тема 46. Співучасть за попередньою змовою групою осіб
- •Тема 47. Вчинення злочину організованою групою осіб як форма співучасті
- •Тема 48. Вчинення злочину злочинною організацією осіб як форма співучасті
- •Тема 49. Підстави та межі відповідальності співучасників
- •Тема 50. Опосередковане виконавство, співучасть у злочині із спеціальним суб’єктом та провокація злочину як спеціальні питання відповідальності співучасників
- •Тема 51. Ексцес виконавця та невдале підбурювання та пособництво як спеціальні питання відповідальності за співучасть у злочині
- •Тема 52. Добровільна відмова співучасників
- •Тема 53. Причетність до злочину
- •Література
- •Література
- •Тема 55. Повторність злочинів План
- •Література
- •Тема 56. Сукупність злочинів План
- •Література
- •Тема 57. Звільнення від кримінальної відповідальності План
- •Література
- •Тема 58. Поняття покарання за кримінальним правом України
- •Тема 59. Цілі покарання
- •Тема 60. Система покарань у кримінальному праві України
- •Тема 61. Позбавлення волі План
- •Література
- •Тема 62. Покарання, що не пов’язані с позбавленням волі
- •Тема 63. Виправні роботи як вид покарання
- •Тема 64. Загальні засади призначення покарання
- •Література
- •Тема 65. Призначення більш мякого покарання, ніж це передбачено законом
- •Тема 66. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •Література
- •Тема 67. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •Література
- •Тема 68. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •Тема 69. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх План
- •Література
Тема 69. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх План
Вступ.
Категорія – „неповнолітній” у кримінальному праві. Вік кримінальної відповідальності, критерії його встановлення в законі про кримінальну відповідальність.
Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.
Види покарань, що можуть бути застосовані до неповнолітніх та особливості їх призначення.
Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбуття.
Особливості зняття та погашення судимості для неповнолітніх.
Висновки.
Література
Астемиров З.А. Уголовная ответственность и наказание несовершеннолетних. – М., 1970.
Бажанов М.И. Назначение наказания по советскому уголовному праву. – К.: Вища школа, 1980.
Музика А.А. Примусові заходи медичного і виховного характеру. – К.: НАВС України, 1997.
Орлов В.С. Субъект преступления. – М., 1958.
Павлов В.Г. Субъект преступления и уголовная ответственность. С.Пб.: Лань, 2000.
Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх: Закон України від 24 січня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 6. – Ст. 35; 1999. - № 4. – Ст. 35; № 36. – Ст. 318.
Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 травня 2002 р. № 6 // Вісник Верховного Суду України. – 2002. – № 4 (32).
Про практику застосування судами України законодавства в справах про злочини неповнолітніх і про втягнення їх у злочинну та іншу антигромадську діяльність: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1981 р. № 5 // Постанови Пленуму Верховного Суду України. Т. 2. – С. 228 – 231.
Про практику застосування судами України законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську діяльність: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 1983 р. № 6 // Постанови Пленуму Верховного Суду України. Т. 2. – С. 232 – 235.
Формулюючи відповідь на перше питання теми, необхідно звернутись до визначення суб’єкта злочину, розкрити всі його ознаки. Необхідно з’ясувати чи існує юридичне визначення такої категорії як „неповнолітній”, в якому нормативному акті воно розміщене? Далі, необхідно дослідити співвідношення категорій „неповнолтній” і „суб’єкт злочину”, розкривши їх ознаки. Більш детально зупинитися на останній ознаці суб’єкта – віці з якого можливе настання кримінальної відповідальності. В цьому розділі можлива дискусія щодо висловлених у літературі пропозицій щодо зрівняння віку повноліття і загального віку кримінальної відповідальності. Обов’язковим є аналіз ст. 22 КК України. При цьому слід загострити свою увагу на питанні про особливості встановлення віку кримінальної відповідальності осіб за відсутністю офіційних документів, що його засвідчують. Також при висвітлені цього першого питання потрібно звернути увагу на проблему формування особи-підлітка в умовах реальної дійсності.
Характеризуючи критерії встановлення в кримінальному законі віку з якого може наставати кримінальна відповідальність неповнолітніх необхідно звернути увагу на те, що соціально-психологічний аспект кримінальної відповідальності неповнолітніх передбачає з'ясування того, на якому етапі свого розвитку особа, що формується, набуває здатності нести цей вид відповідальності, тобто стає відповідальною з точки зору закону про кримінальну відповідальність. Для правильної відповіді на перше питання теми необхідно виділити і описати три основних критерії встановлення зниженого віку кримінальної відповідальності. Це такі критерії: 1) рівень розумового розвитку свідомості особи, який свідчить про те, що вже в 14-річному віці особа усвідомлює суспільну небезпечність та протиправність діянь, передбачених у частині 2 ст. 22 КК України; 2) значне поширення цих злочинів серед неповнолітніх; 3) висока суспільна небезпечність більшості з цих злочинів. На завершення висвітлення цього питання потрібно проаналізувати і виказати свою думку щодо питання встановлення зниженого віку кримінальної відповідальності саме з 14 років.
Друге питання присвячене особливостям звільнення неповнолітніх, винних у вчинені злочину від кримінальної відповідальності. Для того, щоб правильно відповісти на це питання необхідно, по-перше, звернутись до поняття кримінальної відповідальності і по-друге, загального поняття звільнення від кримінальної відповідальності. Лише після цього можна перейти до аналізу особливостей звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності. Слід зауважити, що законом про кримінальну відповідальність передбачається лише два види звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх винних у вчиненні суспільно небезпечних діянь, передбачених КК України. Необхідно приділити увагу підставам та умовам звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності. Потрібно охарактеризувати кожний з видів звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності. Також при відповіді на це питання обов’язково ознайомитись та використати Постанову Пленуму Верховного Суду України від 31 травня 2002 р. за № 6 “Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру”.
Висвітлюючи третє питання необхідно звернутись до загального визначення в КК України поняття покарання, яке закріплене статтею 50. Закон передбачає вичерпний перелік видів покарань, які можуть бути застосовані до неповнолітніх, які вчинили злочин. До них належать: 1) штраф; 2) громадські роботи; 3) виправні роботи; 4) арешт; 5) позбавлення волі на певний строк та 6) позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Враховуючи те, що зазначені кримінальні покарання застосовують до неповнолітніх, то вже в самому змісті, умовах застосування цих видів покарань існують певні особливості, порівняно з аналогічними покараннями при їх застосуванні до повнолітніх засуджених. В чому саме полягають особливості закріплених в статті 98 чинного КК потрібно розібратись і закріпити висновки на папері.
Призначення покарання неповнолітнім також має певні особливості. Наявність таких особливостей викликана, насамперед, тим, що суд при призначені покарання неповнолітньому повинен враховувати умови його життя і виховання дорослими, рівень розумового розвитку та інші особливості особи неповнолітнього. Відповідь на третє питання повинна закінчуватись висновком стосовно видів покарання та особливостей призначення покарання неповнолітнім особам, які є винними у вчинені злочинів із вказівкою на якісь свої рекомендації щодо поліпшення чинного кримінального законодавства, а також інші пропозиції.
Відповідаючи на четверте питання запропонованої теми, яке стосується особливостей звільнення неповнолітніх від покарання та його відбуття, необхідно насамперед проаналізувати відповідні кримінально-правові норми з цього питання. В результаті аналізу можна виявити певні особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбуття, що безумовно відмежовує його від аналогічного звільнення, яке застосовується до повнолітніх засуджених. Потрібно виділити види звільнення неповнолітніх від покарання та його відбуття та охарактеризувати кожний із зазначених видів. Далі, в цьому ж питанні, проаналізував ч. 2 ст. 105 КК України потрібно зробити висновок про види примусових заходів виховного характеру, цілі застосування примусових заходів виховного характеру і чому не можна прирівнювати зазначені заходи до кримінального покарання та доцільність діючої системи примусових заходів виховного характеру, які застосовуються до неповнолітніх. Також, висвітлення цього питання було б неповним без характеристики умовно-дострокового звільнення від відбування покарання неповнолітніми. Тут необхідно зупинитись на особливостях застосування цього виду звільнення від відбування покарання, а також підставах та умовах застосування звільнення неповнолітніх від відбування покарання.
Для відповіді на заключне питання теми потрібно звернутись до інституту погашення та зняття судимості. По-перше, необхідно дати визначення та розгорнуто охарактеризувати погашення судимості. По-друге, треба визначити поняття і також дати характеристику зняття судимості. Обов’язковим в цьому питанні є закріплення співвідношення погашення і зняття судимості, їх відмінність. Також потрібно детально описати умови та порядок погашення і зняття судимості для неповнолітніх.
На завершення роботи потрібно зробити загальний висновок відносно актуальності теми дослідження та перспектив подальшого розвитку такого кримінально-правового інституту як особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх, а також можливі пропозиції щодо поліпшення відповідних кримінально-правових норм.
1Кривуля О.М., Куц В.М. Чи можуть суспільні відносини бути об’єктом злочину? // Вісник Університету внутрішніх справ, 1997. – Вип. 2. – С.70.