Вторинні ( симтоматичні ) артеріальні гіпертензії

Симптоматичні АГ – це прояв або ускладнення деяких первинних захворювань або станів (ниркових, ендокринних, серцево-судинних, нейрогенних, стресорних, медикаментозних тощо).

Вони реєструються, по даним різних авторів, у 5-34% і навіть 50-78% в усіх хворих дітей. Такі різні дані пов’язані, вірогідно, з різним підходом до відбору та віковому складу обстежених дітей.

Так, у хворих віком 1-5 років симптоматична АГ виявлена в 75% випадків АГ, у віці 6-10 років – у 44%, а у пацієнтів підліткового віку частота зменшується до 32%.

Комітет експертів ВООЗ класифікує АГ за етіологічним принципом і виділяє 7 основних груп, які представлені нижче.

Причини:

1. Хвороби нирок (ренопаренхіматозні і реноваскулярні АГ):

   1. вроджені аномалії нирок та ниркових судин – пато­логічно рухлива нирка, дистопія, гіпоплазія, полікистоз, гідронефроз, підковоподібна нирка, гіпоплазія та атрезія ниркових артерій та їх аневризми, артеріовенозні фістули.

   2. набуті захворювання нирок – гострий і хронічний гломерулонефрит, хронічний пієлонефрит, сечокам’яна хворо­ба, амілоїдоз, туберкульоз, пухлини нирок (пухлина Вільмса), системні васкуліти, стенози і тромбози ниркових вен, інфаркти нирок, діабетичний нефросклероз, первинна затрим­ка натрію (синдром Ліддла), трансплантація нирок тощо.

2. Ендокринні захворювання: акромегалія, гіпотиреоз, гіперкальціемія; хвороби надниркових залоз з ураженням коркової частини (синдром Кушинга, первинний альдостеронізм, врод­жена гіперплазія надниркових залоз) та мозкової речовини (феохромоцитома), хромафінні пухлини, які розташовані поза наднирковими за­лозами; злоякісна пухлина.

3. Хвороби серця і магістральних судин: коарктація аорти, відкрита артеріальна протока, недо­статність аортального клапана, повна атріовентрикулярна блокада, аортоартеріїт (хвороба Такаясу), атеросклероз аорти, сонних і хреб­тових артерій, серцева недостатність тощо.

4. Нейрогенні розлади: підвищення внутрішньоче­репного тиску (пухлини мозку, енцефаліт, респіраторний ацидоз, апное під час сну, квадриплегія, гостра порфирія, спадкові порушення ав­тономної регуляції, отруєння свинцем, синдром Гієна-Барре).

5. Лікувальні засоби, або екзогенні речовини: кортикостероїди, гормональні протизаплідні препарати, лакриця (карбеноксолон), симпатоміметики, кокаїн, харчові продукти, які містять і інгібітори МАО, нестероїдні протизапальні препарати, циклоспорин, еритропоетин.

6. Гострий стрес, включаючи післяопераційний. Психогенна гіпервентиляція, гіпоглікемія, опікова хвороба, панкреа­тит, стан після операції та реанімації.

7. Крім того, АГ може виникати при вагітності, ожирінні, хронічних обструктивних захворюваннях легень, поліцитемії, алкого­лізмі, подагрі, тощо.

У наведеній класифікації вказані не всі причини вторинної гі­пертензії. З розвитком науки, а також засобів діагностики перелік захворювань і патологічних станів, які супроводжуються підвищенням АТ, буде розширюватися.

Багато із цих захворювань можна діагностувати вже на етапі обов’язкового обстеження для осіб з АГ. Для цього є ряд ознак, які дозволяють запідозрити вторинний характер АГ (Табл. 11).

Вторинна гіпертензія у дорослих в 20-25% випадків пов’язана з атеросклеротичним ураженням судин шиї, голови, атеросклерозом аор­ти; в 0,1-0,4% випадків – з ендокринними хворобами (частіше з синд­ромом Конна), в 0,8-3,4% випадків – з патологією нирок (хронічний пієлонефрит, сечокам’яна хвороба, діабетична нефропатія) і в 0,3- 2,2% випадків – з вазоренальною патологією, яка зумовлена атеросклеротичним стенозом ниркових артерій.

У дітей стійка АГ в більшості випадків (49-85%) є вторинною (симптоматичною), і в структурі причинних захворювань, які викликали АГ, в певній мірі залежить від віку.

В ранньому віці АГ частіше зумовлена коарктацією аорти, структурною аномалією нирок і ниркових судин, бронхолегеневою дисплазіею.

Таблиця 11